1. Українські дрони вночі 26 листопада завдали масованого удару по Чебоксарах, за майже тисячу кілометрів від кордону з Україною.
- Головною ціллю став завод «ВНИИР-Прогресс» — підприємство, що виробляє радіоелектронні компоненти та антени для російських дронів і входить до об’єднання «АБС Электро».
- За даними місцевих джерел і відео очевидців, український дрон влучив безпосередньо в будівлю заводу, після чого здійнявся густий дим. Офіційна влада не підтверджує пошкодження, хоча цей об’єкт уже двічі атакували раніше — у червні та липні, що змушувало підприємство тимчасово зупиняти роботу.
- Завод є важливим елементом російського виробництва електронної компонентної бази для військової техніки, і черговий удар демонструє здатність України вражати критичні оборонні об’єкти рф далеко в тилу.
2. У росії загострюється бюджетна криза: понад половина регіонів працюють у мінусі.
- За дев’ять місяців 2025 року сукупний дефіцит регіональних бюджетів рф сягнув 169 млрд рублів. Витрати зростають удвічі швидше за доходи: війна, падіння податкових надходжень і зниження інвестиційної активності швидко виснажують місцеві фінанси.
- Понад 50 регіонів уже в глибокому мінусі, а можливостей латати дірки дедалі менше.
- На цьому тлі різко виділяється фінансова ситуація у столиці та «північній столиці». Москва зберігає профіцит у понад 269 млрд рублів, Санкт-Петербург — майже 48 млрд. Саме там концентрується основна частина ресурсів, що поглиблює розрив між центром і рештою країни.
- російська регіональна фінансова модель входить у фазу системної нестабільності, а воєнні витрати лише прискорюють її обвал.
3. Російська нафта падає: поставки падають п’ятий тиждень поспіль.
- Морський експорт рф обвалився до 3,25 млн барелів/добу, мінус 110 тис. за тиждень. Від моменту американських санкцій проти «Роснефти» та «Лукойла» падіння вже сягає 530 тис. барелів/добу.
- Ціни падають ще швидше: доходи Кремля просіли до мінімуму за 2,5 року — 1,13 млрд доларів на тиждень. Індія, головний покупець Urals, масово відвертається й переходить на інші сорти.
- росія змушена продавати нафту за найнижчими цінами за два роки, танкери простоюють тижнями без розвантаження. В океані «застрягає» вже 171 млн барелів російської нафти (+17%). Тіньові схеми, приховані геолокації й перевалки — нова реальність російського енергоринку. Зимові шторми добивають порти.
- Удар подвійний: менше обсягів, нижчі ціни, рекордно мізерні доходи.
4. Експорт російських нафтопродуктів до Азії обвалився після санкцій США, спрямованих проти «Роснефти» та «Лукойла».
- За даними S&P Global, у листопаді постачання нафтової сировини ключовим азійським покупцям скоротилися на 60–80%. Імпорт до Індії впав на 57%, до Китаю — на 73%, а Тайвань зменшив закупівлі майже на 80%.
- Джерела S&P Global повідомляють, що індійські компанії можуть взагалі повністю припинити імпорт російської нафтової сировини. Тайванська Formosa Petrochemical — один із найбільших покупців російського продукту — також розглядає відмову від російських поставок.
- Фактично російський нафтовий експорт втрачає навіть ті азійські ринки, які кремль ще недавно називав "надійною альтернативою" Заходу.
- Санкційний тиск США продовжує вибивати опору з-під російського експортного сектору.
5. Білорусь фактично рятує росію від поглиблення паливної кризи, різко наростивши поставки бензину після серії українських ударів по російських НПЗ.
- У жовтні обсяг продажів білоруського бензину на Санкт-Петербурзькій біржі зріс майже у 50 разів — до 36,5 тис. тонн. У листопаді ситуація залишилася критичною: за перші 19 днів місяця білоруські постачання збільшилися у сім разів порівняно з минулим роком. Дизельне пальне з Білорусі зростає значно повільніше, що лише підкреслює вразливість російського ринку.
- Ціни на пальне в росії дещо зизилися, після того, як вони досягли історичних максимумів через удари українських дронів по російській енергетичній інфраструктурі.
- Але це стало наслідком не стабільності, а вимушеного насичення ринку імпортом із сусідньої країни. російська нафтопереробка у серпні–жовтні обвалилася на 6% після серії атак, що підтверджує масштаб проблем у паливній галузі рф.
- Без зовнішньої допомоги москва не змогла б утримати ринок від подальшого дефіциту.
6. США пішли на нове виключення із санкційного режиму заради Угорщини: Мінфін продовжив корпорації MOL право купувати російську нафту ще на рік — до 21 листопада 2026-го.
