Огляд
Сьогодні Східно-Запорізький (умовно) напрямок
Формат буде вже звичним – склад сил та засобів противника, поточна ситуація, перспективи її подальшого розвитку.
1. Даний напрямок належить до зони відповідальності угруповання військ (УВ) противника "Восток", до складу якого входять одразу 4 загальновійськові армії (ЗВА) – 29-а, 35-а, 36-а та 5-а ЗВА, а також 68-й армійський корпус (АК) Тобто, по суті, це угруповання було сформовано на базі військ (сил) «восточного военного округа» РФ (ВВО).
По суті, йдеться про стик трьох областей України - Запорізької, Дніпропетровської та Донецької, а також прилеглих до неї районів з півночі та півдня. Це ділянка фронту, умовно кажучи, від Олександрограда (Донецька область) до Гуляйполя (Запорізька область).
На цьому напрямку російським командуванням було розгорнуто досить потужне угруповання військ, основу якого складають війська (сили) найбільш потужної армії Східного військового округу - 5-ї ЗВА. Саме в її смузі, на даний момент, зосереджено командування УВ «Восток» основні зусилля. Крім військ власне 5-ї ЗВА, в наступі на тому ж напрямку беруть участь війська 36-ї ЗВА (на північ від смуги 5-ї ЗВА), а також частково 35-ї ЗВА (в центральній і південній частинах смуги 5-ї ЗВА).
- 5-та ЗВА противника діє на цьому напрямку у складі 127-ї мотострілецької дивізії (мсд) — 114-го, 143-го та 394-го мотострілецьких полків (мсп), а також 57-ї та 60-ї окремих мотострілецьких бригад (омсбр)
- 36-та ЗВА, що наступає на північ від неї, діє у складі двох бригад — 37-ї омсбр та 5-ї окремої танкової бригади (отбр)
- Крім вищезазначених сил та засобів, у смузі 5-ї ЗВА противника, з метою нарощування зусиль у напрямку «головного удару», залучається також частина сил сусідньої 35-ї ЗВА, а саме 38-ма омсбр та 69-та окрема бригада прикриття (обрп).
Так, на даний момент противник сконцентрував вздовж фронту на цій, достатньо вузькій ділянці (до 41 км по прямій), до 9-и бригад та полків (причому, одна з бригад – танкова).
Однак слід мати на увазі, що крім згаданих вище сил і засобів противника на тому ж напрямку (тобто безпосередньо в смугах 5-ї і 36-ї ЗВА противника) діють у складі іх штатних частин і з'єднань, або як придані їм для посилення - до 5-6-и формувань у ранзі "полк-батальйон", що належать до категорії територіальних військ (ТрВ), або мобілізаційного резерву (МР).
Крім того, існує досить велика ймовірність того, що в наступі на цьому напрямку можуть брати участь окремі сили і засоби зі складу 41-ї ЗВА (УВ «Центр») або 98-ї повітряно-десантної дивізії (пдд), перегрупованої сюди із зони відповідальності УВ «Юг». Хоча, поки що достовірного підтвердження цим припущенням я не зустрічав.
Що стосується даних, що містяться у відкритих джерелах щодо кількісних показників особового складу, а також основних видів озброєння та військової техніки (ОВТ) у складі цього угруповання військ противника, то вони – дуже різні та є досить приблизними.
Наприклад, загальна чисельність о\с УВ «Восток» (включаючи 29-у ЗВА і 68-й армійський корпус) оцінюється в одних джерелах в 105-110 тисяч військовослужбовців, в інших - в 85-90 тисяч. Є навіть дані про 120 тисяч.
Кількість танків оцінюється приблизно в 260-270 боєздатних одиниць, але є дані й про 320-325 одиниць.
Найбільш "суперечливими" є дані про кількість бойових броньованих машин (ББМ) - в одних джерелах їх оцінюють в 420-450 одиниць, в інших - як "понад 600", а в третіх - "до 530 одиниць". Однак є і відносно "стара" цифра - "до 720 одиниць"
Так само і з артилерією. "Ствольна" рахується як - до 350 "стволів", правда, є дані, і щодо "понад 620 одиниць". З реактивною артою розкид не такий значний – "понад 150 РСЗВ" та "до 210 одиниць РСЗВ".
