Як повідомляє CNN, Москва в Африці змінює тактику: замість «Вагнера» Кремль розгортає нову структуру — так званий Африканський Корпус, напряму підпорядкований Міноборони РФ. «Вагнер», відомий заколотом проти Москви й численними звинуваченнями у воєнних злочинах, роками був ключовим інструментом росії у Сахелі та Центральноафриканській Республіці. Тепер його місце поступово займає Африканський Корпус — формування з кадрових російських офіцерів та колишніх найманців «Вагнера», що вже діє у Малі, Нігері та Буркіна-Фасо. У ЦАР, де «вагнерівці» контролювали безпеку президента і частину видобутку ресурсів, Москва наполягає на заміні їх на Африканський Корпус із оплатою «живими грошима». Експерти відзначають: це «стратегічний ребрендинг» Кремля, покликаний відмити заплямовану репутацію «Вагнера» та надати діям РФ більше легітимності. Однак сутність лишається тією ж: російські сили продовжують підтримувати місцеві хунти, воювати з повстанцями та закріплювати вплив на тлі відходу західних військ. При цьому міжнародні організації фіксують загострення кризи безпеки у Сахелі та зростання терористичної активності. Аналітики застерігають, що заміна «Вагнера» на Африканський Корпус навряд чи змінить реальність на полі бою, але дає путіну більший контроль і можливість легше уникати юридичної та політичної відповідальності.
CNN, росія перетворила дешеві дрони масового виробництва на одну з найефективніших зброї проти України, змінивши хід війни далеко від лінії фронту. Зараз Москва щомісяця виробляє тисячі дронів типу «Шахед» на своєму заводі в Алабузі (Татарстан), знизивши вартість з приблизно 200 000 доларів за одиницю в 2022 році до 20 000–70 000 доларів. Це дозволяє росії здійснювати масові нічні обстріли — іноді понад 700 дронів за одну хвилю — з метою виснажити українську протиповітряну оборону та тероризувати цивільне населення. До середини 2025 року великі змішані удари дронів і ракет відбувалися приблизно кожні вісім днів, порівняно з одним разом на місяць на початку війни. Для України виклик є асиметричним: для збиття дрона вартістю 30 000 доларів часто потрібні перехоплювачі, що коштують мільйони. Водночас мешканці живуть у постійному страху. В Одесі та Херсоні дрони вражали житлові будинки, автомобілі, автобуси і навіть карети швидкої допомоги. За даними аналітиків, з весни частка дронів, що вражають цілі, подвоїлася і становить майже 20 %, але їхній реальний вплив полягає у виснаженні та психологічному тиску. Київ бореться своїми власними дронами, ударами на великі відстані всередині росії та швидкими інноваціями. Обидві сторони зараз змагаються у впровадженні дронів на базі штучного інтелекту та перехоплювачів, які можуть самостійно приймати рішення та забезпечують дешевші варіанти протиповітряної оборони.
New York Times повідомляє, що у той час як дипломатичні зусилля під егідою США спрямовані на відновлення мирних переговорів, Москва та Київ посилюють удари по енергетичних об’єктах один одного, намагаючись отримати перевагу поза полем бою. Україна заявила про щонайменше 10 ударів по російській нафтовій інфраструктурі цього місяця, що тимчасово вивело з ладу до однієї шостої частини нафтопереробних потужностей росії та спричинило зростання цін на бензин. Серед цілей був великий нафтопереробний завод «Лукойл» у Волгограді. Аналітики кажуть, що санкції щодо західного обладнання можуть затримати ремонт, погіршивши дефіцит. Росія відповіла серією ракетних і дронових атак на електростанції, підстанції та газові об’єкти України. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що за 10 ночей було вражено 20 об’єктів, що коштувало Україні приблизно 1 мільярд кубометрів природного газу — близько 5% її річного попиту. Чиновники попереджають про зупинку заводів, кризу з опаленням і заворушення, якщо запаси не будуть поповнені до зими. Обидві сторони розглядають енергетичні удари як політичну зброю. Україна прагне обмежити доходи росії від нафти та дестабілізувати її населення, а росія націлена на енергомережу України, щоб підірвати її моральний дух. Поки що жодна зі стратегій не змусила поступитися військовими цілями, але обидві мають на меті продемонструвати силу Вашингтону в умовах активізації мирних зусиль. Недавній дефіцит та стрибок цін у росії свідчать про те, що Україна, можливо, досягає певних успіхів. У Криму та на Далекому Сході біля заправних станцій утворилися довгі черги, а Москва продовжила заборону на експорт бензину на літо. Україна також завдала удару по трубопроводу «Дружба», який постачає російську нафту до Угорщини та Словаччини, підкресливши свою здатність чинити тиск на прокремлівські уряди в Європі.
