Уряд схвалив проєкт держбюджету на 2026 рік. Деякі депутати вже охрестили його бюджетом виборів. Та існує й песимістичніша думка, що це бюджет катастрофи.
За глибшого ознайомлення з документом вбачається, що перед нами "бюджет виборів та катастрофи"
Що приготував уряд
Кабінет Міністрів України подав до Верховної Ради проєкт Закону про Державний бюджет на 2026 рік з такими ключовими параметрами:
Загальний обсяг видатків та надання кредитів з держбюджету — 4,8 трлн грн, що на понад 415 млрд грн більше, ніж у 2025 р. (з урахуванням змін).
Доходи загального фонду держбюджету на 2026 рік — 2 трлн 826,5 млрд гривень (без урахування грантів та іншої міжнародної допомоги), що на 446,8 млрд грн більше показника 2025 р. з урахуванням змін.
Розглянемо основні пріоритети Державного бюджету України на 2026 р.
На оборону і безпеку пропронується виділити 2 805,8 млрд грн, 27,2% ВВП (+168,6 млрд грн до 2025 р.)
При цьому на розвиток ОПК, зокрема на виготовлення боєприпасів, ракетного озброєння, протиракетної оборони, авіаційної та бронетанкової техніки передбачено 44,3 млрд грн.
Соціальний захист — 467,1 млрд грн (+45 млрд грн порівняно із попереднім роком).
Ключовою статтею витрат тут буде трансферт на покриття дефіциту бюджету Пенсійному фонду у розмірі 251,3 млрд грн, без якого виплата пенсій для 10,3 млн пенсіонерів неможлива.
З’являються й нові соціальні інструменти стимулювання народжуваності.
Крім виплат при народженні дитини (одноразова підвищиться з 10 тис. грн до 50 тис. грн, а допомога з догляду за дитиною до 1 року збільшиться з 860 грн до 7 тис. грн на місяць) та "Пакунку школяра" вартістю 5 тис. грн, уряд запроваджує такий фінансовий інструмент, як "єЯсла" у розмірі 7 тис. грн при виході батьків на роботу.
На освіту передбачено 265,4 млрд грн (+66,5 млрд грн), а на науку — 19,9 млрд грн (+5,4 млрд грн).
Охорону здоров’я планують профінансувати на 258 млрд грн (+38,2 млрд грн).
З них на ветеранську політику виділять 17,9 млрд грн (+6,1 млрд грн). Зокрема 5,7 млрд грн піде на житло для ветеранів з інвалідністю I–II груп (це приблизно 280 тис. кв. м за середньої вартості $500 за кв. м).
Загалом за ці кошти можна забезпечити житлом трохи більш як 5 тис. ветеранів з інвалідністю.
А от на підтримку економіки передбачено лише 41,5 млрд грн.
Більша частина цих коштів — за програмою компенсації процентної ставки "Доступні кредити 5-7-9 %".
Утім, її дизайн налаштовано з системними помилками, коли кредитна підтримка з державною компенсацією відсотків йде в сировинні сектори економіки та на поповнення обігових коштів, а не на капітальні вкладення.
Ще 15,8 млрд грн призначено на програму "єОселя" для доступної іпотеки. Це, явно, інструмент післявоєнної політики, а не економіки воєнного часу.
Усі інші кошти надто мізерні для того, щоб мали якийсь вплив на економіку.
Наприклад, на меліорацію та страхування врожаю виділяється 9,5 млрд грн.
Ані сама така сума, ані цільовий напрямок, не сформують в економіці ефекту мультиплікатора зростання через вузький сегментований вплив без відповідних міжсекторальних перетоків.
Лише 2,6 млрд грн на підтримку фермерських господарств — це суто корупційна годівниця декількох чиновників.
А 1 млрд грн на гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель — обсяг явно недостатній і, визнаймо, не дуже актуальний (в умовах продовження повномасштабних бойових дій).
Варто також зазначити, що загальний ресурс місцевих бюджетів становитиме 871,9 млрд грн (+162,3 млрд грн до 2025 грн).
Дефіцит і борги
А тепер переходимо до катастрофічних показників.
Згідно із заявою Мінфіну, наступного року Україна потребуватиме міжнародного фінансування у сумі 2,79 трлн грн.
При цьому державні запозичення заплановані в обсязі 2 трлн 544,5 млрд грн, з яких 419,6 млрд грн — внутрішні, а 2 трлн 124,9 млрд грн — зовнішні.
За прогнозом, дефіцит державного бюджету передбачається на рівні до 18,4% ВВП, що на 3,9 в. п. менше, ніж у 2025 р
Якщо простими словами, то внутрішня бюджетна дірка становить $45–50 млрд залежено від обмінного курсу гривні (у бюджеті закладено показник 45 грн/$).
Скорочення дефіциту бюджету на 3,9 п.п. не має вводити нас в оману.
