1. Українські безпілотники вдарили по нафтопереробному комплексу в Уфі.
- У ніч на суботу українські дрони атакували один із найбільших нафтопереробних заводів росії — комплекс «Башнафти» в Уфі, що входить до структури «Роснафти».
- Пошкоджена установка з переробки сирої нафти, що є частиною гігантського виробничого вузла потужністю близько 23,5 млн тонн нафти на рік. Це вже третя атака на цей НПЗ у 2025 році.
- Після удару тимчасово зупинив роботу аеропорт Уфи. Завод розташований приблизно за 1 750 км від Києва і 1 200 км на схід від москви, що демонструє глибину дії українських безпілотних систем.
- Атака стала відповіддю на чергові російські ракетні удари по українській енергетичній інфраструктурі — зокрема по електромережах і газових об’єктах у Києві, Одесі, Дніпрі та Полтаві.
2. Світовий банк суттєво погіршив прогноз для російської економіки — до 2028 року її зростання не перевищить 1% на рік.
- росія вступає не в «кероване охолодження», як запевняє кремль, а в період затяжного застою. Очікуване зростання ВВП у 2025 році знижено з 1,2% до 0,8%, а в 2027 році – лише до 1%.
- Водночас прогнозується скорочення інвестицій: уже цього року вони впадуть на 0,4%, у 2026-му – ще на 0,2%. Повернення до хоч якогось зростання можливе не раніше 2027 року.
- Також сповільниться споживання, зокрема приватне, яке зростатиме лише на 1% щороку. За оцінкою Світового банку, війна радикально змінила структуру російської економіки, зробивши частину даних недоступними, проте очевидно, що чинників для відновлення немає.
- Падіння цін на нафту призвело до скорочення експорту та бюджетних доходів, а високі відсоткові ставки, дефіцит робочої сили й скорочення державних витрат лише поглиблюють кризу.
- Фактично, російська економіка входить у тривалий період стагнації — без перспективи на відновлення навіть у середньостроковій перспективі.
3. Міністерство енергетики рф пропонує обмежити виплату дивідендів енергетичними компаніями, щоб примусово спрямувати більше коштів на модернізацію.
- Відповідний законопроєкт передбачає нові правила для всіх учасників галузі — від генерації до розподілу електроенергії. Компанії більше не зможуть самостійно визначати обсяг дивідендів та будуть зобов’язані в першу чергу інвестувати прибуток у розвиток і будівництво нових потужностей.
- У кремлі пояснюють ініціативу «необхідністю прискорення інвестицій у генерацію», проте це розцінюється як ознака посилення державного контролю та втрати довіри приватних інвесторів до російського енергосектору.
- Фактично уряд знову використовує прибутки компаній як джерело примусового фінансування — свідчення дефіциту коштів і кризи інвестицій у російській економіці.
4. У 2030 році видобуток газу в росії може виявитися нижчим за урядові прогнози.
- Через війну проти України, санкції та втрату ключових ринків збуту, російська газова галузь ризикує не досягти навіть мінімальних цілей, закладених у державну енергетичну стратегію.
- За прогнозами обсяг використаного ресурсу газу в росії у 2030 році становитиме 788 млрд кубометрів, що на 15% більше, ніж у 2024-му.
- Проте цей показник нижчий за заплановані урядом обсяги: навіть за власними прогнозами країни-агресора у цільовому сценарії видобуток мав зрости до 853 млрд кубометрів, а навіть у консервативному — до 813 млрд кубометрів.
- Таким чином, прогнози свідчать, що реальний ріст галузі буде обмеженим, а росія фактично втрачає позиції одного з головних експортерів газу через ізоляцію та провал енергетичних проєктів, зокрема «Сили Сибіру-2».
- До 2050 року уряд рф розраховує збільшити видобуток до 1,1 трлн кубометрів, однак існують великі сумніви, що ці цілі залишаться реалістичними в умовах санкцій, технологічних обмежень і скорочення зовнішнього попиту.
5. У росії знову зірвано терміни сертифікації пасажирського літака Іл-114-300, який мав замінити застарілі українські Ан-24.
- Сертифікація турбогвинтового літака Іл-114-300 переноситься на 2026 рік. Раніше керівництво компанії «Іл» обіцяло завершити процес до кінця 2025-го. Це вже не перше перенесення термінів запуску проєкту, який кремль подавав як символ «технологічного суверенітету».
- Початково серійне виробництво Іл-114-300 планували розгорнути ще у 2022 році, пізніше — у 2023–2024 роках. Тепер ці терміни фактично зірвані.
- Літак мав замінити застарілі Ан-24 і Ан-26 на внутрішніх регіональних лініях, однак через затримки російські авіакомпанії змушені продовжувати експлуатацію старих машин, для яких дедалі складніше знаходити запчастини й підтримувати льотну придатність.
- Постійні збої в реалізації програми Іл-114-300 свідчать про глибоку кризу в російському авіапромі, який після запровадження санкцій втратив доступ до імпортних компонентів та технологій.
6. Постачання російського зрідженого газу до Іспанії у вересні впали до мінімуму з 2021 року, повідомила енергетична компанія Enagás.
- За підсумками місяця росія опустилася на п’яте місце серед постачальників палива до країни.
- З початку року до вересня Іспанія імпортувала з росії 31,6 тис. ГВт·год газу — лише 11,5% від загального обсягу імпорту. Для порівняння, за підсумками 2024 року росія займала друге місце після Алжиру.
- Тепер головними постачальниками для Мадрида є Алжир і США, тоді як російський ЗПГ поступово витісняють з європейського ринку.
- Зниження обсягів поставок свідчить про ослаблення позицій москви навіть на тлі спроб збільшити частку “тіньових” маршрутів постачання енергоносіїв.
7. Президент США Дональд Трамп пригрозив запровадити експортні обмеження щодо Boeing, які можуть позбавити Китай доступу до запчастин для американських літаків.
- Такий крок розглядається як відповідь на рішення Пекіна обмежити експорт рідкоземельних металів, критично важливих для американської промисловості.
- «У нас багато чого, включно з найважливішим — літаками. Китай має багато Boeing, і йому потрібні запчастини та інше», — заявив Трамп під час спілкування з журналістами у Білому домі.
- Можливі обмеження можуть стати черговим витком торговельного протистояння між США та Китаєм, яке безпосередньо вплине на авіаційний сектор і виробничі ланцюжки у світовій економіці.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
