1. Українські безпілотники в ніч на 4 листопада завдали серії ударів по нафтохімічних об’єктах у глибині росії, повідомляє.
- Атаки охопили вісім регіонів, зокрема Башкортостан і Нижньогородську область. У місті Стерлітамак під удар потрапив нафтохімічний завод «Росхім», який виробляє каучуки та авіаційний бензин для військово-промислового комплексу рф.
- Вибух зруйнував частину цеху водоочищення. Ще один удар завдано по НПЗ «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез» (НОРСІ) у місті Кстово, де спалахнула масштабна пожежа.
- Поруч розташований завод «Сібур-Кстово», що виробляє компоненти для вибухівки. НОРСІ — один із найбільших російських нафтопереробних заводів, який постачає паливо до Московського регіону.
- Українські дрони знову довели вразливість енергетичної інфраструктури росії, вразивши підприємства, що забезпечують паливом армію та промисловість.
2. Експорт російського газу в Європу обвалився до мінімумів за понад 50 років.
- За січень–жовтень 2025 року «Газпром» поставив до ЄС лише 14,7 млрд кубометрів газу, що на 45% менше, ніж за аналогічний період минулого року (26,6 млрд кубів).
- Падіння експорту пов’язане передусім із припиненням транзиту через Україну. Минулого року саме український маршрут забезпечив майже половину європейських постачань російського газу — 12,9 млрд кубометрів.
- Тепер для москви залишився лише один канал — «Турецький потік», який працює з неповним завантаженням. За оцінками, за підсумками року росія зможе поставити до Європи не більше 18 млрд кубометрів газу — це навіть менше, ніж у 1975 році, коли СРСР лише починав експорт блакитного палива на Захід.
- Для порівняння: у 2018–2019 роках «Газпром» експортував до ЄС понад 170 млрд кубометрів, тобто обсяги впали у десять разів. Зі скороченням постачань газовий бізнес компанії став глибоко збитковим.
- За дев’ять місяців 2025 року «Газпром» зафіксував збиток у 170,3 млрд рублів, а за підсумками 2024 року чистий збиток від видобутку та продажу газу перевищив 1 трильйон рублів.
- Фактично компанія втрачає понад 120 млн рублів щогодини, демонструючи найгірші фінансові результати за всю історію. Європа, яка раніше була головним ринком для «Газпрому», остаточно переорієнтувалася на альтернативних постачальників — Норвегію, США та Катар.
- Тож москва не лише втратила прибутковий ринок, але й позбулася одного з головних інструментів енергетичного тиску на ЄС.
3. російський автопром знову на межі обвалу.
- Після виходу західних виробників із рф у 2022 році галузь намагалася втриматись за рахунок китайських партнерів, але безуспішно. Випуск автомобілів у росії за дев’ять місяців 2025 року скоротився на 20% — до рівня перших місяців повномасштабного вторгнення.
- Спад прискорюється: у третьому кварталі — мінус 26,7%, а виробництво вантажівок впало на 41% лише у вересні. Продажі нових авто зменшилися на 22%, а порівняно з початком 2010-х — удвічі.
- російський споживач опинився в “ідеальному штормі”: падіння доходів, зростання цін і брак комплектуючих знищили внутрішній попит.
- Спроби кремля врятувати автопром імпортозаміщенням і китайськими збірками провалилися — галузь знову тоне у воєнній економіці та санкційній ізоляції.
4. російську авіацію може паралізувати дефіцит пального: паливна криза поширюється на новий сектор.
- Після стрибка цін на бензин та дизпаливо в росії країна стикається з новою загрозою — дефіцитом авіаційного гасу, який може призвести до зриву внутрішніх перевезень.
- Наслідки нещодавніх атак дронів по російських НПЗ спричинили збої у виробництві пального. У відповідь влада рф змушена послабити технологічні стандарти, дозволивши змішування літнього дизелю з керосином для виробництва зимового пального.
- Проте цей крок загрожує різким подорожчанням авіаційного пального і ставить під загрозу стабільність роботи авіакомпаній. На тлі зростання ризиків уряд росії розглядає варіант адміністративного контролю цін — аналогічно до вже чинних обмежень на ринку бензину.
- Хоча офіційна статистика поки показує, що ціни на авіагас нижчі, ніж на початку року, з вересня вони вже зросли на 11%. Це свідчить, що паливна криза в рф набуває системного характеру, і її наслідки можуть вдарити не лише по транспорту, а й по регіональній економіці, яка залежить від авіасполучення.
5. росія збільшила закупівлі протезів через стрімке зростання кількості військових інвалідів, що повертаються з війни проти України.
- У проєкті федерального бюджету на 2026 рік на «забезпечення інвалідів технічними засобами реабілітації» передбачено 98,16 млрд рублів — утричі більше, ніж до початку повномасштабного вторгнення.
- До 2022 року рф витрачала близько 33 млрд рублів на рік, але після початку війни ці суми різко зросли: у 2023 році — до 42,2 млрд, у 2024-му — до 55,8 млрд, а цього року — вже понад 75 млрд рублів.
- За оцінками Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), станом на кінець 2024 року важкі поранення на фронті отримали понад 376 тисяч росіян, з яких половина втратила кінцівки.
