Переговори у Білому домі за участі Трампа, Зеленського та лідерів ключових країн Європи викликають більше питань, ніж відповідей на них. Що ми знаємо наразі?
Україні дозволили купити у США зброї на 100 мільярдів (на кошти Європи) та ми пообіцяли поставити БПЛА на 50 мільярдів. Ну так, в умовах коли БПЛА для фронту купують волонтери, ми радісно кинемося продавати свої апарати США - типу, маємо зайві. Цікаво, а елементну базу нам нададуть США, чи ми так само купимо китайську через треті країні, як робимо це зараз?
Нам обіцяють гарантії безпеки схожі на 5-ту статтю НАТО. По мережі вже несеться "це НАТО без вступу до НАТО..." Дозвольте запитати - а ми переконані, що 5-та стаття (тобто принцип "напад на одного члена НАТО це напад на всіх - і всі тоді вступають у війну") працюватиме щодо самих членів НАТО? Я от у цьому сильно сумніваюся. І боюся що ми маємо всі шанси перевірити це як раз на прикладі країни-члена НАТО - Латвії або Естонії.
Нарешті. Питання територій (територіальних поступок або обміну) буде вирішене під час переговорів "Путін - Зеленський". Я перепрошую, а Зеленський у нас - геній дипломатії? Ми вже мали досвід переговорів "КДБ проти КВН" і результати, м'яко кажучи, не переконують. Я просто нагадаю, що перед вторгненням саме Зеленський три роки (!!!) був відповідальним за зовнішню політику України.
Результат - байки про травневі шашлики за лічені години до російського вторгнення і виправдання, мовляв "якби українців попередили про вторгнення - вони всі б втекли і не захищали Україну".
Очевидно, Путін не погодиться на просто заморозку лінії фронту - йому потрібно щось, що він може продати своїй країні як перемогу. Путін буде вимагати саме територіальних поступок, при чому нашим коштом. Навіть обмін українських територій на українські території виглядатиме знущанням над Україною.
Хоча насправді, навіть заморозка поточної лінії фронту означатиме перемогу Росії - бо по-факту Росія уже виконала ключову задачу цієї війни, вона пробила суходольний коридор на Крим і зробила Азовське море своїм внутрішнім. Така реальність.
Існує більше ніж достатньо причин волати "Зрада!", але є дещо, що от взагалі плутає всі карти. Це позиція лідерів Європи. Вона просто категорично суперечить всьому тому, що ми спостерігали раніше. І отут одне з двох.
Або Трамп чимось додавив Зеленського, той пішов на значні поступки, а лідерам Європи це подали як "лох скорився долі і захищати його марно". Але в цьому разі незрозуміло на що сподівається сама Європа, бо відтепер країни Балтії, Фінляндія та Польща будуть змушені десятиріччями жити із загрозою російського вторгнення. А Москва дуже швидко захворіє ідеєю нової експансії - з політичних та економічних причин.
Або - ідуть якісь ігри, де США та Європа гнуть кожна свою лінію і наразі обирають не конфліктувати, а намагатися домовитися між собою. Тоді розв'язкою цих ігор має стати зустріч "Путін - Зеленський" і... я вже описав що я думаю про дипломатичні здібності нашого "Талейрана з КВН".
Є щоправда третій варіант - що економічний стан Росії наразі настільки жахливий, що Путін задля завершення війни погодився на якийсь нечуваний компроміс, який озвучив Трампу під час зустрічі на Алясці. Трамп передав цю ідею європейським партнерам і ті нечувано зраділи.
Але якось відвик я за роки війни вірити у казки.
Проте, якщо раптом таке станеться, це означатиме що Росії дадуть зіскочити з війни саме тоді коли її треба дотискати, і коли шанси перемоги над Росією високі як ніколи. І замість твердого завершення війни, ми отримаємо чергові відстрочку, а Москва - наше азовське узбережжя. Якщо це станеться, звісно - може й не статися.
А наразі - питань більше ніж відповідей на них.