2. Поточна ситуація
Російські війська на цьому напрямку протягом минулого тижня продовжували зосереджувати свої зусилля саме в смузі 5-ї ЗВА та частково в смузі сусідньої з нею 36-ї ЗВА. Зокрема:
- Передові підрозділи 37-ї омсбр (36-та ОА), судячи з усього, намагалися розвинути свій успіх в районі Новосьолки, роблячи спроби просунутися від неї в північному напрямку через річку Вовча з метою обходу Олександрограда, який продовжує утримуватися ЗСУ, які відбили атаки противника на нього з боку Воскресенки.
- Разом з тим, на півдні передові штурмові групи противника (ймовірно, зі складу 57-ї або 60-ї омсбр) досить успішно просуваються в межиріччі (річки Вовча та Янчур). Їм вдалося вийти на рубіж Новоолександрівка-Олексіївка, а також закріпитися на схід від Єгорівки, за яку вони вже певний час ведуть бої. Підрозділи 5-ї ЗВА і 36-ї ЗВА, що діють на їх суміжному фланзі, мабуть, також мали тактичний успіх в напрямку Єгорівка - Данилівка.
- У смузі 5-ї ЗВА противник наступає на досить широкому фронті, причому успішно. Діючи силами 127-ї мотострілецької дивізії, посиленої частиною сил 69-ї обрп та 38-ї омсбр, противнику не тільки вдалося вийти зі сходу на широкому фронті до річки Янчур, а й форсувати її з ходу, на цілому ряді ділянок. Більш того, ворог зумів захопити Успенівку на її західному березі і, розвиваючи свій наступ далі в західному напрямку, вийти на рубіж Солодке-Рівнопілля.
Крім того, противник, мабуть, також просунувся з боку Успенівки у південно-західному напрямку, по дорозі Гуляйполе-Велика Новосілка, а також у напрямку Малинівка – Зелений Гай, в середньому на 1- 1,5 км.
Таким чином, можна констатувати, що протягом останніх 2 тижнів частинам і з'єднанням 5-ї ЗВА противника вдалося досягти значного тактичного успіху - вони з ходу форсували річку Янчур, захопили тактичний плацдарм на її західному березі в районі Успенівки і, розвиваючи свій наступ далі, просунулися на захід на відстань до 7 км.
3. Перспективи
Вони, на цьому напрямку, явно не дуже сприятливі для ЗСУ. Противник, за останні кілька тижнів, явно збільшив темпи просування своїх передових підрозділів і в жодному разі не збирається їх знижувати. І поки що не видно можливості Збройних сил України хоча б зменшити їх.
Причому противник, очевидно, в смузі 5-ї ЗВА має значну перевагу в силах і засобах, а також досить вміло її використовує. Про це свідчить досить швидке нарощування його зусиль саме на «першій» (передовій) лінії фронту, насамперед на тих ділянках та напрямках, де йому вдається просуватися в тактичній зоні.
Це стало характерною рисою наступу противника саме на цьому напрямку. Вони тут досить швидко і ефективно закріплюється основними силами своїх передових частин і підрозділів на тих ділянках, де просунулися іх передові штурмові групи.
Основною оперативно-тактичною метою російського командування в смугах 5-ї та 36-ї ЗВА, мабуть, на цьому етапі, є охват (обхід) Гуляйпільского району оборони ЗСУ з півночі та бокування основних комунікацій з ним, насамперед з боку Покровського. У цьому сенсі російське командування явно прагне прорватися до річки Гайчур та дороги Гуляйполе-Покровське на ділянці Добропілля-Варварівка, а також силами 36-ї ЗВА та правого флангу 5-ї ЗВА вийти на Покровське безпосередньо з південного сходу.
З огляду на той факт, що до сих пір у нього це виходило досить непогано, дуже ймовірно, що воно продовжить нарощувати свої зусилля саме по цьому напрямку. Вище я вже згадував, що існує досить висока ймовірність використання для цієї мети в смугах 5-ї і 36-ї ЗВА частини сил одного зі з’єднань російських повітряно-десантних військ (пдв), а саме 98-ї повітряно-десантної дивізії і частини сил 41-ї ЗВА зі складу УВ "Центр", однак, цілком можливо, що з цією метою противник може задіяти й частину резервів 58-ї ЗВА (Запорізький напрямок, УВ "Днепр").
Якщо спробувати окреслити найбільш реальну загрозу на даний момент, то в цьому сенсі слід констатувати, що російські війська на цьому напрямку дуже близькі до того, щоб обійти весь Гуляйпільский район оборони ЗСУ з півночі та перейти до його безпосереднього захоплення (штурму).
