1. «Газпром нефть» обвалила прибуток майже вдвічі на тлі падіння цін та проблем російського нафтосектору;
- «Газпром нефть» повідомила про 45% падіння чистого прибутку за дев’ять місяців 2025 року — до 230,8 млрд руб. проти 420 млрд руб. роком раніше.
- Виручка від продажу нафти, газу та нафтопродуктів скоротилася на 12%, тобто на 277 млрд руб., до 2,11 трлн руб.. Прибуток від продажів просів більш ніж удвічі — до 91,1 млрд руб. порівняно з 191,3 млрд руб. у січні–вересні 2024 року.
- На тлі падіння світових цін на нафту російські компанії продовжують втрачати прибутковість. Середня ціна Urals і Brent у перші дев’ять місяців 2025 року впала на 14% — до $70,8 та $57,8 за барель відповідно.
- Результати «Газпром нефті» демонструють подальше погіршення фінансового стану російського нафтосектору, який стискається під тиском санкцій, здешевлення сировини та обмежень на експортні маршрути.
2. Один із найбільших російських металургійних виробників урізає інвестиції через обвал попиту та кризу в галузі.
- «Об’єднана металургійна компанія» (ОМК), одна з ключових постачальників труб для «Північного потоку», оголосила про скорочення інвестиційних програм на тлі різкого падіння попиту та погіршення ситуації в російській металургії.
- ОМК «призупиняє» будівництво нового цеху з виробництва безшовних труб на заводі в Альмет’євську — проект, який здійснювався в межах угоди про захист і заохочення капіталовкладень (СЗПК). Фактично замороженими виявилися інвестиції на 50–70 млрд рублів.
- У компанії визнають, що російська металургія стикається з цілою низкою проблем: експортні обмеження, високі ставки Центробанку, охолодження економіки та зростаючий тиск китайських виробників. На самому підприємстві вже скорочено обсяги виробництва через провал попиту на трубну продукцію.
- Новий сигнал про скорочення інвестицій у стратегічній для рф галузі свідчить про те, що російська промисловість входить у фазу затяжного спаду, попри офіційно оптимістичні заяви кремля.
3. Санкції США змушують росію переорієнтовувати дизель із Туреччини на Африку.
- Посилення американських санкцій почало різко змінювати карту російського експорту дизельного пального. Туреччина — найбільший його покупець останніх років — скоротила імпорт до мінімумів, тоді як кілька країн Африки, навпаки, різко збільшили закупівлі. За даними Центра ценовых индексов, у жовтні 2025 року африканські держави вперше випередили Туреччину за обсягами закупівель російського дизелю. Поставки до Африки зросли до 938 тис. тонн (+21% за місяць і +85% за рік). У Туреччину ж відвантаження впали до 762 тис. тонн (–19% м/м та –40% р/р).
- Зниження торкнулося не лише дизелю. Туреччина, третій покупець російської нафти у світі, минулого тижня зменшила закупівлі сирої нафти з рф до нульового рівня — вперше з початку року. У період 3–9 листопада не було здійснено жодної поставки. Перед цим тижневий експорт впав до 26 тис. тонн на добу, хоча в жовтні в середньому залишався на рівні 67 тис. т/добу.
- Санкційний тиск США робить традиційні маршрути ризикованими для партнерів москви, змушуючи росію перекидати свої енергопотоки в більш нестабільні й економічно слабші регіони, що підвищує витрати та знижує прибутковість експорту.
4. США продовжили дію послаблень у санкціях проти «Лукойлу», щоб дати більше часу на контрольований продаж його закордонних активів і посилити тиск на кремль.
- Мінфін США подовжив ліцензії для роботи частини АЗС та угод із продажу активів до 13 грудня, а окреме послаблення щодо болгарських активів — до 29 квітня.
- Інтерес до купівлі активів різко зріс — заявки надходять із США, Європи та країн Перської затоки. Вашингтон розглядає варіант продажу «пакетом» одному ключовому інвестору.
- Попередні переговори зірвалися після того, як трейдера Gunvor визнали структурою, близькою до кремля. Тепер «Лукойл» змушений шукати нових покупців.
- Рішення США відокремлюють «Лукойл» від «Роснефти» та сприяють демонтажу міжнародної присутності російських нафтогігантів.
- Мета Вашингтона — посилити економічний тиск на путіна і наблизити переговори про завершення війни проти України.
5. Болгарія взяла під контроль НПЗ «Лукойлу» перед американськими санкціями.
- Болгарія ввела зовнішнє управління на нафтопереробному заводі «Лукойлу» в Бургасі та його збутовій структурі, щоб уникнути паливної кризи після вступу 21 листопада в силу санкцій США проти російського нафтового гіганта.
- НПЗ, що переробляє 195 тис. барелів на добу та забезпечує близько 80% пального в країні, є критично важливим для Болгарії. Його зупинка могла б спричинити серйозні збої на ринку, що й стало причиною втручання держави.
- Опозиція критикує рішення, застерігаючи від можливих юридичних претензій з боку «Лукойлу», але уряд наголошує: держава не може допустити, щоб російські санкційні ризики паралізували енергетичну безпеку країни.
- Софія уважно вивчає німецький прецедент, де активи «Роснефти» вже були передані під трастове управління та отримали тимчасове звільнення від санкцій. Болгарія прагне добитися аналогічного рішення, щоб виграти час для подальших кроків щодо виведення російського бізнесу з критичної інфраструктури.
- Болгарія заявила, що готова виставити завод «Лукойлу» на продаж, якщо інший варіант дотримання санкцій не буде знайдено. Кошти від продажу будуть заблоковані на рахунку до моменту, коли «Лукойл» більше не перебуватиме під американськими санкціями.
6. Литва посилює контроль за транзитом росіян до Калінінграда.
- Литва запровадила жорсткіші правила контролю за громадянами рф, які прямують транзитом до Калінінградської області. Міністр внутрішніх справ Владислав Кондратович затвердив новий порядок нагляду, який суттєво підвищує координацію між службами: прикордонною охороною, поліцією та службою громадської безпеки. Вони спільно відстежуватимуть транзит росіян, обмінюватимуться даними й оперативно реагуватимуть на будь-які інциденти.
- За словами Кондратовича, будь-який випадок, пов’язаний із «калінінградським транзитом», тепер стає пріоритетом для реагування служб. Також будуть проведені спільні навчання, щоб забезпечити повну злагодженість дій.
- Нове рішення Вільнюса фактично означає подальше посилення контролю над пересуванням росіян через територію ЄС — на тлі зростаючих безпекових ризиків та агресивної політики кремля.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