- Дозвіл стосується постачань «Лукойла» та його трейдера Litasco через трубопровід «Дружба». Обмеження залишаються жорсткими: у таких угодах не можуть брати участь компанії чи громадяни США, не можна використовувати американську фінансову систему, а також залучати будь-які структури, які підпадають під санкції.
- Для Будапешта це вже другий великий виняток за короткий час. Раніше Угорщина вибила собі дворічну відстрочку на відмову від російського газу, пояснивши це відсутністю доступу до морських портів.
- У підсумку країна отримує доступ до російських енергоресурсів фактично «по особливому дозволу» — ще одне свідчення того, наскільки залежною від москви залишається енергетична політика уряду Орбана.
7. Сербія та Болгарія готуються фактично перебрати під державний контроль російські нафтопереробні заводи, які опинилися на межі зупинки через санкції США.
- У Сербії влада внесла до бюджету поправку, що дозволяє державі викупити НПЗ NIS. Після набрання чинності блокувальними санкціями проти «Газпром нефти» завод фактично втратив можливість отримувати нафту трубопроводами й опинився перед загрозою повної зупинки.
- Президент країни попередив, що діяльність підприємства може припинитися вже за кілька днів, якщо санкційний режим не буде змінено. Щоб уникнути паливної кризи, Белград готується взяти NIS під свій контроль.
- Подібний розвиток подій і в Болгарії: уряд збільшує обсяг державних гарантій до 5,8 млрд євро у проєкті бюджету на 2026 рік, щоб мати можливість викупити активи «Лукойлу», якщо виникне потреба. Це дозволить Софії перехопити управління над ключовим НПЗ та позбутися залежності від російської компанії.
- Так обидві країни готуються до прискореного усунення російського впливу в енергетиці: через санкції та нестабільність москва стрімко втрачає контроль над важливими активами на Балканах.
8. У США посилюється невдоволення проросійською позицією спецпосланника Стіва Віткоффа після публікації розшифровки його розмови з помічником путіна Ушаковим.
- Американські конгресмени прямо заявляють, що спецпредставник озвучує аргументи Кремля й дискредитує дипломатичні зусилля Вашингтона. Республіканець Брайан Фітцпатрик назвав Віткоффа «великою проблемою» та «однією з причин, чому ці абсурдні кулуарні контакти мають припинитися».
- Він наголосив, що госсекретар Марко Рубіо повинен мати можливість «чесно й об’єктивно виконувати свою роботу», без токсичного впливу Віткоффа.
- Конгресмен Дон Бейкон заявив, що розмова Віткоффа з Ушаковим чітко демонструє: спецпосланника слід негайно усунути від переговорів. «Віткофф поводиться так, ніби він на зарплаті у росіян. Це фіаско і пляма на репутації США. Його потрібно звільнити».
- Сенатор Мітч Макконнелл також розкритикував підхід Віткоффа, запитавши, «які саме важкі поступки від України чи росії» передбачає його план. Він наголосив, що обмеження здатності України захищатися не може бути основою сталого миру, і що на кону — міжнародна репутація Сполучених Штатів.
9. Санкції Великої Британії та ЄС проти китайського нафтопереробного заводу Shandong Yulong Petrochemical, введені через його купівлю російської нафти, спричинили різку втечу західних партнерів — від постачальників до клієнтів і банків.
- Одного лише факту співпраці з росією виявилось достатньо, щоб миттєво зруйнувати її міжнародні канали. Удар вийшов точним і швидким: BP, TotalEnergies, Saudi Aramco, PetroChina та Trafigura негайно скасували відвантаження, не бажаючи ризикувати потрапити під вторинні санкції.
- Сінгапурські банки, а також ключові інфраструктурні сервіси на кшталт ICE та LSEG просто відключили Yulong від своїх платформ. Компанія, яку Пекін просував як новий центр азійської нафтопереробки, раптово перетворилася на ізольованого гравця, змушеного ще активніше занурюватися в «тіньовий флот» і мережі посередників для імпорту російської сировини.
- Це стало першим настільки жорстким ударом Заходу саме по великому китайському НПЗ, а не по дрібних трейдерах, і юристи вже говорять про фактичний перехід Лондона та Брюсселя до моделі американських вторинних санкцій — коли мішенями стають компанії «третіх країн», що працюють усупереч західним інтересам.
- Yulong мовчить, але масштаби наслідків очевидні: проєкт, покликаний символізувати модернізацію китайської нафтохімії, став одним із найнаочніших прикладів того, як санкції перекроюють архітектуру світового ринку нафти й роблять російську сировину дедалі токсичнішою.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
