1. Другий за потужністю нафтопереробний завод росії зупинив головну установку через атаку дронів.
- Один із найбільших НПЗ росії — Киришський нафтопереробний завод у Ленінградській області — вимушено зупинив свою основну установку первинної переробки після удару українського безпілотника, що спричинив масштабну пожежу.
- Зупинка установки, яка забезпечувала близько 40% загальної потужності заводу (приблизно 8 млн тонн нафти на рік або 160 тис. барелів на добу), може тривати до місяця.
- Киришський НПЗ належить компанії «Сургутнафтогаз» і поступається за обсягами переробки лише Омському НПЗ. У 2024 році завод переробив 17,5 млн тонн нафти, що становить близько 6,6% всього російського обсягу.
- Через серію атак українських дронів по об’єктах паливно-енергетичного комплексу росія зіткнулася з гострим дефіцитом бензину. За даними галузевих асоціацій, до кінця вересня кількість автозаправок, що продають бензин, скоротилася на 360, або на 2,6% від загальної кількості.
- Щоб уникнути подальших перебоїв із паливом, москва була змушена обнулити мита на імпорт бензину з Китаю, Південної Кореї та Сінгапуру — уперше з 1990-х років.
- Атаки українських дронів на Киришський НПЗ стали системними: підприємство зазнало щонайменше двох ударів за останній місяць, що підкреслює вразливість російської енергетичної інфраструктури.
2. росія різко скорочує фінансування цивільного авіа- та суднобудування — ці галузі втрачають мільярди рублів у новому бюджеті.
- У проєкті федерального бюджету рф на 2026 рік витрати на програму «Виробництво літаків і вертольотів» зменшено з 139,6 млрд до 85,7 млрд рублів — майже у півтора раза. На 2027 рік урізання становитиме ще 21%, а державна підтримка російських авіакомпаній для оновлення авіапарку скорочується до нуля.
- Не краща ситуація і в суднобудуванні: фінансування програми «Виробництво суден і суднового обладнання» скоротиться більш ніж удвічі — з 75,5 млрд до 32,3 млрд рублів у 2026 році. Субсидії підприємствам, які будують великотоннажні судна, впадуть утричі — з 5,4 до 1,9 млрд рублів.
- Після початку війни проти України російська влада спрямувала основні ресурси на військові програми, фактично залишивши цивільну промисловість без фінансування.
3. Плани Кремля щодо масштабного розширення експорту газу до Китаю через газопровід «Сила Сибіру-2» знову опинилися під сумнівом.
- Навіть після багаторічних переговорів москва й Пекін не змогли погодити ключові умови угоди — ціни, інвестиційні зобов’язання та графік постачання.
- Джерела в галузі стверджують, що навіть якщо контракт буде підписано у 2026 році, реальні поставки почнуться не раніше 2031-го, а повна потужність трубопроводу може бути досягнута лише до 2035 року.
- Таким чином, про швидку компенсацію втраченої частки європейського ринку мова не йде. Аналітики Оксфордського інституту енергетичних досліджень також зазначають, що технічні, фінансові та політичні фактори значно уповільнять реалізацію проєкту.
- Затримки підривають позиції «Газпрому», який уже зіткнувся зі скороченням доходів і відсутністю альтернатив для збуту газу після втрати основних клієнтів у Європі.
4. Туреччина вирішила розробляти родовище рідкоземельних металів спільно зі США, відмовившись від співпраці з росією та Китаєм.
- Переговори з москвою і Пекіном не дали результатів, тому Анкара обрала партнерство із Заходом.
- Туреччина і США вже ведуть переговори щодо спільної розробки великих покладів рідкоземельних металів у районі Бейликова в Центральній Анатолії. Угода стала можливою після зустрічі президентів Реджепа Таїпа Ердогана і Дональда Трампа у вересні у Вашингтоні, де сторони домовилися поглиблювати співпрацю у сфері енергетики та оборони.
- У 2024 році Туреччина приєдналася до Партнерства з безпеки мінеральних ресурсів, створеного США та ЄС, яке має на меті зменшити глобальну залежність від Китаю, що контролює близько 80% видобутку й переробки рідкоземельних металів.
