1. російська економіка скоротилася вперше з 2022 року.
- У першому кварталі 2025 року ВВП росії зменшився на 0,3% порівняно з попереднім кварталом — це перше квартальне падіння з весни 2022 року. Хоча в річному вимірі економіка ще демонструє зростання на 1,7%, спад у квартальному вираженні становить приблизно 500 млрд рублів.
- Промислове зростання сповільнилось із 5,7% до 1,1%, роздрібний обіг — із 5,5% до 3,2%, а оптова торгівля вперше за понад рік показала падіння — на 2,1%.
- Ціни на нафту Urals, ключовий експортний товар рф, також суттєво впали: з $70 у січні до $54 у квітні й $49 — на початку травня.
- Попередні дані за квітень свідчать про подальше охолодження економіки, зокрема через спад індексу PMI нижче 50 пунктів і зниження вантажоперевезень по РЖД на 9,7% р/р.
- Якщо тенденція збережеться, у другому кварталі росія може формально увійти в технічну рецесію.
2. Доходи росії від нафти й газу у квітні впали на 12% .
- У квітні 2025 року доходи росії від експорту нафти й газу зменшилися на 12% у річному обчисленні, досягнувши 1,09 трлн рублів (приблизно 13,5 млрд доларів), повідомило Міністерство фінансів рф. Основною причиною стало падіння цін на нафту.
- Для порівняння, у квітні 2024 року ці доходи становили 1,23 трлн рублів. Середня ціна бареля російської нафти у квітні знизилася до 4562 рублів, тоді як у березні вона становила 5079 рублів.
- Загалом за січень–квітень 2025 року виручка від енергоресурсів впала на 10,3% — до 3,73 трлн рублів.
- Міністерство вже переглянуло свій прогноз на рік: замість 10,94 трлн рублів очікується лише 8,32 трлн, що може змусити кремль підвищити податки або скорочувати витрати.
- Ці дані підкреслюють зростаючий тиск на економіку рф, яка значною мірою залежить від експортної виручки у нафтогазовому секторі — традиційно вона забезпечувала до половини бюджету.
3. У Німеччині конфіскували кошти «Газпрому» за зірвані поставки газу.
- Німецький енергетичний концерн Uniper, який раніше імпортував російський газ і був інвестором «Північного потоку-2», домігся додаткової компенсації від «Газпрому» через порушення газових контрактів.
- Примусове стягнення коштів із «Газпром експорту» — експортного підрозділу російської газової монополії — відбулося в першому кварталі 2025 року. Сума не розкривається, але всі конфісковані гроші підуть до бюджету Німеччини як компенсація за фінансову допомогу Uniper, яку уряд Німеччини підтримав на 13,5 млрд євро після зупинки поставок у 2022 році.
- Uniper подав позов проти «Газпрому» наприкінці 2022 року, а в червні 2024-го Стокгольмський арбітраж зобов’язав рф виплатити 14 мільярдів доларів компенсації. Це також дало німецькій компанії право розірвати всі контракти з «Газпромом» без юридичних наслідків.
- Раніше, у листопаді 2024 року, Uniper вже стягнув із росіян 530 млн євро, що стало першим прецедентом конфіскації активів «Газпрому» в Європі.
- Нове стягнення лише поглиблює фінансові втрати москви та демонструє, що правові наслідки агресії рф лише наростатимуть.
4. Найбільша гірничодобувна компанія Китаю йде з росії через санкції.
- На межі закриття опинилось одне з найбільших гірничодобувних підприємств Тиви — Кизил-Таштигський гірничо-збагачувальний комбінат (ГОК) компанії «Лунсін», що належить китайському гіганту Zijin Mining Group.
- Причиною стали фінансові труднощі, пов’язані з «суттєвим розширенням міжнародних санкцій» та відмовами китайських банків проводити операції з російськими компаніями.
- На комбінаті працює близько 1200 осіб, із яких понад 800 — місцеві жителі. Компанія також зазначила зростання тиску з боку російських наглядових органів, а генеральний директор Лі Кайвень вже підписав наказ про зупинку роботи підприємства.
