1. росія закладає рекордні видатки на безпеку та оборону у держбюджет-2026.
- Законопроєкт передбачає витрати на армію у розмірі 12,93 трлн рублів — «національна оборона». Додатково на поліцію, ФСБ, Росгвардію та інші силові структури - «національна безпека» планують ще близько 3,91 трлн рублів.
- У підсумку на війну, спецслужби та внутрішні репресивні органи Кремль планує витратити 16,84 трлн рублів, або майже 40% держбюджету.
- При цьому 84% оборонних витрат засекречені — 10,85 трлн рублів. Загалом у 2026 році «закриті статті» становитимуть 12,71 трлн, тобто майже третину бюджету.
- Для забезпечення таких видатків, влада рф планує вже наступного року підняти ПДВ до 22%.
2. російський уряд визнав рекордний бюджетний дефіцит із початку повномасштабної війни проти України.
- У 2025 році дефіцит федерального бюджету складе 5,7 трлн рублів (2,6% ВВП) — на 2 трлн більше, ніж планувалося раніше. Це найбільший розрив у фінансах із 2020 року.
- Причиною стали скорочення ненафтогазових доходів із 30,1 до 27,9 трлн рублів і падіння загальних доходів із 38,5 до 36,5 трлн. Видатки при цьому залишаються незмінними.
- Для порівняння: у 2020 році дефіцит становив 3,8% ВВП, у 2021-му — 2,4%, у 2022-му — 2,3%, у 2023-му — 1,9%, у 2024-му — 1,7%. Мінфін рф планує латати діру за рахунок підвищення ПДВ, нових податків на бізнес та зростання держборгу.
- За підсумками 2025 року він досягне 38,5 трлн рублів (17,7% ВВП), а у 2026-му — 43,6 трлн. Зростання дефіциту на тлі постійних військових витрат є ще одним сигналом виснаження російської економіки.
3. У держбюджеті росії на 2026 рік передбачено майже 33 млрд рублів на утримання путіна та його адміністрації.
- Це на 1,7 млрд рублів більше, ніж у 2025 році, що означає зростання витрат на 5,5% — вище за офіційний прогноз інфляції Центробанку рф (4%).
- Минулого року витрати на «забезпечення функціонування президента і його адміністрації» зросли одразу на 25,5%, а цього літа були додатково збільшені ще на 155 млн рублів для виплат зарплат співробітникам апарату.
- Згідно з розрахунками, упродовж трьох років (2026–2028) на ці потреби російська влада витратить понад 100 млрд рублів із бюджету, тоді як соціальні та регіональні витрати кремль намагається скорочувати через війну проти України.
4. Уряд рф заклав у проєкт бюджету суттєве зростання тарифів на житлово-комунальні послуги — майже на 30% протягом 2026–2028 років.
- Витрати росіян на «комуналку» зростатимуть: у 2026 році — на 9,9%, у 2027-му — на 8,7%, у 2028-му — на 7,1%. Загалом за три роки рахунки збільшаться майже на третину.
- Особливо відчутним буде подорожчання енергоресурсів. Ціни на газ для населення піднімуть на 27,9%, електроенергія зросте майже на 32%, опалення — на понад 27%, вода і водовідведення — майже на 25%.
- кремль пояснює таку політику «необхідністю модернізації інфраструктури» та витратами на підключення окупованих територій до російських мереж.
5. росія стикається з бюджетними проблемами через падіння нафтогазових доходів.
- За оновленими поправками до бюджету на 2025 рік, москва планує зібрати лише 8,65 трлн рублів податків з нафтогазового сектору — це на 22% менше, ніж торік.
- Зниження надходжень пов’язане як із падінням цін на нафту на світових ринках, так і з дією санкцій, що обмежують експорт рф. Ціна сорту Urals у 2025 році очікується на рівні 58 доларів за барель проти 66,6 долара минулого року.
- При цьому дисконт до еталонної Brent залишиться значним — близько 12 доларів, тоді як у довоєнні роки різниця становила лише 2–4 долари.
- Таким чином, кремль продовжує втрачати ключові бюджетні доходи, а військова економіка росії стає все більш залежною від нестабільних зовнішніх факторів і санкційного тиску.
6. російський морський експорт нафти утримується на 16-місячному максимумі, попри заклики президента США Дональда Трампа до покупців припинити торгівлю з москвою.
