1. Більше половини російських компаній очікують погіршення економічної ситуації.
- За результатами опитування, 62% респондентів визнали, що так звані «дружні країни» не змогли компенсувати втрати від західних санкцій.
- Лише 12% підприємств заявили про успішну адаптацію, тоді як 26% утрималися від відповіді.
- Понад 70% бізнесу повідомили про негативний вплив зміцнення рубля на фінансові показники та про нестачу доступних кредитних ресурсів.
- Одночасно з цим 51% компаній за останній рік скоротили персонал, хоча майже половина підприємств із 2022 року фіксує дефіцит кадрів.
- Мобілізація виснажує трудові ресурси, а обмежений доступ до фінансів та технологій знижує конкурентоспроможність економіки. У результаті російський бізнес втрачає інвестиційну динаміку та не бачить перспектив розвитку.
2. путін дедалі більше оточує себе старими генералами й чиновниками, тоді як молоде покоління у владі практично відсутнє.
- Начальнику Генштабу Валерію Герасимову — 70 років, він очолює посаду вже 13 років і беззастережно виконує накази кремля, зокрема щодо війни проти України.
- Попри величезні втрати армії, путін не планує його відставки. У російських військових колах Герасимова вже називають «могильником армії».
- Серед найближчого оточення диктатора — також 75-річний Лавров, 73-річний Бортніков і 71-річний Золотов. Молодших керівників у системі майже немає, що свідчить про ізоляцію кремлівської верхівки та відсутність оновлення влади.
3. росія змушена повертатися до бартерної торгівлі, аби обійти західні санкції.
- Компанії обмінюють пшеницю на китайські автомобілі, насіння льону — на будматеріали, а метали — на техніку. Така схема стала масовішою через побоювання вторинних санкцій і проблеми з міжнародними розрахунками після відключення від SWIFT.
- Ще у 2024 році Мінекономіки рф випустило спеціальний «посібник із бартерних операцій», фактично визнавши, що традиційні фінансові механізми для країни закриті.
- Бартер дозволяє уникати прозорості, через що з’являються розбіжності в офіційній статистиці: тільки за першу половину року різниця між даними Центробанку та митниці досягла $7 млрд.
- Повернення до бартеру виглядає як відкат у 1990-ті, коли через інфляцію та дефіцит готівки російська економіка загрузла в ланцюгах обмінних угод. Тепер, попри «показове зростання», рф знову змушена переходити на натуральні розрахунки, щоб зберегти доступ до товарів.
- Це демонструє, що санкційний тиск реально підриває стійкість її економіки, а «дружні» країни не готові ризикувати під ударами вторинних обмежень.
4. Рада ЄС продовжила персональні санкції проти колишнього власника Трубної металургійної компанії (ТМК) Дмитра Пумпянського до 15 березня 2026 року, попри рішення Суду ЄС про їхнє скасування.
- Про це йдеться в імплементаційному Регламенті 2025/1894, опублікованому 15 вересня. Пумпянський перебуває під санкціями ЄС з березня 2022 року, коли він очолював раду директорів ТМК і керував групою «Синара».
- Хоча він формально відмовився від контролю над компаніями, у Брюсселі наголосили, що його статки за два роки до травня 2025-го «значно зросли» та що він «де-факто зберігає контроль» над ТМК і «Синарою».
- Це рішення демонструє небажання ЄС знімати тиск із російських бізнесменів, навіть якщо вони намагаються вийти з-під формальної відповідальності.
- Для кремля та його олігархів це означає посилення економічної ізоляції, яка дедалі сильніше б’є по великих промислових групах росії.
5. Трамп уперше публічно визнав росію агресором у війні проти України.
- Виступаючи 15 вересня, президент США зазначив: «Цього тижня загинуло 8000 солдатів з обох країн. Трохи більше з росії, але коли ти агресор, ти втрачаєш більше». Ще на початку року адміністрація Трампа блокувала резолюцію ООН і заяву G7, у яких росію називали агресором.
- Проте влітку його курс змінився: посилюється тиск на кремль, а Вашингтон дедалі гучніше говорить про необхідність нових санкцій. Трамп визнав, що путін фактично зриває будь-які спроби мирних переговорів і демонстративно відкидає посередництво США.
- Через це Білий дім опинився під зростаючим тиском щодо посилення обмежень проти москви. Президент США заявив, що готовий до нових санкцій, але наполягає: вони матимуть сенс лише тоді, коли Європа припинить купувати російську нафту.
- Наразі ж низка країн ЄС, зокрема Угорщина та Словаччина, залишаються головними покупцями російської енергії, фактично підживлюючи воєнну машину Кремля.
- Таким чином, визнання Трампом росії агресором стає важливим сигналом для союзників і ще одним свідченням зростаючої міжнародної ізоляції москви.
6. Американський сенатор Ліндсі Грем заявив, що санкції проти росії не дали очікуваного ефекту, тому нові обмеження США будуть спрямовані проти країн, які допомагають москві обходити тиск.
- «путіну байдуже на санкції. Вони не спрацювали — він їх обходить. Новий законопроєкт не проти путіна, а проти Китаю, Індії, Бразилії та інших країн, що підтримують його, купуючи дешеву російську нафту та газ», — сказав Грем.
- Він також наголосив, що настав час для європейців «прийняти підхід Трампа» та запровадити мита щодо тих, хто продовжує закуповувати енергоресурси з росії.
7. Китай продовжує накопичувати нафтові запаси, навіть коли його переробні потужності зростають.
- В серпні надлишок сирої нафти в Китаї склав понад 1 млн барелів на добу, оскільки імпорт та власний видобуток суттєво перевищили обсяги переробки.
- Це означає, що Пекін може й надалі купувати дешеву нафту, в тому числі від росії, накопичуючи її у запасах, замість того щоб відразу обробляти.
- Такий підхід дозволяє Китаю будувати енергетичну автономність, але для рф це черговий удар по експортним прибуткам — якщо світові ціни продовжать знижуватися, її доходи з нафтового експорту будуть ще сильніше стискатися.
8. США та Європа продовжують купувати у росії сировину на мільярди, навіть після трьох років повномасштабної війни.
- Попри різке скорочення обсягів торгівлі, низка критичних товарів і надалі надходить на західні ринки. ЄС закуповує російські добрива, нікель, газ і сталь, а США — уран, плутоній і паладій.
- Частка росії в імпорті енергоносіїв суттєво впала: газ — з 48% до 12%, нафта — з 29% до 2%. Водночас російські добрива досі займають понад третину європейського ринку, а США торік збільшили їхні закупівлі до $1,27 млрд.
- Американський президент Дональд Трамп визнав готовність посилити санкції проти москви, але поставив умову: припинення всіма країнами НАТО закупівлі російської нафти.
- Такий підхід відкриває кремлю простір для маневру: росія й надалі отримує валюту від експорту, хоч і значно меншими обсягами, ніж до війни.
- Таким чином, навіть за формально жорсткого санкційного режиму, росія зберігає ключові ринки збуту, що підриває ефективність тиску та дає москві ресурс для продовження агресії проти України.