- Цей крок демонструє зростаючу ізоляцію росії навіть з боку ключових азійських партнерів та серйозні наслідки санкцій, які дедалі глибше підривають російську економіку, зокрема в регіонах.
5. Єврокомісія представила 17-й пакет санкцій проти рф.
- У пакеті — нові фізособи та понад 100 суден «тіньового флоту» росії.
- Нові заходи стосуватимуться 31 компанії, яка допомагає російським збройним силам або причетна до обходу санкцій, з яких 13 знаходяться за межами росії.
- Виняток для проєкту «Сахалін-2» подовжено до червня 2026 — на прохання Японії.
- Пакет представлено раніше та без неформального погодження з країнами-членами ЄС.
- Обговорення стартують уже в середу, погодження очікують швидко.
6. ЄС готує санкції проти Litasco та «тіньового флоту» росії.
- Європейський Союз розглядає можливість запровадження санкцій проти Litasco Middle East DMCC — дубайського торгового підрозділу російської компанії «Лукойл». Це може стати першим обмежувальним кроком Заходу проти Litasco з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну.
- Litasco звинувачують у сприянні розвитку "тіньового флоту", який перевозить російську нафту в обхід санкцій.
- Санкції проти Litasco та інших структур розглядаються у рамках 17-го пакету санкцій ЄС, спрямованого на ослаблення енергетичних доходів рф.
- Загалом обмеження торкнуться близько 60 осіб і 150 суден, що підвищить загальну кількість заблокованих танкерів до понад 300.
- У списку — також російська страхова компанія ТСК та третій за обсягом експортер сирої нафти рф — «Сургутнефтегаз».
- Ці заходи можуть ускладнити торгівлю для європейських судновласників, які досі транспортують російську нафту, особливо після повернення грецьких перевізників на цей ринок.
- Окрім енергетичного сектора, новий пакет санкцій охоплює пропагандистські структури, хакерські угруповання та китайські компанії, що постачали обладнання для ВПК рф. Очікується, що пакет санкцій буде ухвалено до кінця травня.
7. ЄС запропонує повну заборону імпорту російського газу.
- Єврокомісія представила план з відмови від російських енергоносіїв і оприлюднила деталі дорожньої карти. Згідно з документом, уже в червні ЄК офіційно запропонує країнам-членам припинити імпорт російського природного газу та ЗПГ за довгостроковими контрактами до кінця 2027 року.
- Також планується заборонити нові контракти з постачальниками російського газу та припинити чинні спотові угоди до кінця 2025 року.
- Окремо винесуть на голосування пропозицію щодо відмови від закупівлі російського збагаченого урану та ядерного палива.
- Цей крок посилює конфронтацію між Брюсселем і країнами ЄС, які досі не готові повністю відмовитися від дешевих енергоресурсів рф, зокрема Угорщиною та Словаччиною.
- Проте серія ініціатив свідчить про рішучість Єврокомісії остаточно розірвати залежність від москви — навіть попри тиск окремих політиків та компаній, що прагнуть повернення до співпраці з Кремлем.
- У 2023 році росія все ще забезпечувала 19% імпорту газу в ЄС. Лише у 2025-му країни ЄС закупили 6 млн тонн російського ЗПГ на понад 2,5 млрд євро.
- План також передбачає обов’язкову звітність компаній щодо контрактів з російськими постачальниками та розширення платформи колективних закупівель.
- Ще один пріоритет — зменшення залежності від російського ядерного палива: рф забезпечує п’яту частину урану та 38% потужностей його збагачення в ЄС. Пропонується зробити імпорт з рф економічно невигідним і обмежити укладення нових контрактів.
- Крім того, Єврокомісія планує активізувати боротьбу з так званим «тіньовим флотом» рф, що обходить санкції, шляхом нових угод з країнами прапора.
- Обговорення плану в Раді ЄС відбудеться цього тижня, однак очікується жорсткий спротив з боку проросійських урядів, насамперед Угорщини та Словаччини.
