Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 22.12.2025

1. Українські безпілотники завдали чергового удару по експортній інфраструктурі росії, пошкодивши трубопровід на одному з терміналів порту Тамань в Азовському морі.

- Внаслідок атаки виникла пожежа, робота об’єкта була порушена. Це вже третя атака по російській експортній інфраструктурі у грудні. На початку місяця дрони вдарили по порту Темрюк, а нещодавно було пошкоджено танкер у Ростові-на-Дону.  

- Серія інцидентів демонструє зростаючу вразливість логістичних маршрутів, через які росія забезпечує морський експорт нафти та нафтопродуктів.  

- Таманський півострів є ключовим вузлом російського нафтогазового комплексу. Тут зосереджені термінали перевалки нафтопродуктів, скрапленого газу та інших стратегічних вантажів. Лише за перші дев’ять місяців 2025 року вантажообіг оператора «Таманьнефтегаз» становив 4,73 млн тонн.

- Пошкодження об’єктів у цьому регіоні безпосередньо б’ють по здатності росії підтримувати стабільний експорт енергоносіїв. Удари по портовій і переробній інфраструктурі є частиною системної кампанії України, спрямованої на розрив логістичних ланцюгів російського нафтового експорту.

- У листопаді було зафіксовано щонайменше 14 атак на нафтопереробні заводи — рекордний показник за весь час війни. Наслідки вже відчутні: морський експорт нафтопродуктів скоротився до 1,7 млн барелів на добу — мінімуму з лютого 2022 року, а експортні доходи впали до 10,97 млрд доларів, найнижчого рівня за два з половиною роки.

2. У росії загострюється криза неплатежів з боку державних компаній, що дедалі виразніше демонструє фінансову розбалансованість воєнної економіки.

- У 2025 році обсяги прострочених виплат держкорпорацій приватному бізнесу зросли майже у 2,7 раза в річному вимірі.  

- Якщо торік підприємці подали близько 200 звернень щодо неплатежів на суму 1,5 млрд рублів, то з початку цього року кількість скарг зросла до 548, а загальний обсяг заборгованості — майже до 4,03 млрд рублів.  

- Паралельно різко збільшується і кількість адміністративних справ: за даними антимонопольного регулятора, з початку року порушено понад 1,1 тис. справ щодо неплатежів у сфері держзакупівель, що вже перевищує показники всього минулого року.

- Представники бізнесу характеризують ситуацію як системну та критичну. Державні компанії дедалі частіше затримують розрахунки на термін від одного до трьох місяців, фактично перекладаючи власні фінансові проблеми на підрядників і використовуючи їхні кошти як безвідсотковий кредит.

- Найбільше від цього страждають компанії з секторів ІТ, телекомунікацій, будівництва та промислового виробництва. Масовий характер неплатежів сформувався ще наприкінці 2024 року й напряму пов’язаний зі зниженням доходів держкорпорацій та різким подорожчанням позикових ресурсів на тлі високої ключової ставки.

- У результаті держава, яка формально залишається найбільшим замовником у економіці, дедалі частіше не виконує власних фінансових зобов’язань.

- Зростання боргів держкомпаній перед бізнесом оголює глибші проблеми російської економіки, виснаженої війною, санкціями та бюджетними перекосами. Замість підтримки приватного сектору держава фактично підриває його фінансову стійкість, посилюючи ризики стагнації та банкрутств.

3. російська влада змусила «Російські залізниці» продати один із найвідоміших хмарочосів у центрі москви, щоб частково закрити боргову діру компанії, яка стрімко зростає на тлі економічного сповільнення та високих процентних ставок.  

- Уряд рф зобов’язав РЖД виставити на продаж 62-поверхові «Московські вежі» в діловому районі «Москва-Сіті». Фінансові проблеми РЖД загострилися через падіння доходів на фоні уповільнення воєнної економіки та різкого зростання вартості обслуговування боргу — процентні ставки в росії перебувають на максимумах за два десятиліття.

- Компанія, яка є одним із найбільших роботодавців у країні й налічує близько 700 тисяч працівників, фактично втратила фінансову маневреність.

