Зміна гри Кремля у Чехії, або Повернення Бабіша

Чехія має парламентську систему, нижня палата Сейм складається з 200 місць. Для більшості у парламенті потрібно 101 голос. Цьогорічні вибори відбулись з 3 по 4 жовтня. У цих виборах було введено нову опцію – поштове голосування для громадян, що перебувають за кордоном або проживають поза межами Чехії. Виборчий поріг, самий мінімум, для потрапляння в парламент склав 5% голосів, а розподіл місць, мандатів, відбувався за пропорційною системою, з урахуванням округів, додаткових коефіцієнтів чи коректур, що в Чехії забезпечують відносну справедливість, але допускають, що малі партії можуть мати “надпредставництво” чи “недопредставництво” через округовий ефект.

Вибори до нижньої палати парламенту Чехії стали знаковим моментом для політичного життя країни. Ця подія відкриває перспективи зміни політичного курсу, з можливим відходом від традиційної підтримки України та тісного співробітництва з ЄС і НАТО. За підсумками підрахунку 100% голосів упевнену перемогу здобула опозиційна партія ANO на чолі з колишнім прем’єром Андреєм Бабішем. Розподіл мандатів виглядає так:

• ANO – 81 (+9 порівняно з минулими виборами)
• Motoristé – 13 (+13, новий учасник)
• SPD (Свобода і пряма демократія) – 15 (-5 порівняно з минулими виборами)
• SPOLU (правоцентристська коаліція ODS–KDU-ČSL–TOP 09) – 52 (-19 порівняно з минулими виборами)
• STAN (Мери і незалежні) – 22 (-11 порівняно з минулими виборами)
• Pirátská strana (Пірати) – 17 (+13 порівняно з минулими виборами)

Вибори відбулися у два дні, традиційно з високою явкою, що є характерною рисою чеської демократії. Кампанія була дуже поляризованою і будувалася навколо ключових тем:

• економічна ситуація та інфляція , одна з найвищих у ЄС у 2022–2023 роках, поступове зниження у 2024–2025 роках не зняло занепокоєнь;
• енергетична безпека та ціни на електроенергію;
• міграція та війна в Україні;
• ставлення до ЄС та НАТО.

ANO зробила акцент на соціально-економічних проблемах і критиці уряду Петра Фіали, коаліція SPOLU та STAN. Риторика Бабіша зводилася до меседжу «уряд не справляється, ми дамо стабільність», що добре спрацювало на тлі загальної втоми від реформи та економічних труднощів.

Чому ж стався саме такий розподіл голосів? Перш за все, багато виборців втомилися від високих цін, економічної нестабільності та постійних скандалів. ANO змогла використати цей настрій і показати себе як партію змін. Вона добре працювала з пенсіонерами, середнім класом та тими, хто відчуває, що їхні інтереси не враховує чинна влада. На противагу цьому коаліція SPOLU разом із STAN і Піратами не змогла показати єдність. Її репутацію сильно підірвали внутрішні конфлікти та гучні скандали, зокрема історія з біткоїнами. У результаті частина колишніх прихильників коаліції переорієнтувалася на опозицію чи нові політичні проєкти.

Зіграв і фактор нових «гравців», адже на політичній арені з’явилися нові сили. Motoristé, що вперше брали участь у виборах, отримали значний результат, вони вдало використали тему інтересів водіїв, податків, а також критику «зеленої політики». Піратська партія теж змогла посилитися, йдучи вже самостійно, без альянсу з мерською партією STAN. Дехто свідомо віддав свій голос меншим партіям, розраховуючи, що ті зможуть стати партнерами у майбутній коаліції. У системі пропорційного представництва це поширена практика: люди голосують не лише «за переможця», а й за тих, хто може стати “мовою ваги” у переговорах.

На противагу цим силам, ANO уже мала сильні позиції на місцевому рівні після успіху на регіональних виборах 2024 року. Це дало їм додаткові голоси в округах, де вони мають стійку підтримку. Тому тут має місце бути і вплив регіонального фактору. Виборчий барʼєр дав «свої плоди» і тому не всі партії змогли подолати 5% поріг. Ті голоси фактично «зникли», що автоматично збільшило частку тих, хто таки пройшов у парламент. Це зіграло на користь більших партій, насамперед ANO. Ну і на кінець, більш психологічний аспект, адже коли партія постійно лідирує в опитуваннях і активно присутня в медіа, частина виборців голосує за неї просто тому, що не хоче “програти”. Це також зміцнило позиції ANO.

Попри перемогу, ANO здобула лише близько 81 мандата з 200. Для самостійного формування уряду потрібно мінімум 101. Тож партії Бабіша потрібні союзники. Зараз розглядається варіант переговорів із Motoristé та SPD, які разом можуть дати більшість. Але тут виникають проблеми: SPD має радикальні позиції, зокрема антиєвропейські та антинатовські. Це може викликати напруження як усередині країни, так і у відносинах Чехії з партнерами в ЄС і НАТО. Додатковим чинником є президент Чехії Петро Павел. Він має право призначати прем’єра і може відмовитися це робити, якщо вважатиме, що уряд на чолі з ANO у союзі з радикалами зашкодить міжнародному іміджу країни. Таким чином, навіть перемігши, ANO не має автоматичного права на владу. Їй доведеться шукати компроміси і партнерів, щоб забезпечити роботу парламенту і не спровокувати політичну кризу.

