1. Держдума рф ухвалила бюджет із рекордними витратами на армію й скороченням фінансування медицини.
- Держдума у другому читанні затвердила бюджетний пакет, який передбачає підвищення податків, рекордні військові витрати та скорочення фінансування системи охорони здоров’я.
- Закон підвищує ПДВ з 20% до 22%, що, за оцінками Мінфіну рф, принесе до бюджету додаткові 1,2 трлн рублів.
- Одночасно зменшується поріг єдиного податку для малого бізнесу: вже в 2026 році ССП (спрощена система оподаткування) буде діяти лише до 20 млн рублів доходу, замість теперішніх 60 млн. При перевищенні цього ліміту підприємства почнуть платити ПДВ.
- Загалом Мінфін рф планує залучити 3,2 трлн рублів нових податкових надходжень при загальному бюджеті майже 44 трлн.
- Найбільша стаття витрат — «національна оборона»: на неї заплановано 12,9 трлн руб. у 2026 році, а загалом за три роки — 39,5 трлн руб., або $487 млрд. Витрати на «нацбезпеку» (поліція, спецслужби, Росгвардія, СК) зростуть на 420 млрд руб., до 3,91 трлн — це разом становить 38% всього федерального бюджету.
- При цьому фінансування охорони здоров’я практично не зростає — 1,87 трлн руб. у 2026 році проти 1,86 трлн у 2025-му.
- В урізаних програмах — модернізація первинної медицини, служба «швидкої», боротьба з діабетом, раком та серцево-судинними хворобами.
- Ці рішення демонструють, що кремль готовий переводити ресурси з соціальних проєктів у силові структури. Громадяни рф заплатять не лише через підвищення податків, але й через зменшення доступності медичної допомоги.
2. Рязанський НПЗ «Роснефти», що забезпечує пальним московський регіон, знову зупинився після удару українського дрона — уже вдруге за місяць.
- Рязанський нафтопереробний завод «Роснефти», один із ключових постачальників пального для московського регіону, зупинив роботу після чергової атаки українського БПЛА.
- Найбільший НПЗ компанії, який торік переробив 13,1 млн тонн нафти та забезпечив близько 5% загальнонаціональних потужностей, простоюватиме щонайменше до кінця місяця.
- Після удару на заводі спалахнула пожежа, а головна установка первинної переробки — відповідальна за 48% виробничої потужності (8 млн тонн на рік) — вийшла з ладу.
- Це вже друга повна зупинка за останні тижні. 23 жовтня завод був вимушений зупинити частину виробництва після удару дронів, що вивів із ладу установку АВТ-4 та низку інших технологічних ліній, скоротивши переробку приблизно на чверть. Тепер паралізовано всю інфраструктуру НПЗ.
- Рязанський завод уже неодноразово ставав мішенню БПЛА: атаки в серпні та вересні також призводили до зупинки окремих потужностей. У 2023 році НПЗ виробив 2,3 млн тонн бензину, 3,4 млн тонн дизелю та 4,2 млн тонн мазуту — обсяги, які тепер опинилися під загрозою.
- Пошкодження такої стратегічної інфраструктури демонструє вразливість російської нафтопереробки та посилює тиск на і без того напружений ринок пального в центрі країни.
3. Відвантаження нафти з найбільшого російського порту на Чорному морі не вдалося відновити після удару українських дронів.
- Порт Новоросійськ — один із ключових пунктів морського експорту російської нафти — досі не зміг відновити повноцінну роботу після атаки українських безпілотників у ніч на 14 листопада.
- За даними Reuters, удар пошкодив причали 1 та 1а нафтового термінала «Шесхаріс», через що відвантаження було тимчасово зупинене. Попри спроби усунення наслідків атаки, працює лише причал 1а, тоді як причал 1 залишається неробочим.
- Це спричинило затримки у відвантаженні на два-три дні. Великі танкери класу Suezmax (до 140 000 тонн) змушені використовувати тільки один справний причал, що суттєво обмежує пропускну здатність порту.
- Удар по Новоросійську став додатковим ударом по російському нафтяному експорту, який уже страждає від падіння попиту через санкції США та ЄС.
- Логістичні проблеми та пошкодження ключової інфраструктури посилюють тиск на нафтову галузь рф та ускладнюють її здатність забезпечувати стабільні поставки.
4. російська компанія Новатек вимушено продає санкційний ЗПГ Китаю зі знижками до 40%.
- Компанія «Новатек» змушена віддавати зріджений природний газ із проєкту Arctic LNG 2 зі знижками 30–40%, щоб хоч якось привабити китайських покупців.
- Проєкт вартістю $21 млрд, який перебуває під жорсткими санкціями США та ЄС, не міг продати жодної партії майже вісім місяців. Лише у серпні «Новатек» реалізував перший вантаж — зі знижкою $3–4 від азійського бенчмарку LNG.