- Інші варіанти підтримки, зокрема підвищення тарифів, реструктуризація боргу, державні субсидії або податкові пільги, поки що не затверджені.

- Обговорювалася ідея конвертації частини боргу в акції, однак найбільші кредитори, зокрема банк ВТБ, відхилили цю пропозицію. Показово, що «Московські вежі» мали стати новою штаб-квартирою РЖД, а витрати на їх придбання планували компенсувати продажем іншої офісної нерухомості. Ці плани так і не були реалізовані.

- Тепер символ амбіцій державної монополії перетворюється на вимушений актив для розпродажу, що яскраво ілюструє фінансову деградацію ключових інфраструктурних компаній росії в умовах війни, санкцій і стагнації економіки.

4. Поставки сирої нафти з росії зафіксували найбільше падіння за тиждень з часів вторгнення в Україну.

- У чотиритижневом у періоді до 14 грудня росія постачала в середньому лише 3,61 млн барелів сирої нафти на добу — після найбільшого тижневого падіння потоків із лютого 2022 року.

- Лише за один тиждень середньодобові морські поставки обвалилися приблизно на 1,24 млн барелів і знизилися до 3 млн барелів на добу. Це різке скорочення стало наслідком падіння відвантажень, зокрема з балтійського порту Приморськ, а також зростаючих проблем із пошуком покупців і логістикою.  

- Падіння фізичних обсягів експорту наклалося на тривале зниження цін. Середні ціни на російську нафту знижуються вже одинадцятий тиждень поспіль.

- У результаті валова вартість морського експорту скоротилася до близько 1,09 млрд доларів на тиждень у середньому за чотири тижні — найнижчого рівня з початку 2023 року.  

- Ознакою дедалі глибшої кризи стали й рекордні обсяги нафти, що фактично «зависли» в морі. Частина суден зникає з систем відстеження біля Сінгапуру — району, який раніше використовувався для обходу санкцій іранською нафтою і тепер дедалі частіше застосовується для російських вантажів.  

- Скорочення нафтових доходів відбувається на тлі українських ударів по нафтовій інфраструктурі рф та посилення санкційного тиску. Для бюджету росії, значна частина якого спрямовується на фінансування війни, це означає різке звуження ресурсної бази.  

- Проблема для кремля вже полягає не у видобутку, а в обмеженому попиті, токсичності російської нафти та дедалі дорожчій і складнішій логістиці.

5. Посилення санкцій проти російського газу створює для москви дедалі серйозніші структурні проблеми, хоча не веде до швидкого формування повноцінного «тіньового» флоту ЗПГ.  

- За даними Lloyd’s List Intelligence, перевалка зрідженого природного газу з судна на судно залишається технологічно складною операцією, а кількість відповідних терміналів у світі є обмеженою. Наразі в перевезеннях російського ЗПГ задіяно щонайменше 15 танкерів, з яких 13 уже перебувають під санкціями. Це різко звужує маневр для розширення неофіційних схем і підвищує ризики зривів постачань.

- Дотепер санкційний тиск Заходу на російський ЗПГ був стриманим, передусім через залежність окремих європейських країн від цих поставок.

- Водночас ця залежність поступово скорочується, і Європа дедалі активніше зменшує імпорт, тоді як росія змушена прискорено переорієнтовувати експорт у бік Азії, насамперед до Китаю.  

- Навіть якщо росії вдасться формально зберегти частку на світовому ринку ЗПГ, це відбуватиметься ціною зростання логістичних витрат, ускладнення маршрутів і посилення залежності від обмеженого кола покупців.

- Така модель робить російський газовий експорт дедалі менш стійким і підкреслює його вразливість в умовах санкцій та поступової втрати ключового європейського ринку.

6. росія стала найбільшим постачальником карбаміду до США — через втрату європейських ринків і санкційний тиск.

- росія несподівано вийшла на перше місце серед постачальників карбаміду до США, зайнявши 35% американського імпорту. Для порівняння: частка Катару становить 19%, Алжиру — 10%.  

