1. росія вперше за шість років стала чистим імпортером продовольства.
- Проблеми з урожаєм і необхідність терміново завозити дефіцитні продукти змусили країну імпортувати більше, ніж експортувати.
- За перше півріччя 2025 року в рф ввезено продовольства та сільгоспсировини на $20,6 млрд, тоді як експорт склав $17,8 млрд, за даними Федеральної митної служби.
- Імпорт зріс на 14,6% р/р (+$2,6 млрд) через дефіцит спочатку вершкового масла, а потім картоплі. Масло почали завозити з ОАЕ, Індії та Аргентини, картоплю — зокрема з Китаю та Монголії.
- Експорт продовольства впав на 14,6% р/р (–$3,1 млрд) через втрату аграріями майже 20% урожаю зерна та скорочення продажів за кордон.
- У сезоні 2024/25 росія експортувала 53 млн тонн зерна, у тому числі 44 млн тонн пшениці — на 22% та 20% менше, ніж роком раніше. Статус нетто-експортера продуктів харчування росія отримала у 2020 році та зберігала його навіть після початку вторгнення в Україну. У 2024 році експорт становив $42,6 млрд, імпорт — $37,7 млрд. У 2023 році різниця була ще більшою: $43,1 млрд експорту проти $35,1 млрд імпорту.
- Ці показники свідчать про поглиблення продовольчої залежності рф, що у поєднанні з санкційним тиском і проблемами в агросекторі підриває її економічну стійкість.
2. Японська корпорація Sony повністю залишила російський ринок, ліквідувавши своє місцеве представництво «Соні Мобайл Коммюнікейшнз Рус», яке існувало 18 років.
- Процес завершився 11 серпня 2025 року, після того як документи на ліквідацію були подані ще восени 2024-го. Sony почала згортати діяльність одразу після вторгнення рф в Україну та стала однією з перших компаній, що приєдналася до міжнародних санкцій.
- У березні 2022-го вона припинила постачання ігрових консолей та роботу PlayStation Store, зупинила покази фільмів у росії та пожертвувала $2 млн на допомогу постраждалим українцям.
- Згодом була закрита Sony Music, а іноземні музичні каталоги видалені з російських сервісів. Відхід Sony — черговий удар по російському споживчому ринку, який і без того страждає від дефіциту високотехнологічних товарів та сервісів через санкції.
- Втрата бренду світового рівня не лише зменшує вибір для росіян, а й демонструє іншим міжнародним компаніям готовність остаточно розривати зв’язки з рф, уникаючи репутаційних та фінансових ризиків.
3. Трамп пригрозив росії «дуже серйозними наслідками» у разі відсутності реальних кроків до припинення війни.
- Президент США Дональд Трамп заявив, що росія зіткнеться з «дуже серйозними наслідками», якщо він визнає, що путін не налаштований на реальне завершення війни проти України. Попередження пролунало напередодні їхньої зустрічі на Алясці.
- Попри небажання Трампа посилювати санкції чи тарифи, дедалі більше західних партнерів тиснуть на нього через ескалацію російських атак на українські міста та мирних жителів.
- Лідери Німеччини та Франції публічно підтвердили, що Трамп погоджується з європейською позицією щодо необхідності негайного припинення вогню, що відповідає вимогам Києва та НАТО.
- Однак небажання путіна йти на поступки лише поглиблює міжнародну ізоляцію росії та підштовхує США до більш тісної координації з НАТО.
- Якщо кремль проігнорує сигнал із Вашингтона, росія може зіткнутися з новою хвилею економічних та політичних ударів, які ще більше послаблять її позиції на світовій арені.
4. Індійські державні НПЗ повертаються до російської нафти через розширення знижок.
- Державні нафтопереробні компанії Індії — Indian Oil Corp, Hindustan Petroleum Corp, Bharat Petroleum Corp та Mangalore Refinery Petrochemical Ltd — відновили інтерес до російської нафти марки Urals після того, як спотові знижки зросли з $1–1,5 за барель наприкінці липня до приблизно $2,7 за барель у серпні. Це зробило поставки дешевшими, ніж у липні, після місячної паузи в закупівлях, викликаної скороченням дисконту.
- На державні НПЗ припадає понад 60% із 5,2 млн барелів на добу нафтопереробних потужностей країни. Індія стала найбільшим покупцем російської морської нафти з 2022 року, після виходу західних країн з цього ринку та запровадження санкцій проти рф.
- Однак майбутнє постачання лишається під питанням — президент США Дональд Трамп пригрозив санкціями покупцям російської нафти, якщо москва не піде на мирну угоду з Україною. Переговори Трампа і Путіна відбудуться в п’ятницю на Алясці.
