"Людина є, а життя немає..." - Олена Кудренко

"Людина є, а життя немає..." - Олена Кудренко

Проміжки між наявністю світла зараз не дві-три години, а майже весь світловий день. Коли переробив все, що побачив до темряви, далі можна в тиші подумати. Про життя, і війну, і втрати. І про те, що побутові такі проблеми насправді дрібні.

Справді дрібні. В цей час в російській тюрмі б'ють чергового українського військовополоненого. Випалюють йому на тілі шрами. Ламають кістки.

В цей час якась чергова потвора ґвалтує українську жінку.

Хтось пішки йде темною дорогою з окупації до українських позицій. Дрони над головою, як мухи. І не вижити під ними.

Хтось не має що їсти й пити в оточеному росіянами містечку.

Хтось скалічений настільки, що надалі не хоче жити.

У когось немає того АТБ, чи кав'ярні на генераторі поряд. У мене пів дня немає світла - "знайшла проблему". Бо у когось немає надії. А без надії немає бажання. А без бажання немає ні думки, ні дії.

Людина є, а життя немає.

Я впевнена, що найбільша сила - в нас самих. Ми самі наповнюємо себе тими речами, з якими де б не опинилися - ми не самотні. У нас є ми, і наша внутрішня сила. Зі світлом, водою, теплом, або без них. Можливо, для когось, як і для мене, ця клята війна стане одним з найпродуктивніших періодів життя. Бо штовхає в спину, а нам вже вирішувати, чи падати вниз, чи взлітати вверх, вириваючись з пекла на землі.

Подивилася вечірнє відеозвернення.

Прочитав написане. Відмежувався від своєї компанії. І прихильникам зайде.  

Згадаймо передвиборчу кампанію і ноунеймів, котів у мішку, які йшли разом з президентом, як частина його команди. Електорат не переймався, що за люди зайдуть. "Він набере професіоналів", казали. "Він не зобов'язаний знати все, для цього у нього будуть ті, хто розбирається ".

Як зручно. Хтось тобі симпатичний, і ти його будеш відмазувати від лайна, в якому той по вуха. Бо щоб визнати, що саме він привів до влади лайно, треба визнати власну нездатність бачити лайно ще на вході. Бачити по діях або їх відсутності. Бачити по оточенню. По діях оточення. По поведінці. По позиції або її відсутності.

Тому прихильники, щоб не визнавати власні помилки, будуть відділяти ось це від страшенної корупції, яка розквітла під час війни. За енергетику будуть відповідати попередники, за оборонну промисловість Кличко, за побудову мережі "смотрящіх" хто завгодно, але не той, хто їх привів. Або відчинив двері настільки широко, що воно все полізло всередину з гиканням і реготом.

А люди гинуть.

Чи це не достатній ще результат такого вибору?