8. Німецькі неурядові організації закликають уряд відмовитися від російського ЗПГ на підтримку України.
- Кілька німецьких екологічних та політичних неурядових організацій звернулися до нового канцлера Фрідріха Мерца із закликом змусити державну газову компанію SEFE припинити закупівлі російського зрідженого природного газу (ЗПГ) та остаточно відмовитися від ідеї перезапуску газопроводів «Північний потік».
- У відкритому листі, підписаному зокрема Environmental Action Germany, йдеться про необхідність «покласти край будь-яким спробам знову зробити Німеччину залежною від поставок російського газу».
- Автори заклику наголошують: Німеччина має разом із Польщею та країнами Балтії рішуче підтримати Україну та чітко виступити проти запуску «Північного потоку-2».
- Попри те, що Німеччина офіційно не імпортує російський ЗПГ через свої термінали, націоналізована компанія SEFE, яка раніше належала «Газпрому», все ще має чинний контракт на постачання газу з проекту «Ямал СПГ».
- На тлі повномасштабної війни, яку веде росія, така енергетична співпраця виглядає не лише цинічною, а й небезпечною для європейської єдності та безпеки.
9. Китай і росія повернулися до переговорів щодо газопроводу — але домовленість залишається туманною.
- Під час візиту Сі Цзіньпіна до москви цього тижня планується обговорення давно відкладеного проекту газопроводу «Сила Сибіру-2».
- Проект, який роками гальмується через розбіжності щодо ціни, маршруту та термінів, має з’єднати дві економіки, але залишає більше запитань, ніж відповідей.
- москва давно наполягає на укладенні угоди, прагнучи компенсувати втрату європейського ринку через санкції. Однак Пекін, що має доступ до численних альтернативних постачальників, не вважає цей проект пріоритетом.
- Зростаючий економічний тиск на обидві сторони — санкції для росії та промислові труднощі Китаю — теоретично може сприяти компромісу.
- Проте на практиці Пекін, за словами джерел, згоден лише на відновлення переговорів, і то за умов вигідної для себе ціни. Китай прагне встановити ціну між внутрішньою російською ставкою та тією, яку вже платить за газ по першій гілці «Сили Сибіру». Це ще більше обмежує можливості москви домовитися на вигідних умовах.
- Серйозною перепоною лишається і маршрут — Китай наполягає на прямому з’єднанні, оминаючи Монголію, тоді як росія пропонує альтернативні шляхи. Проект міг би додатково забезпечити Китай 50 млрд кубометрів газу на рік — при тому, що нині рф постачає 38 млрд кубів через першу «Силу Сибіру».
- Однак навіть попереднє підписання угоди не очікується під час цього візиту.
- росія роками публічно анонсує «неминуче підписання», але реальний інтерес Пекіна залишається обмеженим. кремль дедалі більше виглядає прохачем, змушеним погоджуватися на менш вигідні умови.
- Додатковим фактором є можлива активізація США в сфері газового співробітництва — зокрема, щодо протидії впливу «Газпрому».
10. Індія вдвічі збільшила імпорт американської нафти, зменшуючи залежність від російських поставок.
- Індійські нафтопереробні заводи удвічі наростили закупівлі сирої нафти з США — у середньому до 247 тис. барелів на добу за січень–квітень 2025 року, проти 124 тис. за аналогічний період минулого року (дані S\&P Global Commodities).
- Зростання пов’язане зі зниженням попиту з боку Китаю та інших країн, що дало Індії змогу диверсифікувати постачання на тлі нестабільності російського експорту.
- Низькі ціни, зниження тарифів і зміни на глобальному ринку сприяють зміцненню енергетичних зв’язків Індії зі США та скороченню торгового дефіциту.
- Таким чином, Індія поступово знижує енергетичну залежність від росії, чий нафтогазовий сектор перебуває під тиском санкцій і стикається з дедалі більшими труднощами в пошуку нових ринків збуту.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
