Читаю зараз в ТГ так звану запропоновану нам американцями й росіянами "угоду".
І про постачання нашої електроенергії до росії.
І про повернення нам вже розбомбленої Каховської ГЕС.
І про визнання Криму російським.
І про поступку росії не завойовувати всю Україну (ото дебіли, вони просто не можуть це зробити).
Реакція читачів під такими пропозиціями - середній палець. Масово.
Розумію, що це буде емоційно, але морковкою в цій історії є НАТО. Нас на цьому гачку й ведуть, нас ним і шантажують. Але вже виглядає так, що НАТО може виявитися мильною бульбашкою, і воно не має тої цінності, якою воно хизується. Його по правді треба замінити на щось більш європейське. Я тепер погано уявляю, що європейці захочуть впрягатися за США в будь-якому їх конфлікті. І в новому більш реалістичному військовому союзі саме Україна стала би найкращим надбанням.
Коли тебе знецінюють - треба задати собі питання, а чи твоє це насправді оточення. Хтось більш обізнаний мені заперечить щодо НАТО, але я інтуітивно так це зараз сприймаю. Вибачте мені мою наївність. Ця морковка, якою машуть перед нашими очима, є маніпулятивним засобом змусити нас погодитись на ненадійні нам "гарантії". Я дуже сподіваюсь, що так само, як ми не знаємо всіх процесів щодо нашої оборони та домовленостей, а тільки ті, про які дізнаємося вже по факту - так само є надія на те, що певний союз, як найкраща альтернатива, буде готуватися. Якщо вже не готується.
Ми надто цінні для тих, хто розуміється на даній війні. Трамп продовжує принижувати нас так само, як це робили всю історію з нами росіяни. Але ж це не може тривати вічно. Ми не можемо знову і знову обирати роль наївного гравця. Поціновувачі справжніх таки існують, і вони точно не дозволять собі втрачати те і тих, хто вже нікому нічого не мусить доводити. Він вже все довів.
