"ЗЕЛЕНСЬКИЙ - ПРОБЛЕМА УКРАЇНИ" - Олександр Бригинець

Міндічгейт тепер частина життя Зеленського.

І від цього вже нікуди не втекти.

Приїзд Зеленського до Лондона супроводжується не оваціями, а статтею у Daily Mail:

«Кінець міфу про святу Україну».

Але давайте чесно:

Це не про Україну.

Це — про святого Зеленського, якого Захід сам створив, сам підняв на п’єдестал — і тепер сам же демонтує.

Корупційні історії, Міндічгейт, золоті унітази і пачки грошей — усе це не випадковий інформаційний шум.

Це знак: міф більше не працює.

Ефект «героя-реформатора» згорів.

І Заходу це тепер офіційно дозволено говорити вголос.

Україна має усвідомити головне:

Зеленський не просто тоне.

Він тягне країну за собою.

Бо у глобальній грі важить не те, що відбувається всередині України — а те, кого бачать партнером по переговорах.

А сьогодні Зеленського бачать так:

▪︎ Корумпований оточенням.

▪︎ Токсичний у сприйнятті європейських еліт.

▪︎ не здатний домовлятися без особистих істерик.

▪︎ Вразливий через Міндічгейт.

▪︎ Неконтрольований у турборежимі власних страхів.

Для Лондона, Берліна, Вашингтона він уже не «лідер війни».

Він — проблема, яка перешкоджає конструкції нового світу.

Що це означає для нас?

Україна повинна зробити те, чого не зробив сам Зеленський:

➤ Відокремити країну від президента.

➤ Не дозволити, щоб один недосвідчений перемовник, який живе власними сюжетами, визначав долю держави на десятиліття вперед.

Бо сьогодні головний ризик не в тому, що Трамп щось віддасть путіну.

Головний ризик у тому, що Зеленський стане слабкою ланкою у момент, коли світ переходить до великого перерозподілу ролей.

➤ Треба міняти переговорника.

Не для стилю.

Не для внутрішньої політики.

А для того, щоб Україну взагалі допустили до столу, де вирішується її майбутнє.

Зеленський може приїхати в Лондон, Вашингтон чи Берлін.

Але Міндічгейт приїде разом з ним.

І це вже не відмити жодним телемарафоном.

•

Трамп сказав, що «говорив з лідерами України».

Звучить буденно — але це політичний землетрус.

Бо ще вчора всьому світу здавалося, що в Україні є один лідер.

Що Україна = Зеленський.

Що немає альтернативи, немає суб’єкта, немає іншого голосу.

А тепер — раптом — «лідери України… включно із Зеленським».

Це не помилка перекладу.

Це нова рамка, яку Трамп нав’язує світу:

1. Є «Україна» — і є «Зеленський».

Це більше не одне й те саме.

2. Є люди в Україні, які готові говорити.

І є одна людина

3. Світові подають сигнал:

Україна — це не Зеленський.

Так формуються нові реальності:

не виборами, не законами, а одним реченням, сказаним у Вашингтоні.

Трамп показав, що двері відкриті не лише для держави,

а й для нового лідера, який не буде тягнути Україну вниз.

•

Трамп заявив, що мирна пропозиція США вже «є».

Росію вона влаштовує, команду Зеленського — теж.

А сам Зеленський її «не читав».

Але суть не в тому, правда це чи ні.

Суть у тому, яку рамку Трамп нав’язує світу.

1. Трамп не описує реальність — він її створює.

«Угода існує», «Москва згодна», «українці у захваті» — це політична конструкція.

Він малює картину, де всі хочуть миру, а гальмує один Зеленський.

2. Чи читав Зеленський документ?

Звісно, читав — або принаймні знає ключові пункти.

Інакше не було б нервової реакції Банкової.

Трамп це чудово розуміє.

Тому «не читав» — це не інформація, а приниження статусу.

3. Це пряма атака на легітимність Зеленського як переговорника.

Сигнал союзникам і світу:

«Угода можлива. Проблема — персональна, не стратегічна».

Це знімає з України відповідальність,

але перекладає всю провину на Зеленського.

4. Трамп підвищує ставки:

або Зеленський входить у його процес — або його обійдуть.

Це не дипломатія.

Це демонстративне зміщення центру переговорів:

США, РФ, Китай — а Зеленський «зовні».

5. Реальний сенс заяви:

Трамп попереджає: мирний пакет формуватиметься без Банкової, якщо Банкова не погодиться грати за його правилами.

І путін, і Сі це почули.

Тому Україні терміново необхідна заміна переговорника. Офіційна. Інституційна.

Бо кожен наступний крок у такій конфігурації буде ще болючішим — і вже не лише для Зеленського, а для держави.