- За чотири тижні до 28 вересня середній обсяг поставок з російських портів становив 3,62 млн барелів на добу — найбільший показник з травня 2024 року.
- Аналітики відзначають, що чотиритижневі середні значення краще відображають реальну динаміку, ніж волатильні щотижневі дані.
- Зростання експорту сирої нафти відбувається на тлі падіння поставок нафтопродуктів, адже через атаки дронів і брак обладнання скорочується переробка на російських НПЗ. Тому поточне збільшення відвантажень сировини лише частково компенсує втрати від скорочення експорту бензину та дизеля.
- Найбільшими покупцями залишаються Індія та Китай. Делі не демонструє ознак скорочення імпорту, а Пекін заявляє про готовність і надалі розвивати енергетичне партнерство з Кремлем. Туреччина продовжує купувати близько 300 тис. барелів нафти щодня, тоді як Угорщина та Словаччина також залишаються серед клієнтів.
- Попри кількамісячний тиск на партнерів, Трампу не вдалося добитися помітного зменшення російського експорту, однак для москви рекордні показники експорту не означають стійкого фінансового виграшу.
7. росія змушена продавати природний газ Китаю суттєво дешевше, ніж своїм небагатьом клієнтам у Європі та Туреччині.
- За даними прогнозу Мінекономіки рф, поданого разом із проєктом бюджету, у 2025 році ціна експорту газу до Китаю становитиме близько 249 доларів за тисячу кубометрів, тоді як на західні ринки — майже 402 долари. Це на 38% менше, ніж для Туреччини й окремих європейських країн.
- У найближчі три роки ціновий розрив збережеться на рівні щонайменше 27%, що підтверджує збитковість переорієнтації на китайський ринок. Для кремля це означає зростаючу залежність від Китаю й скорочення прибутковості «Газпрому», адже поставки в Європу до 2022 року були головним джерелом доходу компанії.
- Навіть з урахуванням нарощення обсягів постачання через «Силу Сибіру» та нових домовленостей із Пекіном, росія отримує значно менше від газового експорту, ніж до війни.
8. Євросоюз готує нове обмеження для російських дипломатів, яке може увійти до 19-го пакета санкцій.
- За пропозицією, усі співробітники російських дипмісій у країнах ЄС повинні будуть заздалегідь повідомляти владу про свої поїздки — як у межах однієї держави, так і транзитом через інші країни.
- Повідомлення має надходити не менш ніж за 24 години до перетину кордону. Обмеження поширюватимуться також на адміністративно-технічний персонал і членів сімей дипломатів.
- При цьому вимагатиметься надання даних про автомобіль, маршрут і прикордонні пункти, а у випадку подорожей літаком чи потягом — навіть назви перевізника та коду маршруту.
- Ключове — навіть за умови подання всіх відомостей, влада ЄС залишає за собою право відмовити у в’їзді чи встановити додаткові умови.
9. Єврокомісія підтримала план голови Європейської ради Антоніу Кошти, спрямований на те, щоб обійти вето Угорщини й розблокувати процес вступу України та Молдови до ЄС.
- Згідно з його пропозицією, відкриття переговорних кластерів — проміжних юридичних етапів у переговорах про членство — може ухвалюватися не одноголосно, як зараз, а кваліфікованою більшістю держав-членів. Це дозволить Києву й Кишиневу розпочати реформи та демонструвати прогрес, навіть якщо окремі країни висловлюватимуть заперечення.
- У Єврокомісії пояснили, що такий підхід допоможе уникати блокування з політичних мотивів. «Коли країну стримують без об’єктивних причин, незважаючи на виконання критеріїв, під загрозою опиняється довіра до всього процесу розширення», — заявив речник ЄК з питань розширення Гійом Мерсьє.
- Хоча остаточний вступ і надалі вимагатиме одностайності всіх столиць, зниження порогу для старту переговорів може зрушити процес із місця. У Брюсселі наголошують: рішення залишатиметься за державами-членами, але ЄК очікує, що перший кластер буде відкрито «якнайшвидше».
- Політичні кластери охоплюють ключові сфери — від верховенства права та основних прав до внутрішнього ринку й конкурентоспроможності.
- Перехід до голосування кваліфікованою більшістю у деяких сферах, включно з розширенням, раніше підтримала і президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