- Усього з серпня Китай отримав 14 партій — кожну з істotними дисконтом: за $28–32 млн замість ринкової вартості понад $44 млн.
- Фактично кремль втрачає прибутки через власну санкційну ізоляцію. Без знижок від російського ЗПГ відмовляються навіть у Пекіні, який традиційно демонструє політичну лояльність москві.
- Проблеми Arctic LNG 2 лише поглиблюються. Після санкцій США проєкт покинула TotalEnergies, зірвалися плани закупівлі танкерів Arc7, а вантажі змушені були місяцями “висіти” у морі або зберігатися на плавучих сховищах — із багатомільйонними втратами для «Новатеку».
- Показово, що США поки не карають китайські компанії, які купують російський санкційний ЗПГ, — Вашингтон зберігає відносини з Пекіном після торговельного перемир’я й одночасно намагається просувати власний LNG на китайський ринок.
Для росії ситуація виглядає вкрай негативно:
- Arctic LNG 2 став токсичним активом;
- продати газ можна лише зі значним дисконтом;
- ринок збуту звужується до одного покупця;
- санкції зривають логістику та збільшують витрати;
- реальна ліквідність проєкту опинилася під загрозою.
- Фактично росія віддає стратегічний ЗПГ «у мінус», щоб уникнути повної зупинки одного зі своїх ключових мегапроєктів.
5. Падіння російського нафтового експорту поглиблюється: доходи кремля опустилися до мінімуму за 2,5 роки.
- Морські поставки сирої нафти з росії скорочуються вже четвертий тиждень поспіль, що посилює тиск на російський бюджет і призводить до падіння експортних доходів до рівня, небаченого з весни 2023 року.
- Валова виручка від експорту нафти знизилася до приблизно 1,2 млрд доларів на тиждень.
- Однією з ключових причин стало посилення санкцій США проти «Роснефти» та «Лукойла», через що низка азійських покупців зменшує закупівлі.
- На китайському напрямку спостерігається падіння обсягів, а в Індії — накопичення танкерів із російською нафтою, які не можуть розвантажитися в очікуванні дедлайну обмежень 21 листопада.
- Одночасно різко зростає обсяг російської нафти, що «зависла» у морі — до 175 млн барелів, що на 16% більше, ніж у серпні.
- Торгівля все активніше переходить у тінь: дедалі більше суден вимикають системи відстеження в районах перевалки нафти. У середньому за чотири тижні до 16 листопада росія експортувала 3,36 млн барелів на добу — мінімум з серпня.
- Ціни на російську нафту також знижуються: Urals у Балтії опустився до 48,62 долара за барель, у Чорному морі — до 47,98 долара, а ціна ESPO на азійському ринку зменшилася до 57,33 долара.
- Ситуацію ускладнює й зростання загроз для російської експортної інфраструктури після українських ударів по Новоросійську, що тимчасово зупиняли відвантаження.
- Падіння виручки збігається з підготовкою Вашингтона до голосування щодо законопроєкту про санкції проти країн, які продовжують торгувати з росією. У разі ухвалення цей крок може суттєво вдарити по закупівлях із боку Індії, Китаю та Туреччини й додатково поглибити кризу російського енергетичного експорту.
6. Експорт російської зброї обвалився удвічі — «Ростех» визнає найглибший провал за десятиліття.
- Експорт російських озброєнь, який до повномасштабного вторгнення в Україну щороку приносив кремлю близько $14 млрд валютної виручки, скоротився щонайменше удвічі порівняно з 2022 роком.
- Російський ВПК нині працює майже виключно на потреби власної армії, а багаторівневі санкції Заходу паралізували можливості корпорації як у цивільному, так і в оборонному секторі.
- Під санкціями «Ростех» перебуває з лютого 2022 року. Попри спроби кремля демонструвати «стійкість», реальні показники фіксують системний провал.
- За оцінками Jamestown Foundation, у 2024 році росія змогла експортувати озброєнь лише на $1 млрд — мінус 92% від рівня 2021 року.
- Дані SIPRI теж свідчать про різке падіння: мінус 47% за 2022–2024 роки і мінус 64% за п’ять років. Частка рф на глобальному ринку озброєнь знизилася з 21% до 7,8%.
- Для москви це означає втрату статусу одного з ключових постачальників зброї у світі. Для російського оборонно-промислового комплексу — відсутність фінансової бази, технологічних партнерів та ринків збуту, що лише підсилює залежність від бюджетних дотацій і мобілізаційної економіки.
- Попри заяви про плани «наростити виробництво і відновити експорт», поточна динаміка свідчить про протилежне: росія стрімко втрачає конкурентоспроможність на міжнародному ринку озброєнь і вже не здатна продавати зброю у тих масштабах, які десятиліттями підтримували її військово-промисловий баланс.