Справа в тому, що Мінфін за роки війни навчився маніпулювати цим показником за рахунок включення в доходи бюджету безповоротних грантів зовнішніх партнерів (принаймні у проектах бюджету, адже на практиці ситуація іноді складається не так, як планували спочатку).
Загалом значний дефіцит бюджету під час війни — це не запрограмований стан бюджетної моделі.
Наприклад, РФ веде агресивну війну з дефіцитом бюджету менше як 2%, який тільки цього року може підрости до 2,5–3,5%.
Звісно, параметри економіки ворога суттєво відрізняються від української, зокрема її експортний ресурсний потенціал.
Але ключовим тут є запуск чи незапуск внутрішньої циркуляційної самовідновлювальної моделі економіки, коли завдяки ефекту мультиплікатора одна гривня, інвестована за участі держави в економіку, дає приріст ВВП умовно на 1,5 грн — і це з урахуванням фіскального перерозподілу валового продукту призводить до надходження нових 50 коп. податкових платежів до бюджету.
Звісно, наш уряд перебуває в "теплій ванній" зовнішнього фінансування, відчуваючи себе не девелопером економіки воєнного часу, а регулювальником на перехресті фінансових потоків. Утім, ситуація з зовнішнім фінансуванням у 2026 р. може стати для нього холодним душем.
У цих умовах закладати лише 419,6 млрд грн на внутрішні боргові джерела фінансування дефіциту на фоні "жирування" банків в системі депозитних сертифікатів НБУ — це більше, ніж помилка.
Макропоказники з проєкту держбюджету України на 2026 р.
Загалом станом на 31 грудня 2026 р. уряд прогнозує обсяг державного та гарантованого боргу України на рівні 10,9 трлн грн.
Зверніть увагу на макропоказники.
У 2026 р. ВВП очікується на рівні 10,3 трлн грн, тобто держборг перетне критичну позначку у 100% валового продукту.
І тут не треба загадувати приклади Японії та США, які мають більші показники боргового навантаження, адже вони позичають у національних валютах, а борг України на 76% складається із зовнішніх запозичень переважно у євро та доларі, які ми не випускаємо.
Це закладає підвалини для застосування відносно України після війни інструментів десуверенізації національних активів та державних доходів.
Можна навести аналогію Єгипту чи Туреччини в XIX ст. — на початку XX ст., коли були створені управління "хедівського" (Єгипет) чи "султанського" боргу, що самостійно збирали акцизи та податки з розкоші для погашення зовнішніх боргів і керувались британськими управляючими.
У нас таким інструментом вже виступає так званий Фонд відновлення України, створений за ініціативою США для відшкодування "американських витрат на Україну".
Звісно, альтернативою такого сценарію є проведення якісної реструктуризації та списання державного боргу.
Але як український Мінфін робить такі процедури ми вже побачили у 2024 р.
Для ефективної боргової політики необхідно мати достатній рівень суверенності, але це поки що не про нинішній Мінфін.
Інфляція і зарплати
В макроекономічних прогнозах бачимо інфляцію на рівні 9,9%. Тобто вихід на таргет НБУ у 5% знову таки відкладається.
Але навіть за таких високих інфляційних показників Мінфін маніпулює, наводячи індекс споживчих цін "грудень 2026 до грудня 2026", тобто інфляцію на кінець року.
З урахуванням тенденції щодо уповільнення інфляційних процесів, це формує занижені уявлення про реальну інфляцію.
Бо за вказаним показником і в 2025 р. груднева інфляція становитиме 9,5%, хоча середньорічна інфляція (січень — грудень 2026 до аналогічного періоду попереднього року) буде набагато вищою як цього року (13–14%), так, скоріше за все, і наступного (понад 10%).
Мінімальна зарплата зростає лише на 647 грн — з 8000 до 8647 грн., тобто навіть не на індекс споживчих цін.
А от збільшення середньої зарплати з 25,8 до 30 тис. грн можна пояснити лише зростанням у базі обрахунку бюджетного сектору та вимиванням приватного, який дедалі більше йде в тінь.
Розподіл податкового тягаря
Що стосується податкових надходжень, то багато відповідей приховано у їхній структурі.
Загалом фіскальні надходження в 2026 р. прогнозуються на рівні 2,47 трлн грн із 2,89 трлн грн загальних надходжень, тобто 85%.
Це майже довоєнний показник, який у 2021 р. становив 87%.
Водночас під час повномасштабної війни, вже у 2023 р., неподаткові надходження в структурі бюджету досягли максимуму у більш як 37%.
Тобто наступного року ми повертаємося в довоєнну структуру податкових надходжень, але на тлі продовження бойових дій.
Це створить значний фіскальний шок для економіки.
Цікаво, що в планах податкових надходжень рентна плата та плата за використання інших природних ресурсів становить лише 59,5 млрд грн!
А міждержавне оподаткування зовнішньої торгівлі надасть в бюджет мізерні 72 млрд грн за рахунок ввізних 62 млрд грн) та вивізних (9,5 млрд грн) мит.