- Bharat Petroleum планує й надалі покривати російською нафтою до 35% своїх потреб, якщо не з’являться нові обмеження. У липні компанія скоротила закупівлі через зменшення знижок, замінюючи їх спотовими партіями з Бразилії, Західної Африки та США.
Але:
- для росії залежність від розширених знижок демонструє послаблення переговорної позиції російських експортерів — для збереження ринку їм доводиться поступатися все більшою часткою прибутку.
- Індія легко диверсифікує імпорт, заміщаючи російську нафту іншими постачальниками, що створює ризик різкого падіння обсягів експорту у разі нових санкцій.
- Ціни на Urals залишаються прив’язаними до дисконту від Brent, що підкреслює втрату рф можливості диктувати власні цінові умови.
5. Китайські лізингові компанії зазнали значних збитків через неможливість повернути літаки, які залишилися в росії після запровадження західних санкцій.
- Дочірня структура Shanhe Intelligent з провінції Гуандун — компанія AVMAX — отримала страхову виплату у $23 млн за три літаки De Havilland Canada, які орендували російські авіакомпанії «Якутія» та «Аврора».
- Два контракти закінчилися ще торік, але, попри тривалі переговори, російська сторона відмовилася повертати боргову техніку, прикриваючись внутрішніми обмеженнями та використовуючи її у власних цілях.
- Дочірня структура AVMAX Airwork також не змогла повернути шість вантажних Boeing 757, розірвавши контракти ще у 2022 році. Вивезти вдалося лише один літак, що спричинило сотні мільйонів доларів збитків і змусило компанію списати частину активів.
- Схожі втрати понесли Bank of China Aviation та China Development Bank Financial Leasing, які з 2022 року не змогли повернути частину своєї авіатехніки з росії. Усі вони були змушені звертатися за страховими компенсаціями.
- російська відмова від повернення іноземних літаків, попри закінчення контрактів, не лише погіршила її міжнародну репутацію як ненадійного партнера, а й посилила ризики нових санкцій та повної ізоляції в авіаційній сфері.
6. США посилюють контроль за експортом чіпів.
- Американська влада почала таємно вбудовувати пристрої відстеження у вибрані партії передових чіпів і серверів, щоб запобігти їхньому незаконному перенаправленню, насамперед — до Китаю, але також і до інших країн під експортними обмеженнями, включно з росією. Йдеться про продукцію з чіпами Nvidia, AMD у серверах Dell та Super Micro.
- Ці трекери можуть визначати місцезнаходження товару та фіксувати канали постачання, що дозволить американським правоохоронним органам будувати справи проти посередників і кінцевих покупців.
Це означає:
- зростання ризику викриття схем “сірих” поставок технологій для військових і промислових потреб;
- можливість кримінального переслідування учасників ланцюжка постачання;
- ускладнення доступу до високопродуктивних серверів і чіпів для обробки даних, навчання нейромереж і військових розробок.
- Оскільки США вже обмежили продаж передових напівпровідників росії, такі технології часто потрапляють у країну через треті держави (ОАЕ, Малайзія, Сінгапур тощо). Нові методи відстеження роблять ці маршрути більш вразливими.
- Американські заходи не лише спрямовані проти Китаю, а й прямо зачіпають можливості росії обходити технологічне ембарго, поглиблюючи її технологічну ізоляцію.
7. Дональд Трамп розглядає варіант надати Кремлю доступ до природних ресурсів Аляски та пом’якшити частину американських санкцій проти російської авіагалузі в обмін на припинення війни проти України.
- За даними видання, міністр фінансів США Скотт Бессент аналізує, на які економічні компроміси Вашингтон може піти для прискорення угоди про припинення вогню.
- Серед можливих «стимулів» — угода щодо видобутку рідкоземельних металів, включно з доступом до запасів на українських територіях, які наразі окуповані росією. Там розташовані два найбільші в Україні родовища літію.
- Інші варіанти — скасування обмежень на постачання деталей та обладнання для обслуговування російських літаків, а також можливість використання рф цінних ресурсів у Беринговій протоці біля Аляски, що могло б посилити військово-стратегічну присутність кремля в Арктиці.
- У британському уряді визнали, що подібні пропозиції теоретично можуть бути прийнятними для Європи, але лише за умови, що це не виглядатиме як винагорода за агресію.
- Для росії подібна ідея має подвійний характер: з одного боку — це сигнал, що навіть у США є політичні сили, готові торгувати стратегічними ресурсами заради угоди з кремлем;
- з іншого — сам факт таких обговорень підкреслює, що москва втратила здатність самостійно забезпечувати свій доступ до критично важливих технологій та мінералів без поступок і зовнішніх домовленостей, перебуваючи в економічній та політичній залежності від чужих рішень.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