- Представники російської гільдії протезистів зазначають, що кількість цивільних інвалідів залишається стабільною, тоді як потік військових із каліцтвами невпинно зростає — державна система реабілітації вже не справляється з навантаженням.
- Таким чином, війна проти України призвела не лише до рекордних втрат серед військових, а й до соціальної катастрофи всередині самої росії, де бюджетні кошти тепер масово спрямовуються не на розвиток, а на компенсацію наслідків агресії.
6. Арктика і санкції зупиняють російський експорт ЗПГ до Китаю.
- Менше ніж за три місяці після старту постачань арктичний ЗПГ-проєкт росії опинився під загрозою зупинки — суворі льоди й міжнародні санкції фактично паралізували транспортування газу до Китаю.
- Поставки російського зрідженого природного газу (ЗПГ) із підсанкційного проєкту «Арктик ЗПГ-2» можуть припинитися вже найближчим часом, повідомляє gCaptain, із посиланням на дані супутникового моніторингу.
- Перший вантаж російського ЗПГ Китай прийняв наприкінці серпня — напередодні візиту путіна до Сі Цзіньпіна. Однак регулярні рейси зриваються через льодові умови та санкції, які позбавили компанію «Новатек» доступу до флоту криголамного класу.
- Єдиний діючий танкер — «Крістоф де Маржері» — не може забезпечити стабільні перевезення, а «Буран» уже кілька днів безуспішно намагається пройти льоди Чукотського моря.
- З початком зими транспортування через Арктику стане неможливим. «Новатек» не отримав нових суден через санкції, а будівництво п’яти танкерів на заводі «Звезда» відстає від графіка.
- Спроба москви налагодити експорт підсанкційного ЗПГ до Китаю зазнає краху вже на старті: Арктика закриває шлях, а санкції — можливості.
7. У російських дронах виявили мікросхеми, вироблені в Нідерландах — попри експортну заборону, запроваджену ще понад три роки тому.
- Про це повідомило нідерландське видання RTL Nieuws, яке спільно з українською розвідкою провело аналіз складових, знайдених у збитій російській техніці.
- Фахівці дослідили понад 5 тисяч електронних компонентів, вилучених із уламків російських безпілотників, ракет і систем наведення.
- Виявилося, що 379 із них - нідерландського походження, що становить близько 7,3% від загальної кількості знайдених мікросхем. Найчастіше йдеться про чипи виробництва компаній із Нідерландів, без яких дрони не можуть літати, орієнтуватися чи наводитися на цілі.
- Особливо показово, що 44% деталей, дату виготовлення яких вдалося визначити, створено вже після повномасштабного вторгнення росії в Україну — тобто після 24 лютого 2022 року. Деякі з мікросхем виготовлені менше року тому, що свідчить про збереження каналів постачання попри санкції.
- Вважається, що нідерландські компанії не беруть участі в навмисному обході обмежень. Проблема полягає у складних ланцюгах перепродажу через Китай, Гонконг та інші транзитні юрисдикції, а також у недостатньому контролі за експортом компонентів подвійного призначення.
8. UniCredit прискорює вихід із росії на тлі тиску ЄЦБ.
- Італійська фінансова група UniCredit має намір остаточно вивести свій російський бізнес зі структури банку до 2026 року, повідомив голова групи Андреа Орчел.
- За його словами, відділення банку в росії буде «практично виключене» з групи, а рішення про вихід є «остаточним і безповоротним». Втім, процес гальмується через юридичні та регуляторні обмеження, запроваджені кремлем, які фактично блокують продаж або ліквідацію активів іноземних банків.
- Європейський центральний банк чинить тиск на UniCredit, вимагаючи прискорити вихід із російського ринку.
- Присутність у рф стала стратегічною проблемою для групи: саме через російську «дочку» зірвалася угода з купівлі італійського Banco BPM на суму близько 15 млрд євро.
- Вихід UniCredit стане черговим сигналом для європейського фінансового сектору, що робота в росії стає дедалі ризикованішою і токсичною, навіть для найбільших банків ЄС.
9. Карибські офшори охопило «зараження» російськими активами.
- Після того як у Ліхтенштейні десятки трастів із російськими активами фактично втратили керівництво через санкції США, схожа ситуація почала розгортатися в карибських офшорних юрисдикціях — на Британських Віргінських, Багамських і Кайманових островах.
- У цих структурах, через які російські власники роками приховували нерухомість, яхти та інші активи, почався управлінський параліч. Багато трастів у Карибському басейні мають тісні зв’язки з ліхтенштейнськими фірмами, які після американських обмежень втратили довірених керуючих.
- У результаті ланцюгова реакція дісталася й дочірніх компаній, зареєстрованих у традиційних «податкових гаванях». Якщо ці структури не сплатять щорічні збори, вони втрачають право приймати будь-які управлінські рішення, що фактично заморожує активи.
- Через посилення санкцій і правової відповідальності юристи дедалі частіше відмовляються працювати з клієнтами з росії, побоюючись репутаційних та кримінальних ризиків.
- російський капітал у Карибських офшорах опинився у правовій пастці, а британська юрисдикція, ймовірно, зможе встановити контроль над частиною цих активів.
- Це ще один сигнал того, що глобальна система фінансового маскування російських грошей поступово руйнується під тиском санкцій.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
