Не може бути, щоб ви не читали, як Черчіль у 1941 році тижнями жив у Білому домі, катав особисто Рузвельта в кріслі й, практично, плазував перед ним, аби переконати зробити саме європейський (а не японський) театр бойових дій пріоритетним, хоча не Гітлер напав на США в Перл-Харборі.
Я це до чого? На відміну від мільйонів інфантилів, я срати хотів на емоції Зеленського, його почуття справедливості чи гідність. Людині довірили державу, життя й долі мільйонів людей. І відповідальність його полягає не в гавканні на Трампа, а в тому, аби забезпечити безпеку українців за будь-яку ціну.
Так от, у руках мерзенного рудого монстра - ключі від складу зі зброєю. І якщо потвора вирішить її не надавати, то наші солдати навряд чи зможуть відбивати атаки орди портретами неголеної пики, гарними, але далекими від життя метафорами про хліб-ганьбу-війну чи вашими листами підтримки свого сміливця-президента. Й це коштуватиме нам, у ліпшому випадку, втрат людських життів і нових територій.
Почніть уже дорослішати, люди
