1. Виробництво нафтопродуктів у росії обвалилося майже на 10% через удари українських дронів.
- Масовані атаки українських безпілотників, які з початку серпня вразили 28 російських нафтопереробних заводів, спричинили різке падіння виробництва пального та інших нафтопродуктів у рф до мінімумів за останні п’ять років.
- У жовтні переробка нафти на російських НПЗ скоротилася до 4,86 млн барелів на добу — на 484 тисячі барелів (майже 10%) менше, ніж у липні. У порівнянні з жовтнем 2023 року спад становить 5%, а відносно довоєнного 2021-го — 14%.
- Атаки ЗСУ вивели з ладу або суттєво пошкодили кожен третій російський НПЗ. Під ударами опинилися, зокрема, Антипінський НПЗ у Тюменській області, «Славнефть-ЯНОС» у Ярославлі, Туапсинський НПЗ «Роснефти», «Орскнефтеоргсинтез» в Оренбурзькій області та «Кінеф» у Ленінградській. Останній через пожежу був змушений зупинити головну установку первинної переробки, що забезпечувала близько 40% потужностей підприємства.
- Таким чином, українські удари не лише скоротили обсяги виробництва пального, але й посилили дефіцит ресурсів усередині росії, створюючи тиск на бюджет і загрожуючи зривами поставок на внутрішньому ринку.
2. У росії різко зріс попит на мікрокредити зі ставками понад 150% річних.
- У третьому кварталі 2025 року росіяни взяли майже вчетверо більше мікропозик, ніж роком раніше. Середня сума позики зросла на 32% — до 21,2 тис. рублів, а максимальна сума онлайн-позики сягнула 100 тис. рублів при середньому терміні 71 день.
- За інформацією Центробанку рф, лише у другому кварталі мікрофінансові організації видали позик на 533 млрд рублів. Близько двох третин цих кредитів становлять незабезпечені споживчі мікропозики, для яких встановлюються рекордно високі відсоткові ставки — від 59% до 288% річних.
- Стрімке зростання ринку мікрокредитів свідчить про поглиблення фінансової кризи російських домогосподарств: громадяни дедалі частіше змушені жити в борг, користуючись найризикованішими формами позик через зниження купівельної спроможності та відсутність доступу до банківського кредитування.
3. У Пенсійного фонду росії утворився дефіцит у 800 мільярдів рублів.
- російський Фонд пенсійного та соціального страхування, який забезпечує виплати понад 40 мільйонам пенсіонерів, опинився у скрутному фінансовому становищі.
- Згідно з матеріалами до закону про бюджет, дефіцит фонду у 2025 році складе 779,8 млрд рублів — другий за величиною показник за всю історію після рекордного 2022 року. Попри зростання страхових внесків роботодавців на 12% (до 12 трлн рублів), ці кошти покривають лише 70% необхідних витрат на пенсії та соціальні виплати, які сягнули 17 трлн рублів. Решту мала б компенсувати федеральна казна, однак через падіння нафтових доходів кремль скорочує трансферт до фонду майже на третину — з 5,47 до 3,64 трлн рублів.
- Дефіцит виявлено й у Фонді обов’язкового медичного страхування — 89 млрд рублів цього року і ще близько 250 млрд рублів у 2026–2028 роках.
- Щоб залатати «дірки» у соціальних фондах, російська влада розглядає варіант скасування пільгових ставок страхових внесків для малого бізнесу, а також пропонує ввести обов’язковий внесок для безробітних — 45 тисяч рублів на рік.
- Таким чином, навіть базові соціальні зобов’язання кремля дедалі більше залежать від нестабільних доходів бюджету, які стрімко скорочуються на тлі війни та санкцій.
4. російська авіація опинилася під загрозою втрати понад 100 іноземних літаків через санкції.
- російські авіакомпанії, які залишилися без доступу до технічного обслуговування, запчастин і нових літаків через західні санкції, можуть уже найближчими роками втратити значну частину свого авіапарку.
- Як заявили в Росавіації, за песимістичним прогнозом до 2030 року з експлуатації буде виведено 109 іноземних літаків. Загалом російська цивільна авіація ризикує втратити приблизно третину парку — близько 340 літаків.
- До списку літаків, що вичерпують ресурс, входять Boeing і Airbus, які розбирають на запчастини через відсутність офіційного сервісу, а також понад 230 застарілих радянських моделей, яким від 40 до 60 років.
- Окрім того, до 2030 року росія може втратити приблизно 200 вертольотів, переважно вітчизняного виробництва. Нині, за даними Росавіації, російські перевізники мають 1135 повітряних суден, з яких насправді придатні до польотів лише 1088.
- Ситуація свідчить про глибоку деградацію російської авіаційної галузі, яка без західних технологій та обслуговування поступово втрачає боєздатність і безпеку польотів.