Кричущим виглядає особливо останній показник — для сировинної країни такого масштабу збирати лише 9,5 млрд грн га рахунок вивізних мит — неприпустимо.
Внутрішні податки на товари та послуги становитимуть 1,4 трлн грн, або 57%.
Решта — це умовно податки на громадян, переважно на працю.
Можна сказати, що населення та бізнес несуть податкове навантаження приблизно навпіл.
Але тут є один важливий нюанс: уряд оподатковує зарплати бюджетників, які сам і платить.
І частка таких податків з "усиханням" приватного сектору економіки поступово збільшується.
Але ж це фактично перекладання грошей з однієї кишені уряду (видатки на бюджетний сектор) в іншу у вигляді фіскальних доходів (податки на заробітну плату бюджетників).
Тобто свій варіант "циркуляційної самозростаючої економіки" уряд таки зробив, але як то кажуть, є нюанс.
У принципі всі ці ризики усвідомлюють і в Кабміні, але системно не розкривають їх.
Ризики без відповідей
Високий фіскальний ризик, згідно із урядовою аналітикою, у 2026 р. буде в таких сферах:
- Макроекономічне середовище,
- Управління державним боргом та гарантованим державою боргом,
- Діяльність суб’єктів господарювання державного сектору економіки,
- Сфера сільського господарства та продовольчої безпеки держави,
- Соціальна сфера,
- Судові рішення.
Тобто країні може загрожувати неврожай, проблеми із продовольством (тут як фактор ризику — ціни, а не фізична наявність), світова криза, перебої у зовнішній підтримці, девальвація гривні, інфляція, криза державних компаній, знецінення соціальних стандартів (які не компенсуються з урахуванням інфляції).
Які ж судові рішення має на увазі уряд в своїх оцінках — поки важко спрогнозувати.
Тут один з ключових ризиків — інфраструктурні галузі економіки, на які зараз припадають дуже високі 13–15% ВВП.
Соціальний ризик — це катастрофічне падіння демографічних показників.
За даними Мінсоцполітики ,середня очікувана тривалість життя скоротилася з 66,4 років для чоловіків і 76,2 років для жінок у 2020 р. до 57,3 років і 70,9 років у 2023 р. відповідно.
Під питанням і інвестиції.
Показники прямих іноземних інвестицій впали до 0,1% і відновилися за рахунок реінвестицій до 0,5%–0,6%, що є вкрай малим рівнем.
Така ситуація склалася передовсім внаслідок відсутності дієвого механізму страхування інвестицій від ризиків війни.
Уряд робить правильний висновок щодо джерел фінансування бюджету:
"Недостатнє міжнародне фінансування формує ризики для стабільності бюджетних видатків, уповільнює темпи економічного відновлення та обмежує можливості підтримки попиту і виробництва.
Це може призвести до посилення дисбалансів на валютному і товарному ринках, прискорення інфляції, скорочення реальних доходів населення, зменшення споживчого попиту та інвестиційної активності.
У таких умовах зростає потреба у використанні внутрішніх джерел фінансування, збільшенні надходжень або скороченні бюджетних витрат, у тому числі на підтримку бізнесу, що додатково підвищує ризики макроекономічної нестабільності".
Але, як ми самі побачили, правильних висновків у вигляді інструментів превентивної амортизації кризи ані уряд, ані НБУ не роблять.
Крім того, Кабмін дає адекватні оцінки щодо наслідків імовірного настання світової економічної рецесії:
"Україна може зіткнутися з погіршенням умов торгівлі, зростанням дефіциту поточного рахунку та посиленням боргового навантаження, що підвищуватиме ризики для фінансової стабільності та довгострокових перспектив економічного зростання".
Але знову таки, інструментів амортизації цих ризиків катма.
Висновки: виконане завдання і можлива катастрофа
Загалом у контексті бюджетного процесу уряд намагається показати зовнішнім донорам наявність внутрішніх ресурсів на ведення війни (наші партнери не дозволяють витрачати їх кошти на військові потреби).
І відповідно, "намалювати" тим самим партнерам суму соціальних витрат України, які ті мають профінансувати за свій кошт.
Все решта — другорядне.
З поставленим перед собою основним завданням уряд справився: внутрішні доходи продемонстровано на рівні 2,8 трлн грн — саме стільки має піти на сектор оборони у 2026 р.
До того ж є роздутий соціальний, інфраструктурний, інституційний та секторальний економічний бюджет на 2 трлн грн, зокрема у вигляді Єдиного марафону, утримання Уряду, парламенту тощо.
Чому роздутий?
Тому що він фінансується зовні, і тут головне "намалювати побільше".
Отже, в умовах активації перелічених вище ризиків цей бюджет одразу перетворюється на катастрофічний, бо згортання соціальних виплат може обвалити і внутрішні доходи, які майже всі йдуть на сектор оборони.
І тоді цей бюджетний план автоматично перетворюється у "бюджет виборів".
Втім, є й інша опція — вибори відбудуться до, а не після активації цих ризиків.
