1. Українські удари безпілотників по нафтопереробних заводах у росії різко скоротили експорт пального з рф, який у вересні може впасти до найнижчого рівня з 2020 року.
- З початку серпня атак зазнали вже 16 із 38 російських НПЗ, деякі — по кілька разів. Під ударами опинився і один із найбільших заводів у Рязані, потужністю 340 тис. барелів на добу.
- За оцінками Energy Aspects, атаки паралізували переробку більш як 1 млн барелів на день. Дані OilX та Vortexa, що відстежують вантажоперевезення, свідчать: якщо нинішня тенденція збережеться, вересневий експорт дизеля з росії впаде до мінімуму за останні п’ять років.
- «Схоже, це найефективніша кампанія України проти російської паливної інфраструктури з початку війни», — зазначив Бенедикт Джордж, керівник відділу ціноутворення на європейські нафтопродукти компанії Argus.
2. російська паливна криза посилюється після серії успішних атак українських дронів на нафтопереробні заводи та термінали.
- Переробка нафти в окремі дні скоротилася майже на 20%, що призвело до перебоїв у постачанні пального на внутрішньому ринку.
- Найбільше відчутний дефіцит бензину марок Аі-92 та Аі-95. У низці регіонів, зокрема на Далекому Сході, в Криму, в Поволжі та Центральній росії, приватні автозаправки змушені тимчасово закриватися через відсутність палива.
- Проблеми особливо гострі для незалежних АЗС, які не входять до складу вертикально інтегрованих компаній та не мають можливості створювати запаси на тлі високих кредитних ставок.
- Попри офіційні заяви російських чиновників про «тимчасові труднощі», ситуація вказує на серйозні системні проблеми енергетичної галузі рф.
- Внутрішній ринок, який довгий час кремль вважав захищеним, виявився вразливим: українські удари не лише зменшують експортні доходи москви, але й безпосередньо б’ють по щоденному життю росіян.
- Паливна криза стала ще одним свідченням того, що економіка росії не витримує поєднання санкційного тиску та воєнних витрат, а енергетична інфраструктура країни дедалі більше перетворюється на слабке місце в затяжній війні проти України.
3. росія планує збільшити податки.
- кремль планує зобов’язати навіть дрібний бізнес платити ПДВ: поріг звільнення можуть знизити з 60 млн до 10 млн рублів на рік. Це зачепить мільйони підприємців на спрощеній системі (їх понад 4,4 млн).
- Паралельно влада розглядає підвищення ставки ПДВ з 20% до 22%, що дасть бюджету близько 1 трлн рублів щорічно.
- Бізнес критикує ідею: прибутки впадуть, ціни виростуть мінімум на 1–2%, витрати ляжуть на споживачів.
- Причина – рекордний дефіцит: лише за 7 місяців 2025 року він сягнув 4,9 трлн рублів (2,2% ВВП), вже перевищивши річний план.
4. росія намагається повернути собі місце в керівному органі Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO), з якого її виключили у 2022 році після визнання відповідальності за збиття пасажирського літака та привласнення сотень іноземних авіалайнерів.
- Однак ця спроба зустріла жорсткий опір з боку Євросоюзу. Сьогодні в Монреалі відкривається асамблея ICAO, де 193 країни-члени обговорять нові цілі для авіаційного сектору та оберуть 36 держав до ради організації. кремль просуває свою кандидатуру, намагаючись позиціонувати себе як «одну з провідних авіаційних держав світу».
- У Брюсселі прямо заявляють, що повернення москви в раду є неприйнятним.
- «Держава, яка ставить під загрозу життя авіапасажирів і систематично порушує міжнародні правила, не може мати місце в органі, покликаному гарантувати їхнє дотримання», – наголосила Анна-Кайса Ітконен, речниця Єврокомісії з питань транспорту.
- росія опинилася під дипломатичною ізоляцією навіть у сфері цивільної авіації, де кремль намагається прикриватися «столітньою історією» авіабудування, але фактично асоціюється з воєнними злочинами та піратськими методами у міжнародному повітряному просторі.
5. російські резерви на Заході заморожені у величезних обсягах стали головною темою санкційної політики.
- Після вторгнення в Україну у 2022 році США, ЄС та союзники заблокували операції з Центробанком і Мінфіном рф. За оцінками, йдеться про 300–350 млрд доларів, приблизно половину золотовалютних резервів, які росія тримала у західних валютах та цінних паперах.
- Основна частина цих активів зосереджена в Європі, найбільше — у бельгійському депозитарії Euroclear. Станом на кінець червня 2025 року там обліковувалося 194 млрд євро російських активів, які принесли понад 2,7 млрд євро відсотків лише за перше півріччя.