5. Обсяг морських поставок російської нафти залишається на високому рівні, проте атаки українських дронів на НПЗ створюють усе більший тиск на експортну інфраструктуру рф.
- Середній обсяг експорту з російських портів за чотири тижні до 5 жовтня становив 3,57 млн барелів на добу — лише на 80 тисяч менше, ніж торішній максимум, зафіксований у травні 2024 року.
- Втім, подальше зростання поставок виглядає малоймовірним. Масовані удари українських дронів по нафтопереробних заводах змушують москву перенаправляти потоки сирої нафти на експорт, перевантажуючи термінали, які вже працюють на межі своїх технічних можливостей.
- У разі нових атак кремль може втратити можливість підтримувати нинішній рівень експорту — що посилить дефіцит бюджетних надходжень і поглибить енергетичні ризики для самої росії.
6. Тайвань готовий припинити закупівлі російської нафтової сировини на вимогу ЄС.
- Тайванські приватні нафтопереробні компанії заявили про готовність зупинити закупівлі російської нафтової сировини (лігроїну) для нафтохімічної промисловості, якщо цього вимагатиме Європейський Союз. Про це повідомив міністр економіки острова Гун Мін-сінь.
- За обсягом закупівель лігроїну, Тайвань посідав друге місце у світі після Індії, а нещодавно вийшов на перше. Державні компанії острова ще у 2023 році повністю відмовилися від імпорту російських енергоресурсів, однак приватні підприємства продовжували закупівлі.
- Минулого тижня низка міжнародних неурядових організацій, серед яких Центр досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), розкритикували продовження імпорту з росії.
- У відповідь міністр повідомив, що уряд уже провів переговори з найбільшим місцевим імпортером — компанією Formosa Petrochemical, а також звернувся до ЄС за офіційною позицією.
- Такий крок може стати ще одним сигналом скорочення глобальних каналів збуту російських енергоресурсів, які залишаються ключовим джерелом фінансування війни проти України.
7. Китай може передавати росії супутникові дані для ударів по Україні. –
- Українська розвідка підозрює Китай у наданні росії розвідувальної інформації зі своїх супутників, яку москва могла використовувати для коригування ракетних і дронових атак по території України.
- За даними розвідки, під час масованої атаки в ніч на 5 жовтня, коли росія випустила близько 500 дронів і понад 50 ракет, над територією України, зокрема Львівщиною, було зафіксовано активність кількох китайських військових супутників.
- Київ вважає, що Пекін міг передавати москві знімки або координати об’єктів енергетичної інфраструктури. У Міністерстві закордонних справ Китаю заявили, що «Пекін дотримується нейтральної позиції» щодо війни в Україні, однак відзначається дедалі тісніша військово-технологічна співпраця між Китаєм і росією.
- Можлива участь Китаю у зборі розвідувальних даних свідчить про готовність Пекіна неформально підтримувати москву, не вступаючи у відкриту конфронтацію із Заходом.
8. Індія почала розраховуватись за російську нафту в юанях.
- Індія вперше за тривалий час знову почала оплачувати постачання російської нафти в китайських юанях. Державна компанія Indian Oil Corp уже здійснила кілька таких платежів.
- російські трейдери дедалі частіше вимагають від індійських покупців переходити на розрахунки в юанях, оскільки ця валюта залишається однією з небагатьох, яку можна безпосередньо конвертувати в рублі.
- Такий крок свідчить про подальше ослаблення позицій москви на світових енергоринках і її дедалі більшу залежність від Китаю, який фактично визначає умови торгівлі для російських експортерів.
- Для Індії ж використання юаня створює додаткові фінансові ризики, адже це означає посилення впливу Пекіна на її зовнішньоекономічну політику.
9. ЄС запропонував запровадити санкції проти трьох компаній на Карибах, які видавали фальшиві прапори судам «тіньового флоту» росії.
- Євросоюз готує нові заходи проти російського «тіньового флоту» — мережі старих і небезпечних танкерів, що допомагають москві обходити санкції й фінансувати війну проти України за рахунок експорту нафти.
- У документах ЄС зазначається, що під санкції можуть потрапити три компанії, зареєстровані на Карибах, які незаконно видавали прапори Аруби, Кюрасао та Сінт-Мартена судам, що перевозили російську нафту.
- Під фальшивими прапорами діяло щонайменше вісім танкерів, пов’язаних із російськими постачальниками. Ці судна часто виходять у море без належного страхування, приховують маршрути та, за словами європейських чиновників, створюють ризик екологічних катастроф через можливі розливи нафти.
- Брюссель вважає, що боротьба з «флотом-примарою» є ключовою для подальшого обмеження доходів кремля, які спрямовуються на підтримку воєнних дій в Україні.
