До цього моменту Дональд Трамп говорив про мир як про свою особисту місію: «я припиню війну за 24 години», «я зателефоную двом людям». Це звучало як гра, фокус, імідж. Але тепер — інакше.
Вперше Трамп чітко заявляє, що готовий організувати мирну зустріч із Зеленським і Путіним, а також запросити європейських лідерів як спостерігачів. Тобто:
війна перестає бути його внутрішнім піаром, і стає історичним проєктом.
І ВІН ПОВЕРТАЄТЬСЯ до пропозиції європейців, яку він сам підтримав ще 10 травня, коли ЄС і Україна мала бути стороною в перемовинах за підтримки Трампа.
Пряма цитата з інтерв’ю TBN:
“I’ll bring Zelensky and Putin together. I’ll bring them together, and we’ll get it settled. I’ll even invite European leaders if they want to come and watch. But I’ll settle it — and fast.”
(Я зберу Зеленського й Путіна. Я їх зберу, і ми владнаємо це. Я навіть запрошу європейських лідерів, якщо вони хочуть прийти й подивитися. Але я це владнаю — і швидко.)
Це — зміна тональності.
Більше ніяких натяків. Більше ніяких «я сам усе вирішу». Трамп публічно окреслює архітектуру фіналу:
чотири гравці (США, РФ, Україна, Китай),
європейці — у ролі свідків, а не творців,
і головне — Америка як автор миру, а не просто учасник.
Це не просто політична риторика. Це оферта всім сторонам — і Заходу, і Кремлю, і навіть Пекіну.
Трамп показує, що готовий не обмінюватися репліками, а розписати правила нової гри. І якщо ця зустріч справді відбудеться — історія запам’ятає її як початок завершення війни.
Ми увійшли у фазу, коли «мир» — уже не жарт, а реальний переговорний трек.
І для України це шанс не бути тлом, а повернути суб’єктність.
Бо якщо ми цього не зробимо — інші це зроблять без нас.