The Guardian повідомляє, що незаконно призначений глава частково контрольованої росією Донецької області на сході України заявив, що криза з водопостачанням, яка змушує людей стояти в чергах біля цистерн, може бути вирішена тільки в тому випадку, якщо росія візьме під повний контроль регіон і важливий канал. Побудований у 1950-х роках, канал довжиною 83 милі (135 км), що з’єднує дві річки, починається приблизно за 12 миль на північний схід від Слов’янська, який утримують українські сили, і закінчується поблизу міста Донецьк у районі, контрольованому російськими силами. Денис пушилін, призначений путіним главою регіону, звинуватив Україну в «водяній блокаді», але українські чиновники заявляють, що частина каналу була пошкоджена під час війни, а інша частина розташована в прифронтових районах. У Донецьку, люди стояли в черзі біля водовоза, щоб наповнити п’ятилітрові пластикові пляшки та каністри для бензину водою, а потім відвезти їх на візках або в багажниках своїх автомобілів. У Донецьку пушилін, якого путін допитував по телебаченню про дефіцит, сказав, що водопровідна вода доступна лише кілька годин кожні три дні, і назвав ситуацію «делікатною».
За даними The Guardian, президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на закон, що передбачав продовження соціальних виплат українським біженцям. За його словами, допомогу на дітей мають отримувати лише ті українці, які офіційно працюють у Польщі. Прем’єр-міністр Дональд Туск різко розкритикував це рішення, а міністр праці Агнешка Дземянович-Бак заявила: «Ми не можемо карати людей за втрату роботи, а тим більше — невинних дітей. Це ази людської порядності». З часу початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році в Польщі оселилося близько мільйона українських біженців, переважно жінок і дітей. Втім, вето матиме й інші наслідки. Міністр цифрових справ Польщі Кшиштоф Гавковський попередив, що рішення Навроцького ставить під загрозу фінансування супутникового інтернету Starlink, який Варшава надає Україні для підтримки зв’язку під час війни: «Це кінець інтернету Starlink, який Польща надає Україні під час війни». Речник президента пояснив агентству Reuters, що фінансування Starlink може продовжитися, якщо парламент ухвалить альтернативний законопроєкт, запропонований Навроцьким, до кінця вересня.
Reuters повідомляє, що за даними п’яти джерел, американські та російські урядовці під час мирних переговорів цього місяця паралельно обговорювали можливі енергетичні угоди, які могли б стати “стимулами” для Кремля піти на поступки у війні проти України. Серед варіантів:
- – Exxon Mobil може повернутися до проекту Сахалін-1 у Росії (Кремль нещодавно підписав указ, що відкриває таку можливість).
- – Росія могла б купувати американське обладнання для своїх LNG-проєктів (зокрема Arctic LNG 2), які під санкціями.
- – Обговорювалася навіть ідея купівлі США у росії атомних криголамів.
Переговори проходили під час поїздки спецпосланця США Стіва Віткоффа до Москви, де він зустрічався з путіним та його інвестрадником Кирилом Дмитрієвим. Ідеї також обговорювалися в Білому домі з Дональдом Трампом і піднімалися на саміті в Алясці 15 серпня. За словами одного з джерел, адміністрація Трампа хотіла продемонструвати “велику інвестиційну угоду” після саміту, аби показати дипломатичний результат.