- Структура заморожених резервів виглядала так (за даними самого ЦБ рф на початок 2022 року): близько 207 млрд доларів в євро; 67 млрд у доларах США; 37 млрд у фунтах стерлінгів; 36 млрд у японських єнах;19 млрд у канадських доларах; 6 млрд в австралійських доларах; 1,8 млрд у сінгапурських доларах; 1 млрд у швейцарських франках.
- Інвестиції зберігалися у вигляді державних облігацій (Німеччини, Франції, Великої Британії, Австрії, Канади, а також Китаю), банківських депозитів та коррахунків.
- Золото залишилося в росії, а вкладення у юанях — у Китаї, тож вони не підпали під блокування. Зараз у ЄС активно дискутують, як використати заморожені активи.
- Один із планів — випустити від імені Єврокомісії так званий «репараційний кредит» для України, забезпечений цими коштами. При цьому пропонується обійти можливе вето Угорщини, створивши «коаліцію охочих».
- москва у відповідь погрожує судовими позовами та «дзеркальними заходами» проти інвестицій Заходу в рф (їх оцінюють у близько 285 млрд доларів), а також лякає глобальною фінансовою дестабілізацією у разі вилучення її активів.
6. Швейцарські банки, попри санкційний тиск і репутаційні ризики, продовжують конкурувати за російських клієнтів.
- Банкіри охочіше співпрацюють із тими, хто вже має посвідку на проживання у Швейцарії або країнах ЄС і сплачує податки в Європі.
- Перевага віддається двом категоріям так званих «благонадійних» клієнтів. По-перше, це стара діаспора, яка переїхала ще до початку повномасштабної війни. По-друге — нова хвиля емігрантів, які залишили росію після 2022 року з політичних або бізнесових причин. Серед них є колишні топменеджери міжнародних компаній та підприємці, які закрили або перенесли свій бізнес за кордон.
- Попри обіцянки політиків «заморозити» російські активи, швейцарські банки на практиці вибірково зберігають прихильність до заможних клієнтів із рф.
- Це демонструє подвійні стандарти фінансової системи, яка досі дозволяє російському капіталу вкорінюватися в Європі.
7. Індія стає одним із головних вигодонабувачів від санкційної війни проти росії.
- Закуповуючи дешеву російську нафту, індійські нафтопереробні заводи переробляють сировину та вигідно продають бензин на зовнішніх ринках, зокрема в Африку та Європу. Щоденний експорт індійських НПЗ стабільно тримається на рівні 200–300 тисяч барелів.
- Натомість російський експорт бензину у 2025 році падає до мінімальних показників через санкції, удари безпілотників по нафтопереробних підприємствах та обмеження проти «тіньового флоту», що змушує заводи працювати з недовантаженням.
- У результаті росія дедалі більше залишається лише постачальником дешевої нафти, тоді як прибуткова маржа від переробки переходить до Індії.
- Це робить москву вразливою до атак по енергетичній інфраструктурі та до коливань світових цін, тоді як переробка забезпечує набагато стабільніші доходи.
8. Бельгія посилила правила для розблокування заморожених активів російських інвесторів.
- Відтепер Казначейство країни більш ретельно перевіряє кожну заявку та вимагає підтвердження, що конкретний інвестор і його активи були включені до колективних заявок, поданих після 7 січня 2023 року.
- Крім того, змінилися вимоги до гаранта — європейського брокера, через якого дозволяється переводити активи. Якщо раніше фактично дозволяли виводити розморожені кошти у Велику Британію чи Швейцарію, то тепер це правило скасоване: активи повинні залишатися в межах ЄС.
- Ці заходи ускладнюють для росіян доступ до заблокованих активів і свідчать про прагнення Брюсселя перекрити можливі лазівки в санкційному режимі.
9. Китайський контейнеровоз Heng Yang 9 уперше зайшов у кримський порт Севастополя, що стало безпрецедентним випадком.
- Українська влада стверджує, що за останні місяці судно швартувалося там щонайменше тричі. Судно належить китайській компанії Guangxi Changhai Shipping, ходить під панамським прапором і під час рейсів свідомо спотворювало дані транспондера, щоб приховати реальні координати.
- Попри заяви екіпажу про курс у порт Кавказ, супутникові знімки зафіксували його в Севастополі.
- За даними Києва, контейнеровоз заходив у Севастополь у червні, серпні та вересні цього року. Українська сторона розцінила це як порушення санкційного режиму й уже висловила протест китайському МЗС.
- Там офіційно заявили, що не радять своїм компаніям контактувати з окупованими територіями, проте на практиці Пекін «закриває очі» на такі випадки.
- Захід ще з 2014 року запровадив санкції проти кримських портів, а союзники України неодноразово наголошували, що будь-яка співпраця з анексованим півостровом є прямою підтримкою росії.
- Тим не менш, як і у випадку з російським ЗПГ, Китай демонструє готовність обходити обмеження, що посилює економічну стійкість москви та ставить під сумнів заявлену «нейтральність» Пекіна.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
