Люди, які в ці страшні часи займаються отриманням громадянства України - ви неймовірні.
Я тут скоріше про репутацію. Репутацію України роблять конкретні люди своїми діями. Одні воюють, другі підтримують позицією та конкретними вчинками. Зараз тут пишеться історія, і масштаб нашої війни перевершує більшість світових конфліктів. Війна ж висвітлює всі риси людей, як світлі, так і темні сторони.
Щури, які тут крадуть, а потім, маючи громадянства інших держав, спокійно кидають нашу територію - це теж про репутацію. І я би мріяла, щоб людська свідомість відділяла внесок тих, хто за нас воює, від вчинків тих, хто у нас краде. Хотілося б, щоб громадянство України вважалося репутаційним маркером (чи можна так сформувати фразу?), коли ти громадянин країни воїнів, а не країни корупціонерів.
Мені знайома з-за кордону пише: "ти вчиш англійську для того, щоб виїхати?"
Ні. Для того, щоб залишитись. Війна - це унікальний шанс проявити себе, знаходячись в епіцентрі подій світового масштабу. І шкода, що цей шанс деякі люди використовують задля власної деградації, тягнучи й репутацію України до низу.
Саме тому настільки важливо не імітувати патріотизм чи боротьбу з корупцією. Це ж все видно як при світлі софітів! Тим більше це мали б розуміти представники влади, які на тих сценах скачуть все своє свідоме життя.
Вас БАЧАТЬ. І по ваших діях судять ВСЮ Україну. Ви своїми дріб'язковими бажаннями затьмарюєте те світло, яким освітили світ українські воїни.
Хоча, риторичне, звісно.
Світла пам'ять людям, які не дожили до сьогоднішнього ранку.
Київ, Чорноморськ, всі наші міста й містечка, в яких смерть сусідить з життям щоночі й щодня - будь ласка, тримайтеся.
