Яке майбутнє має країна, де відверті злодії і цинічні зрадники стають безстроковими «лідерами нації», а патріоти і меценати, обхаркані толпою, з антиконституційними санкціями і під загрозою арешту...
•
У початкових класах радянської школи нам розповідали фантастичні історії про хорошего дєдушку Лєніна.
І ми в це вірили.
Зараз Марафон розповідає фантастичні історії про хорошего парня Вову.
І чимало дорослих вірять в це більше, ніж радянські школярі в Леніна.
• • •
Отже, Мін'юст і РНБО реально підтвердили, що в них нема ЖОДНОГО факту незаконних дій Петра Порошенка (!!!) І вони заявляють, що санкції, якими обмежуються конституційні права й свободи громадянина України, були запроваджені отим Zеленським, як превентивний захід, щоб не дати йому зробити щось, чого вони дуже не хочуть і вважають шкідливим.
Тобто, ще раз: нічого не встановлено й не доказано. А дії, які можна було б вводити хіба за рішенням суду, скоєні владою просто тому, що їм щось здається на перспективу!!!
Ми то розуміємо, що:
допомга ЗСУ й відстоювання інтересів України, що дуже припікає московським хазяям цієї влади.
Але головне в суті.
От у нас мірилом негативу є Янукович.
То Zе його переплюнув та ще й незрівнянно!
Уявіть собі, якби замість важкого й принизливого процесу проти Жулі Тимошенко, де вона щомиті звинувачувала владу й принижувала та шельмувала самого Януковича, він би взяв і запровадив проти неї санкції, щоб позбавити всіх політичних, громадських та майнових прав. Правда ж, неможливо навіть припустити таке в поганого Януковича та ще й проти «кремлівської зозулі»? А в Zеленського це норма.
До речі, це саме один із стовпів сталінських позасудових репресій.
Це все вчора засвітилося перед європейськими дипломатами. Євроінтеграція? Ну-ну... Скоріше «почесне» членство в «єдіном госсударствє россія-Бєларусь-Украіна»...
Страсний Тиждень України…
Він прийшов до нас після кривавої Вербної Неділі в Сумах і жодного дня не переставав приносити жахливі покоси з рук рашистських уbивць.
Але шокуючих аналогій незрівнянно більше.
Чи нинішня позиція Трампа, готового виправдовувати й прощати кривавому агресору все, що завгодно, не нагадую більш брутальну та примітивізовану версію Понтія Пилата?
А наш доморощений Юда, який за московські срібняки відкрив двері ворожому вторгненню й уже долучився до розп’яття сотень тисяч українців… Щоправда, є й щось, що вже в ніякі аналогії й порівняння не вкладається.
Христа все ж розпинали не свої співгромадяни, а окупанти-римляни.
Так, можна згадувати трагедію Бучі, Ізюма, Маріуполя… й прирівнювати до бичування й знущань з боку римських вояків. Але не вдалося їм ні «Кієф за трі дня», ні «Україна за 2-3 нєдєлі».
Всупереч, а не завдяки своїй владі, ЗСУ, жертовні й пасіонарні українці, волонтери, доброчинці таки спинили ворога й не дали остаточно розіп’яти Україну.
І тоді… Тоді замість ворога-окупанта, як у євангельській історії, розпинати стали свої.
Вкрадена перемога, зневажена й пограбована армія, розгромлені та репресовані патріоти й захисники, а нині відверте руйнування хоч залишків надії на якийсь більш-менш гідний мир. Продовжувати можна нескінченно.
А далі, як вирок країні, в якій влада вже будує навіть не авторитарне правління, а типово рашистський тоталітаризм, свіжа стаття в The Economist.
Для мене вона, попри певні журналістські слабинки, дуже знакова, бо відображає не позиції пари доволі посередніх спікерів з України, а загальний настрій, який поступово починає домінувати в Європі.
Відторгнення, як чогось чужорідного – це хіба не розп’яття?
От лише вина не на тих, хто все менше готові миритися з реальним злом, а тих, хто це зло в Україні будує.
Нові й нові репресивні дії та викриття щодо злочинного свавілля влади проти Порошенка. Незаконне підписання звинувачувального акту, одкровення вже у Верховному Суді, де розглядалися завідомо незаконні санкції.
Отакими справами проти опозиції, проти конкуренції як політичної, так і на виборах, що згадують автори статті, ця влада забиває нові цвяхи в руки України та наших мрій про життя в нормальній європейській країні.
За цим усім свавіллям стежать з Європи і роблять висновки. Можна наговорити купу компліментів, але ще одного лукашенка та його остаточно диктаторську Білорусь, тільки із столицею в Києві, до цивілізованого співтовариства ніхто не допустить.
Але ж це Страсний Тиждень. Тільки для України він уже триває шість років…
• • •
Прямі збитки від повномасштабної війни, якій відчинив двері своїми діями Zeленський:
• 58 млрд доларів – збитки житлового фонду.
• Пошкоджено 209 тисяч приватних будинків, 27 тисяч багатоквартирних та 600 гуртожитків.
• Якщо до війни у власному житлі мешкали 95% населення, то зараз – 79%.
• Якщо до війни винаймали житло 5% населення, то тепер – 14%.
• Пошкоджено:
3800 закладів освіти,
1800 закладів культури, 580 адмінбудівель,
426 лікарень,
348 храмів,
50 цнапів,
48 соціальних центрів,
31 інтернат,
31 торговельний центр.
• 73% населення оснастилося ліхтариками,
67% павербанками,
55% свічками,
20% калориферами,
18% генераторами.
• 30% утеплили житло, зробили запаси води та придбали теплий одяг.
• 7 млрд доларів – збитки освіти.
• 4,5 млрд доларів – збитки ЖКГ.
• 3 млрд доларів – збитки медичних закладів.
• 2,4 млрд доларів – збитки культури.
• 63 млрд доларів – збитки екології.
• 113 млн тонн забруднюючих речовин потрапили в атмосферу, 69 тисяч тонн – у воду.
• 79 тисяч гектарів лісу згоріло.
• 139 тисяч кв км забруднені мінами.
• 20% посівних площ утрачено.
• 5 млн гектарів угідь – забруднені.
.
Комбриг Ме.Не.Комбриг
КиївМіськБудда
Тарас Чорновіл
Остап Дроздов
Не знаю, ЗЕлюбителі, чи хватить у вас терпіння це все терпіти, а от плюшевих ведмедиків у Zеленського на вас всіх точно хватить.
