Ніщо не може зіпсувати настрій інвесторам, які вирішили, що ринок має тільки зростати. Навіть шатдаун уряду в США. Який повернувся в американську реальність разом із президентом Трампом. Парламент у Вашингтоні не спромігся ухвалити бюджет до 1 жовтня, що і призвело до зупинки урядового фінансування (саме у вересні в США закінчується фінансовий рік). Останній раз таке траплялось за попередньої каденції Трампа. Є ж якась стабільність у світі. Тепер питання тільки у тому, як довго шатдаун протримається (а це прямо вплине на те, яку шкоду він нанесе економіці) і чи поб’є Трамп рекорд всіх часів серед американських президентів по сумарним строкам шатдаунів (йому вже належить рекорд із найдовшого шатдауна, який він спромігся досягти ще в свою першу каденцію). А рекорди президент США любить. Достатньо подивитись тільки на перелік воєн, які він вже встиг зупинити, особливо після зупинки кровопролиття між Албанією і Азербайджаном. Проте, дійсно, ринок не дуже поки хвилюється і навіть відмовляється хоч трошки падати. А економіка США продовжує дивувати навіть американських аналітиків стійкістю, не згинаючись перед ударами, які наносить їх Дональд Трамп, проводячи справжній стрес-тест.
В результаті ранок п’ятниці індекс S&P500 починає із позначки 6715, що більше ніж на 100 пунктів вище, ніж тиждень тому. Маск знову повернув собі статус найбагатшої людини у світі на тлі ралі в акціях Тесли останніх тижнів, що знов сперечається із здоровим глуздом і математикою, чиї статки тепер сягають 500 млрд доларів. Майже кожен день оновлює рекорди золото. В світі дуже багато грошей. На додачу, велика частка цих грошей контролюється Центральними Банками. А вони, особливо китайський Центральний Банк, дуже полюбили вкладатись у золото в останні роки. Ну дійсно, не купляти ж товаришам з Пекіну американські казначейські забов’язання, особливо на тлі розмов про «Тайвань наш». Досвід російських друзів багато чого навчив китайських комуністів. Дуже радує динаміка на ринку нафти. Барель бренту втратив за останній тиждень приблизно 4 долари і торгується біля 64,5 доларів. З одного боку ціни знижуються через плани ОПЕК+ по нарощення видобутку, тим більше нарешті стали відчуватися результати попередніх планів, адже ринок побачив зростання експорту. А з іншого боку, є ймовірність, що Близький Схід перебуває на порозі значної деескалації. План Трампа (в результаті без блек-джека, що правда, проте з Тоні Блером) зараз набрав підтримку у всіх фракцій і лишилось переконати тільки залишившихся в живих членів Хамасу. Яких, начебто, завзято переконують їх спонсори. Що завжди сприяє гнучкості позиції.
Незадоволеним може лишитись тільки Путін, якому це обіцяє продовження зменшення нафтогазових доходів і розширення дефіциту бюджету. Ключовим способом фінансувати який обрали залучення внутрішнього боргу. Як при цьому дуже емісійному механізмі втримати інфляцію на прогнозованому рівні у 4% наступного року економічна наука не каже. Але російські аналітики чомусь у це вірять. А тут ще виявилось, що розраховувати на панда-бонди навіть для державних російських компаній не дуже варто. Китайські банки, звісно, люблять своє китайське політичне керівництво і в офісах знають всі цитати дорого лідера Сі, але з ризиком американських санкцій стикатися не дуже бажають і тому на кілометр відмовляються підходити до російських компаній і їх боргів. Що ж, принаймні падіння цін на нафту на світовому ринку може дозволити росіянам імпортувати більш дешевий бензин, який їм тепер очевидно потрібен, щоб закрити дефіцит на ринку. А тут ще й Трамп, який схоже серйозно образився на Путіна за нерозділене кохання, обіцяє допомагати українським дронам і, можливо, чомусь більш потужному, точніше долітати до цілей далеко від кордону.
В українському сегменті зовнішнього боргу цього тижня панувало невелике розчарування. За останні кілька тижнів ринки звикли повірити, що справа передачі 140 млрд євро російських активів вже вирішена. Але тут почала артачитись Бєльгія. Злякавшись російським погроз. Певно, і тих, де Мєдвєдєв обіцяв фізичний вплив на людей, що будуть приймати це рішення. І не те, щоб бельгійці зовсім відкидали цю ідею, але хотіли розподілити відповідальність і отримати гарантії. А тут вже артачилась Франція, у якої і так державний борг зростає кудись в небеса на тлі шаленого тиску від пенсійних виплат для французьких же пенсіонерів, які стали жити дуже довго на цій самій пенсії, що тепер дуже дорого обходиться тим французам, які ще працюють і ще навіть не почали працювати. В результаті, все перейшло у стандартний режим для ЄС. Коли щось рухається, але дуже повільно, без гарантії результату, що дуже бісить. Особливо український Мінфін, який вже, певно, включив ці гроші у свої розрахунки. І поки фінального рішення так і не отримали, хоча французи наче погодились дати гарантії, а Мерц продовжує бути найбільшим адвокатом цього плану. В результаті, суверенні українські єврооблігації втратили до пункта за цей позитивний для ринків тиждень.
Це розчарування, звісно, має впливати і на внутрішню кухню. Проте всередині країни все як завжди. Гривня стабільна, Мінфін досить пасивно нарощує залучення на внутрішньому ринку, чекаючи конвертації буфера у 6 млрд євро, а у державних компаній знов проблеми з корпоративним управлінням. Не дивно, що мова про Укренерго. Якому і так зараз не дуже добре на тлі проблем із залученням зовнішнього фінансування у наших друзів з ЄБРР чи ЄІБ через неврегульовані питання з інвесторами в єврооблігацій, що деякі гарячі голови легко могли б назвати станом дефолту. Так на додачу до всього компанія ще й постійно має конфлікти між незалежною частиною Наглядової ради і державою. Цього разу за тиждень там встигли звільнити голову правління, а потім призначити його назад. Як завжди – ложечки знайшлись, але осад лишився. А гроші Укренерго дуже потрібні. Адже приходить зима, що відчувалось на вулиці вже цього тижня, яка як відомо темна і холодна, а росіяни намагаються зробити її ще темнішою.