Здобувши 81 мандат, +9 у порівнянні з минулим скликанням, ANO фактично стає найпотужнішою політичною силою у парламенті, хоча більшості для формування уряду не має. Це підкреслює тенденцію, що чеські виборці дедалі частіше орієнтуються на «партію однієї особи», тобто Бабіша, ніж на традиційні політичні структури. Демократичний табір розколовся, правоцентристська коаліція SPOLU втратила 19 мандатів, а партія STAN – 11, що свідчить про втому виборців від чинного уряду, внутрішні конфлікти у коаліції та неспроможність переконати електорат у власній ефективності. Неочікувано Піратська партія здобула 17 мандатів +13, в порівнянні з минулими виборами. Це результат активної роботи із молодим електоратом, акценту на цифрових правах, прозорості та зеленій політиці.

Для Чехії важливим стало й те, що пірати подаються як «антисистема в межах системи», зберігаючи лояльність до ЄС. А от нова сила, у вигляді популістського руху Motoristé, який несподівано отримав 13 мандатів. Їхня програма орієнтована на протестний електорат, тобто протидія «зеленим реформам», критику Брюсселя, акцент на свободі автомобілістів та зменшенні екологічних обмежень. Це відображає розчарування частини чехів у політиці ЄС щодо клімату та «зеленої угоди». Ну і на кінець, крайня правиця , вона ж партія Томио Окамури SPD, втратила 5 мандатів, отримавши лише 15. Це свідчить про те, що їхня радикальна антиєвропейська і ксенофобська риторика втрачає привабливість, поступаючись більш «поміркованому популізму» ANO та Motoristé.

Перемога опозиційної партії ANO, очолюваної Андреєм Бабішем, ставить під сумнів нинішню активну підтримку України Чехією, особливо у військово-технічній сфері. Бабіш відомий критикою програми постачання боєприпасів Україні, а також окремих ініціатив чинного уряду, тому ймовірно, що така допомога може бути суттєво скорочена або реформована під егідою НАТО, а не ЄС, як зараз. Погляди Бабіша не є радикально проросійськими, він заявляє, що не буде скасовувати санкції та не поверне російських дипломатів. Водночас, суспільний тренд у Чехії на “втому” від підтримки України збільшує ризики поступового зменшення політичної й матеріальної допомоги. Можливе формування в Чеській політиці більш поміркованої позиції, яка зменшить фінансову та військову підтримку, але не повністю її припинить через економічні й стратегічні взаємовигідні інтереси. Можливе формування в Чеській політиці більш поміркованої позиції, яка зменшить фінансову та військову підтримку, але не повністю її припинить через економічні й стратегічні взаємовигідні інтереси.

росія традиційно вважає Чехію частиною своєї сфери впливу і активно намагається впливати на політичні процеси, поширюючи проросійську пропаганду, використовуючи соціальні мережі та бот-акаунти перед виборами. Партії та політики, які згідно з аналітикою підтримуються росією, зокрема, ультраправі SPD і деякі радикальні рухи, можуть отримати більший вплив у парламенті через коаліційну підтримку ANO.

Можливі спроби політичного тиску на підтримку перегляду санкційної політики ЄС та НАТО, навіть якщо Бабіш офіційно не виступає за більш проросійські кроки. Тобто перемога ANO не призведе до різкої зміни курсу на підтримку України, але може стати підставою для «прагматизації» допомоги, більше акценту на внутрішніх потребах Чехії, менше на безумовній підтримці Києва. Для росії це шанс «послабити єдність Заходу», адже навіть часткове зниження темпів допомоги Україні створює простір для маневру.

Не мало важливий і фактор нових політичних сил, адже Motoristé відверто скептичні до політики «зеленої угоди» ЄС і частково до санкційної політики. Вони можуть тиснути на уряд, вимагаючи перегляду екологічних та енергетичних ініціатив, що непрямо грає на руку росії, бо зменшує єдність ЄС у питаннях енергетики SPD втратили частину мандатів, але залишаються проросійським та антиєвропейським гравцем. Їхнє послаблення позитивне для України, а пірати – навпаки, традиційно проукраїнські, виступають за цифрову та військову підтримку Києва, є активними у Європарламенті. Їхнє посилення балансує потенційний скепсис ANO. Тобто росія не отримала прямих союзників – SPD слабшає, а ANO не стане відкрито проросійською. Це радше «посилення сірого тону», ніж кардинальна перемога Кремля. Той же час Київ не втратить Чехію як союзника, проте може зіткнутися з більшою умовністю допомоги, більше дискусій у парламенті, більше апеляцій до бюджету.

Вибори 2025 року стали великим успіхом для ANO і демонструють зростання протестного та популістичного електорату в Чехії. Зміни в розподілі відображають перерозподіл виборчих вподобань: спад довіри до правлячої коаліції, зростання нових партій, мобілізація “невдоволених”. Разом з тим, вибори у Чехії показали втомленість суспільства від економічної напруги й дали шанс опозиції. Для України це не означає втрати союзника, але означає втрату «локомотива» у Центральній Європі. Чехія залишиться у проукраїнському таборі, проте з більш обережним і прагматичним підходом, що дає росії можливість розігрувати карту внутрішніх економічних інтересів.

Секція “Дельта” групи ІС