Ну тобто, з того як вони почали претендувати на статус світової держави, їхні президенти часто були пацифістами і любили всіх мирити.
Тедді Рузвельт мирив Японію з Росією.
Вудро Вільсон був пацифістом, довго не хотів втручатись в Першу світову війну, а потім за свої миротворчі зусилля (14 пунктів) після закінчення отримав Нобелівську премію миру.
Ну і хоча Чехословаччина була створенна миротворчими зусиллями Вільсона, але під час Судетської кризи Франклін Рузвельт самоусунувся від вирішення цієї проблеми. А потім озвучив позицію щодо Мюнхенської конференції: Уряд США не буде звʼязувати себе будь-якими зобовʼязаними.
Також Франклін Рузвельт не хотів втручатись у війну в Європі. І перед законом про ленд-ліз, була політика Cash and Carry. Тобто зброя продавалась союзникам за готівку. Навіть після Перл-Харбору і після того як Німеччина оголосила війну США, але все рівно ті продовжували уникати війни в Європі, більше зосередившись на війні в Тихому океані. На європейський фронт американці прибули лише в кінці 1942 (добровольців я не рахую) і то лише щоб допомогти британцям в Африці перемогти Роммеля. Потім була Італія і лише в 1944 висадка в Нормандії.
Під час Суецької кризи Ейзенхауер чинив тиск на Велику Британію та Ізраїль, щоб вони припинили бойові дії.
Тому я нічому не дивуюсь…