- Родовища в Бейликова містять церієві, празеодимові й неодимові руди, які застосовуються у виробництві електромобілів, вітрових турбін і електроніки.
- Вибір Туреччини став черговим ударом по амбіціях росії і Китаю посилити свій вплив у стратегічних галузях. москва, яка прагнула використати співпрацю з Анкарою для обходу західних санкцій, фактично втратила ще один напрям економічного партнерства.
5. Євросоюз готує санкції проти головної російської криптовалюти, яку москва використовує для обходу фінансових обмежень.
- У новий пакет санкцій пропонують включити стейблкоїн A7A5, забезпечений рублем, що став основним інструментом для транскордонних розрахунків росії після відключення її банків від SWIFT. ЄС планує заборонити будь-яку участь європейських компаній і громадян у транзакціях із цим токеном — як пряму, так і опосередковану.
- Також у чорний список можуть потрапити кілька банків у росії, Білорусі та країнах Центральної Азії, які сприяють проведенню криптооперацій для російських клієнтів.
- Нова ініціатива Брюсселя спрямована на те, щоб перекрити росії ще один канал обходу санкцій і зупинити використання криптовалют для фінансування торгівлі та військових програм.
- Після запровадження обмежень москва ризикує втратити один із небагатьох інструментів, що дозволяє їй підтримувати зовнішньоекономічні зв’язки попри міжнародну ізоляцію.
6. Країни Євросоюзу погодилися обмежити пересування російських дипломатів у межах Шенгенської зони — це рішення стане частиною нового, 19-го пакета санкцій проти росії.
- Останньою країною, яка блокувала ініціативу, була Угорщина, але вона зняла своє вето. Запропонований Чехією механізм передбачає, що російські дипломати, акредитовані в одній із країн ЄС, повинні попередньо повідомляти владу інших держав-членів про свої наміри перетнути кордон.
- Обмеження стало реакцією на численні випадки диверсій і шпигунства, які, за даними європейських спецслужб, здійснюють російські агенти під дипломатичним прикриттям.
- Як зазначає високопосадове джерело в ЄС, російські «дипломати» часто переміщуються між країнами, щоб уникнути спостереження, ускладнюючи роботу контррозвідки.
- Нові заходи покликані зменшити можливості москви для проведення диверсійних операцій у Європі, які активізувалися після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.
7. Фінляндія має намір запровадити мита на всі товари, що імпортуються з росії.
- Про це заявила міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен після зустрічі у Варшаві з главою МЗС Польщі Радославом Сікорським.
- За її словами, Гельсінкі та Варшава залишаються єдиними у своїй непохитній бпідтримці України та прагнуть максимально послабити здатність росії продовжувати війну.
- Валтонен наголосила, що агресія москви є не лише грубим порушенням міжнародного права, а й прямим нападом на принципи, закладені у Гельсінському заключному акті. Вона назвала дії росії — депортації, удари по мирних жителях і воєнні злочини — «нападом на саму людяність».
- У випадку з Україною росія прорахувалася, сподіваючись захопити країну за кілька тижнів, але замість цього «загрузла у війні, яка виснажує її як у військовому, так і в економічному сенсі».
- Валтонен наголосила, що «вільний світ, включно з Фінляндією та Польщею, має залишатися рішучим і не дозволяти повторення такої агресії».
8. Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО) офіційно визнала росію та Північну Корею винними у систематичному глушінні сигналів GPS, що створює загрозу безпеці цивільних польотів.
- У прийнятій на тринадцятій асамблеї ІКАО резолюції зазначено, що росія дестабілізує навігацію в європейському повітряному просторі, перешкоджаючи роботі супутникових систем.
- Організація засудила такі дії як порушення міжнародного авіаційного права та закликала москву й Пхеньян негайно припинити створювати перешкоди.
- російська влада раніше заперечувала звинувачення у втручанні в роботу GPS, проте ІКАО підтвердила, що глушіння сигналів має системний характер і безпосередньо впливає на безпеку польотів у Європі.
Більше на https://t.me/Omelyan_News