Єврейська дівчина Рахель Нойман потрапила разом із матір’ю до Аушвіца в ешелоні угорських євреїв у 1944 році, але вижила навіть після медичних експериментів доктора Менгеле. Вона переконала сусідку по бараку не зводити рахунки з життям, сказавши їй: «Аушвіц — це тимчасово. Ми з тобою належимо до народу “дочок царя”, яким у майбутньому судилося повернутися у свої володіння».
Одного разу в таборі Плашув, відомому за фільмом «Список Шиндлера», на напівживу подругу Рахель накинувся з криками офіцер СС, вимагаючи виходу на роботи. Німець спустив на дівчину вівчарку, яка роздерла їй груди. Тоді мати Рахель підскочила до офіцера й дала йому два ляпаси. Той у гніві намагався застрелити сміливу єврейку, але пістолет дав осічку. Тоді нацист наказав завдати матері Рахель 90 ударів палицею. У барак її принесли всю фіолетову від побоїв і непритомну. Через дев’ять днів вона отямилась і першими словами сказала: «Це (ляпаси есесівцю) було того варте!»
Батько Рахель, Ельдар Нойман, здобув ступінь доктора медицини у 1916 році в Берліні, бо в рідному Будапешті для євреїв діяла відсоткова норма в університеті. Він усе життя вірив в ідеали демократії й був убитий газом у таборі смерті Собібор.
Рахель із матір’ю взимку 1945 року здійснили 650-кілометровий марш снігом до Інсбрука, коли з кількох тисяч єврейок вижила лише пара сотень. Американські солдати знайшли їх ледве живими скелетами й викликали військового священика. Коли жінки сказали, що вони єврейки, до них покликали юнака-єврея з сусідньої французької бригади «Вільної Франції» Де Голля. Хлопець звернувся до інших євреїв-солдатів і сказав: «Ці дівчата — останні рештки народу Ізраїлю. Ми повинні взяти їх за дружин і відновити наш народ».
Цей французький солдат-єврей одружився з Рахель, давши їй своє прізвище — Зіні. Незабаром у них народився син Йосеф. Родина пустила коріння в Ізраїлі, де доля дала Рахель можливість побачити 40 онуків і понад 120 правнуків.
У віці 94 років вона написала у травні 2016 року відкрите звернення до заступника начальника Генштабу ЦАХАЛу Яіра Голана, протестуючи проти його промови у День пам’яті Катастрофи та героїзму, в якій він порівняв ситуацію в Ізраїлі з періодом приходу нацистів до влади.
«Я згадую угорське керівництво, яке змусило єврейських адвокатів чистити вулиці Пешта зубною щіткою. Мої рідні розповідали про захват угорських солдатів, які перетворили “прекрасний блакитний Дунай” на криваву ріку для євреїв, котрих вони вбивали, і про захват німецьких солдатів, які вбили й живцем поховали три тисячі євреїв Кракова. Не було кінця жорстокості поліції, особливо французької, яка видавала єврейських дітей, хоча нацисти тоді ще не вимагали їхньої депортації». І на цьому тлі — арабські громадяни Ізраїлю мають усі права й інтегровані в усі сфери ізраїльського суспільства, — написала Рахель генералу Яіру Голану, нинішньому лідеру ультралівої партії.
Старший син Рахель — 80-річний рабин Йосеф Зіні, рабин одного з районів Ашдода, вчора ввечері був викликаний до поліції на допит — для перевірки, чи не є «підбурюванням» його слова: «Нехай БАГАЦ лусне від злості».
Похилого рабина викликали на допит через лічені хвилини після того, як його син, генерал у відставці Давид Зіні — онук Рахелі, що вижила в Аушвіці, релігійний поселенець та батько одинадцяти дітей, був затверджений на посаді голови Служби загальної безпеки Ізраїлю (ШАБАК) за поданням правого уряду Біньяміна Нетаньягу.
Shimon Briman