- Такий результат не свідчить про силу російської хімічної галузі, а радше демонструє глибоку перебудову експорту під санкційним тиском. Після фактичного закриття європейського ринку російські виробники були змушені терміново шукати альтернативні канали збуту, зокрема у США.

- Додатково росія скористалася тим, що не потрапила під підвищені імпортні мита у 15–30%, які Вашингтон у квітні запровадив щодо ключових експортерів азотних добрив.

- Це дало російським постачальникам тимчасову цінову перевагу — на тлі обмежених можливостей збуту в інших регіонах. Утім, учасники ринку зазначають: така ситуація є нестійкою.

- Подальші обсяги експорту та ціни на добрива напряму залежатимуть від торговельної та митної політики США і інших великих імпортерів, які можуть у будь-який момент переглянути режим доступу для російської продукції.

- Фактично йдеться не про стратегічний успіх, а про вимушену переорієнтацію експорту країни, що втрачає традиційні ринки через війну та санкції.

7. росія вийшла на друге місце серед постачальників ЗПГ до Китаю, витіснивши Австралію — але ціною різкого демпінгу.  

- росія піднялася на друге місце серед експортерів зрідженого природного газу до Китаю, обігнавши Австралію та поступаючись тепер лише Катару.

- У листопаді постачання російського ЗПГ до КНР зросли більш ніж удвічі в річному вимірі та сягнули рекордних 1,6 млн тонн, що стало прямим наслідком втрати європейських ринків і вимушеного переорієнтування експорту на Азію.  

- Ключовим фактором зростання стала ціна. Російський ЗПГ виявився найдешевшим на китайському ринку — приблизно на 10% нижчим за середній рівень, що дозволило йому витіснити конкурентів навіть на тлі слабкого зростання попиту в Китаї.

- Фактично йдеться про демпінг, на який москва змушена йти, аби зберегти обсяги експорту в умовах санкційного тиску. Водночас фінансовий результат залишається скромним: за 11 місяців 2025 року загальна вартість постачань російського ЗПГ до КНР знизилася на 6%, до $4,17 млрд, що відображає високу волатильність ринку та зменшення маржі.  

- Таким чином, формальне «випередження» Австралії не свідчить про посилення позицій росії, а радше демонструє, як швидко змінюється глобальна газова торгівля під тиском санкцій — і як москва дедалі частіше змушена продавати енергоресурси зі знижками, щоб утриматися на зовнішніх ринках.

8. У США закликали затримувати російські нафтові танкери та передати Україні «Tomahawk», якщо путін відмовиться від миру.  

- У разі відмови кремля від мирного плану президента США Дональда Трампа тиск на росію має бути різко посилений — аж до силових та економічних заходів. Про це заявив американський сенатор-республіканець Ліндсі Ґрем.  

- За його словами, якщо путін знову скаже «ні», Білий дім повинен негайно перейти до жорсткого сценарію: підтримати законопроєкт про 500-відсоткові мита для країн, що купують російську нафту, офіційно визнати росію державою — спонсором тероризму через депортацію десятків тисяч українських дітей, а також розпочати затримання суден, які перевозять підсанкційну російську нафту — за аналогією з практикою проти Венесуели.  

- Окремо Ґрем наголосив, що США мають кардинально змінити підхід до військової допомоги Україні. Йдеться, зокрема, про передачу далекобійних крилатих ракет Tomahawk, які дозволили б ЗСУ завдавати ударів по російських заводах із виробництва ракет і дронів.

- «Ми намагаємося посадити Путіна за стіл переговорів, але він відкидає всі дипломатичні зусилля. Якщо відповідь знову буде негативною — час йти ва-банк», — заявив сенатор.  

- На його думку, будь-яка мирна угода має унеможливити нове вторгнення росії, а для цього Україна повинна отримати реальні гарантії безпеки, включно з можливим розміщенням європейських військ на її території.

- Заяви пролунали на тлі зростаючого роздратування у Вашингтоні через затягування війни та небажання кремля йти на компроміси, що дедалі більше зміцнює позиції прихильників силового стримування росії.

Більше на https://t.me/Omelyan_News