1. Українські дрони втретє за рік уразили ключовий нафтохімічний завод росії.
- У ніч на 23 грудня українські безпілотники завдали удару по промисловій зоні в Будьоновську Ставропольського краю. російська влада підтвердила загоряння на території промзони, традиційно заявивши про відсутність шкоди для цивільної інфраструктури.
- Ціллю атаки став завод «Ставролен» — один із найбільших виробників поліетилену та поліпропілену в росії, що входить до групи «Лукойл». Підприємство має потужності з виробництва близько 340 тис. тонн етилену, 319 тис. тонн поліетилену та 113 тис. тонн поліпропілену на рік і є важливим елементом російської нафтохімічної галузі.
- Це вже третя атака на «Ставролен» у 2025 році: раніше завод зазнав ударів 29 жовтня та 12 листопада. Повторні ураження одного й того самого об’єкта свідчать про системні проблеми з захистом стратегічної промислової інфраструктури рф.
- Ураження великого нафтохімічного виробника посилює ризики для російської промисловості, яка й без того перебуває під тиском війни, санкцій і зростаючих логістичних обмежень. Регулярні атаки на такі об’єкти підривають стабільність виробничих ланцюгів і поглиблюють економічні втрати росії.
2. Економіка росії може зруйнуватися вже у 2026 році.
- Попри продовження війни проти України, економічна ситуація в росії стрімко погіршується.
- Нові жорсткі санкції проти нафтового сектору, падіння цін на російську нафту та зростання військових витрат виснажують бюджет кремля.
- Доходи від нафти й газу в грудні можуть впасти майже на 50% рік до року.
- російські компанії та банки стикаються з хвилею проблемних кредитів, що створює ризик банківської кризи вже у 2026 році.
- Центральний банк змушений утримувати високі відсоткові ставки, що душить бізнес та інвестиції.
- У країні зростають затримки зарплат, спадає споживання, зупиняються підприємства. Західні економісти зазначають: ресурси, які підтримували військову економіку рф у перші роки війни, майже вичерпані. Нові санкції лише посилюють тиск, роблячи позицію москви дедалі слабшою.
3. Ціни на російську нафту різко впали до мінімальних рівнів за час повномасштабної війни на тлі посилення санкцій США, що змусило москву продавати сировину з рекордними знижками.
- За даними Argus Media, наприкінці минулого тижня нафта Urals у Балтійському морі подешевшала до 34,82 долара за барель, а в Чорному морі — до 33,17 долара.
- Для порівняння, Brent торгувалася близько 61 долара за барель, демонструючи значно стійкішу динаміку. Обвал цін став прямим наслідком нових широкомасштабних санкцій, які адміністрація президента США оголосила в жовтні проти двох найбільших російських нафтових компаній.
- Формально санкції не зупинили експорт, однак істотно ускладнили логістику, фінансування та страхування поставок. У результаті ключові покупці дедалі обережніше працюють з російською нафтою, а обсяги постачання, зокрема до Індії, можуть скоротитися вже найближчими місяцями.
- Знижки на російську нафту досягли масштабів, що підривають бюджетні можливості кремля. За оцінками Argus, дисконт Urals на момент експорту становить у середньому близько 27 доларів за барель.
- Навіть з урахуванням подальшого звуження цієї знижки під час доставки до Азії, значна частина доходів втрачається ще на старті ланцюга постачання.
4. «Росатом» звернувся по допомогу до Китаю через нестачу власних технологій для АЕС.
- російська держкорпорація «Росатом» фактично визнала критичну залежність від іноземних технологій у стратегічному ядерному секторі, звернувшись до Китаю по допомогу у виробництві турбін для атомних електростанцій.
- За даними галузевих джерел, компанія розраховує на технологічну підтримку китайської Dongfang Turbine та вже закупила у неї дві турбогенераторні установки для нових енергоблоків Ленінградської АЕС-2.
- Йдеться про тихоходні турбоагрегати для надпотужних реакторів — критично важливе обладнання, яке раніше в росії не закуповували у закордонних постачальників.
- Залучення китайського виробника свідчить про провал імпортозаміщення у високотехнологічному сегменті, що особливо чутливо для ядерної галузі, яку кремль традиційно подає як одну з небагатьох «світових переваг» країни.
- Dongfang Turbine спеціалізується переважно на проєктах усередині Китаю та раніше працювала з європейськими технологіями, зокрема французькими.
- Тепер саме Китай стає для росії ключовим джерелом рішень у сфері складного енергетичного машинобудування — на тлі санкцій, ізоляції та втрати доступу до західних технологій.
- У «Росатомі» офіційно уникають підтвердження співпраці з китайською компанією, називаючи інформацію «чутками», однак визнають, що лише вивчають можливість створення власного виробництва турбогенераторів у Санкт-Петербурзі та Волгодонську. За їхніми ж словами, ці проєкти перебувають на початковій стадії, що означає відсутність у росії готових рішень у найближчій перспективі.