7. російська нафта «застрягає» на шляху до Індії: дедлайн санкцій США ставить під удар поставки.
- Перед запуском санкцій США 21 листопада щонайменше 7,7 млн барелів Urals, пов’язаних із «Роснефтью» та «Лукойлом», прибудуть до Індії вже після дедлайну.
- Основні отримувачі — НПЗ Reliance і Nayara Energy, але маршрути вантажів ще можуть змінитися. П’ять із семи індійських НПЗ, включно з Reliance, оголосили, що припиняють приймати російську нафту після 21 листопада. Фактично лише Nayara продовжує імпорт.
- США тиснуть на Нью-Делі, наголошуючи, що російська нафта фінансує війну. Чи проситимуть індійські компанії винятків — невідомо.
- Під санкціями опиняються чотири найбільші російські виробники, які забезпечують до 80% експорту до Індії. Партнери ризикують вторинними санкціями.
- Судна, що не встигнуть до дедлайну, можуть зависнути біля Індії, здійснити перевантаження в морі або піти до Малайзії чи Китаю — це загрожує хаосом і втратами для рф.
8. російський бізнес переходить на бартер через санкції: зовнішня торгівля все більше нагадує економіку ізоляції.
- На тлі посилення міжнародних санкцій російські компанії та банки дедалі активніше використовують бартерні схеми у зовнішній торгівлі. Частка таких розрахунків у сфері логістики вже сягає 10–20%, повідомили у російському бізнес-середовищі.
- За інформацією учасників ринку, банки в рф пропонують бізнесу обходити валютні обмеження шляхом натуральних розрахунків. «Продали нафту — отримали натомість не гроші, а транспортні чи інші послуги», — описують ситуацію представники логістичного сектору.
- До бартерних схем змушені вдаватися великі роздрібні мережі для закупівлі імпортних товарів, зокрема з Китаю. Формально це називають «білим механізмом», але фактично бізнес переходить на моделі розрахунків, характерні для ізольованих економік, які втратили доступ до звичайних фінансових каналів.
- У російських компаніях визнають, що енергоресурси дедалі частіше обмінюють не на валюту, а на послуги, що свідчить про поглиблення фінансової ізоляції рф та руйнування її нормальної зовнішньоторговельної інфраструктури.
9. Черга на розпродаж активів «Лукойла» зростає: світові гіганти готуються розібрати міжнародний бізнес компанії.
- Список претендентів на купівлю міжнародних активів «Лукойла» стрімко розширюється. За даними Bloomberg, інтерес проявили Exxon Mobil, Chevron, Abu Dhabi National Oil Co., а також інвестфонд Carlyle Group.
- Фактично, один із найбільших російських нафтових гравців опинився перед вимушеним розпродажем під тиском санкцій. Потенційні покупці вже «вишикувалися в чергу», вивчаючи різні частини міжнародного бізнесу «Лукойла».
- Деякі компанії розглядають лише окремі активи, але російська сторона намагається продати все єдиним пакетом до того, як 13 грудня набудуть чинності американські санкції.
- Таке прагнення «Лукойла» лише ускладнює угоду й підвищує ймовірність, що продаж відбудеться у два етапи:
- фінансова структура викупає весь пакет активів «оптом»;
- потім перепродує їх частинами реальним стратегічним інвесторам.
- російська компанія фактично втратила контроль над своїми закордонними активами й тепер вимушено торгується на умовах, які диктує ринок та санкційний тиск США.
10. Австрійські приціли Swarovski досі надходять до росії попри санкції та війну.
- Австрійський виробник преміальної оптики Swarovski Optik, попри повномасштабну війну та санкційний режим ЄС, продовжує постачати до росії снайперські приціли.
- З початку вторгнення в рф завезли щонайменше 90 прицілів Swarovski Optik загальною вартістю майже 21 млн рублів. Лише у 2023 році — 57 одиниць. Постачання обходять санкції через посередників в ОАЕ, хоча раніше йшли напряму з Австрії.
- У документах вони декларуються як обладнання «для полювання та спорту», однак експерти Conflict Intelligence Team та колишній співробітник СБУ Іван Ступак підтверджують: ці приціли повністю придатні для бойового застосування, зокрема для спецпідрозділів рф, таких як ФСБ «Альфа», «Вымпел» або спецназ ГРУ.
- Через високу ціну (3–5 тис. доларів) саме ці підрозділи є найбільш імовірними користувачами. Імпортує приціли російська ГК «ЦЭК», що постачає оптику й для силових структур, включно з частинами, пов’язаними з ФСБ і СВР. Її продукція активно закуповується для фронту та рекламується Z-блогерами.
- На російському ринку відкрито продаються не лише приціли Swarovski — також доступні німецькі Schmidt & Bender, Steiner, австрійські Kahles та американські Nightforce, які постачаються через Туреччину та Канаду.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
