Свідомо вчора не реагував на зізнання голови бюджетного комітету ВР, що в бюджеті таки дірка у 300 млрд, і з 1 листопада може виникнути загроза неплатежів військовим.
Влада це всіляко спростовувала, підключала ботоферми до знецінення і висміювання тих, хто попереджав - і от нате.
Годилося б вимовити сакраментальне «а я ж казав». І не тільки я, а й колеги. Але усе оголошувалось «фантазіями Железняка», «видумуами Южаніної», «наклепами порохоботів» і, за традицією, «російським іпсо». Аж раптом виявилося правдою.
Це у влади «слуг» такий модус. Спосіб дії. Зверстати проект «як уміють». Спробувати приховати проблеми. Заперечувати проблеми, поки можуть, коли ті вилізуть. Потім стиха визнати, так-сяк залатати, не вирішуючи при тому основи - і чекати повторення. Так стандартно, що аж сумно.
І так. Головна тема - просити, чи радше вимагати, щось від партнерів. Вони-ж бо «повинні». Знов-таки, це не вирішує основи проблеми.
Тут не до зловтішання - ми всі в одному човні. От тільки весла і кермо захопили ті, хто здебільшого ладен пливти за течією. А потім щиро дивуються, чому ми не там, де треба.
На жаль, не тільки тому, що гребуть урізнобій, і кермують, щоб світло красиво падало на обличчя. Гребуть, на жаль, здебільшого під себе. А «весла» повноважень використовують для того, щоб відпихнути усіх, хто заважає.
Така картина стає дедалі очевиднішою. І громадянам - як постійно показує соціологія. І тим-таки партнерам - які поки запитують, що з цим робити. Запитують дедалі наполегливіше…
Найобразливіше - і рецепт же ж простий.
Ліквідувати схеми на «гралці»-«тютюнці»-«крипті». Бо ж уже не лише опозиція чи експерти, а цілком «слуга» Гетманцев визнає «недобір» у 20 млрд грн. Це скільки в дронах?
Не кажучи вже про митницю і інші традиційні годівнички.
Прибрати усі непотрібні видатки - «марафони» і «кешбеки» всіх мастей.
Скоординувати роботу з партнерами в хаб, де від президента до депутатів і до експертів усі зведуть можливості, щоб переконувати партнерів…
… але ж це шлях до коаліції єдності і уряду порятунку. Їх влада не хоче. Хоче, щоб їм «давали з усіх боків», чи як їхній натхненник і лідер висловлювався?
Проте, цей підхід хибний. І дедалі більші проблеми партнерів і з узгодженням позицій між собою, і з розумінням позиції України, оптимізму не додають.
А бульдозер, як ми бачимо, повзе.
Несемось - волею вітру і хвиль…