- Фактично ситуація демонструє: навіть у ядерній енергетиці росія дедалі більше перетворюється з експортера технологій на залежного імпортера, змушеного шукати підтримки у Китаю для підтримання базових інфраструктурних проєктів.
5. Доставка вантажів із Китаю до росії стала в рази дорожчою, ніж до Європи.
- Вартість контейнерних перевезень із Китаю до росії з осені різко зросла і тепер у кілька разів перевищує тарифи на доставку до країн Європейського Союзу.
- Станом на середину грудня середня ціна доставки контейнера до росії перевищує $6 тис., тоді як транспортування аналогічного вантажу до Роттердама обходиться менш ніж у $2 тис.
- Такий розрив є прямим наслідком санкційної ізоляції. Перевезення в російському напрямку здійснюються через обмежене коло спеціалізованих операторів, що працюють із підвищеними ризиками, дорожчим страхуванням та за окремими тарифами.
- Додатковий тиск створює й посилення регулювання з боку самої росії. Логістичні витрати вже становлять суттєву частку кінцевої ціни товарів — у середньому від 2% до 16%, а для важкої продукції, зокрема промислового обладнання чи меблів, цей показник ще вищий.
- Після початку повномасштабної війни та запровадження санкцій різниця у вартості доставки між росією та іншими ринками перестала вимірюватися відсотками й зросла у рази.
- У підсумку зростання логістичних витрат безпосередньо перекладається на кінцевого споживача. російський ринок дедалі більше стикається з подорожчанням імпорту, зниженням конкурентоспроможності та додатковим інфляційним тиском — ще одним довгостроковим економічним наслідком війни та санкційної ізоляції.
6. Бразилія різко скоротила закупівлі російського дизельного пального після запровадження нових санкцій США, що стали додатковим ударом по експортних можливостях російської нафтопереробки.
- Країна, яка після відмови Європи перетворилася на одного з ключових споживачів дизеля з рф, фактично згортає імпорт на тлі санкційних обмежень проти найбільших російських нафтових компаній.
- У листопаді постачання дизельного пального з росії на бразильський ринок впали до 187 тис. тонн — мінімального рівня з березня 2023 року.
- Порівняно з першою половиною року обсяги скоротилися у 3,5 раза. Вивільнену нішу Бразилія оперативно заповнює альтернативними постачальниками: імпорт дизеля зі США сягнув близько 0,7 млн тонн, а його частка на ринку перевищила 60%.
- Ще нещодавно російський дизель домінував у Бразилії. Після початку повномасштабної війни проти України країна збільшила закупівлі цього пального з рф у десятки разів — до 7,4 млн тонн упродовж минулого року на суму понад $5 млрд.
- У результаті російське паливо займало близько 60% бразильського ринку, а сама Бразилія стала другим за величиною клієнтом росії з експорту дизеля після Туреччини.
7. Експорт російського трубопровідного газу до Китаю у 2025 році зріс приблизно на чверть, однак це зростання не здатне компенсувати втрату доходів після фактичного закриття європейського ринку.
- «Газпром» планує поставити Китаю газопроводом «Сила Сибіру» 38,6–38,7 млрд кубометрів газу проти 31 млрд кубометрів роком раніше, що означає роботу вище проєктної потужності маршруту.
- Втім, навіть максимальне завантаження східного напрямку не перекриває обсяги та валютні надходження, втрачені через розрив з європейськими споживачами.
- Перенаправлення експорту на азійський ринок залишається обмеженим як інфраструктурно, так і умовами довгострокових контрактів, а переговори щодо подальшого нарощування поставок у Китай просуваються повільно і без очевидних проривів.
- У результаті, попри зростання експорту на схід, загальний газовий баланс росії залишається суттєво слабшим за довоєнний рівень, підкреслюючи структурні втрати галузі на тлі санкцій та втрати ключових ринків збуту.
8. У Литві викрили схему обходу санкцій із можливим постачанням технологій для ВПК росії та білорусі.
- Литовські правоохоронні органи провели спецоперацію, у межах якої затримали шістьох громадян Литви, білорусі та росії. Ще одну особу заарештовано, двоє перебувають у розшуку. Операцію здійснили Служба розслідування фінансових злочинів (FNNT) та Департамент державної безпеки (VSD).
- За версією слідства, підозрювані використовували литовські компанії, що працюють у сфері виробництва високотехнологічних мікросхем, чипів, навігаційних систем та іншої електроніки. Ця продукція могла постачатися з порушенням санкцій і використовуватися у військовій промисловості росії та білорусі.
- Крім того, слідчі встановили, що фігуранти подали до Європейського агентства з космічних програм (EUSPA) підроблені документи про участь у проєкті, нібито профінансованому фондами ЄС.
- Загальна вартість проєкту за документами перевищувала 1,06 млн євро, з яких понад 745 тис. євро мали надійти з бюджету Євросоюзу. Фактично на рахунки компанії було перераховано понад 447 тис. євро у вигляді компенсацій.
- Розслідування триває. Литовські спецслужби розглядають справу як епізод ширшої мережі спроб росії отримувати критично важливі технології та доступ до європейських коштів в обхід санкційного режиму.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
