Як і багато хто, я дуже сподіваюсь, що проміжкові вибори наступного року в Конгрес США дещо виправлять баланс сил. Що своєвольні виходки Трампа будуть знекровлені більшістю демократів. Але «Washington post» попереджає – не варто занадто на це розраховувати. Бо Трамп так побудував свою роботу, що йому похєр Конгрес. Майже всі необхідні йому речі він протягує своїми указами. Навіть імпічмент не вдасться забабахати, бо там же є ще Сенат, а там всьо сложно. В общім, боротись треба, бо більшість навіть не у повносправному Конгресі стане плацдармом на наступні вибори президента. Але розраховувати що це радикально вплине на їбанька тут і зараз – не варто.
Надії демократів покладаються на перемогу в Палаті представників. Але наскільки це сповільнить Трампа?
Республіканці все більше панікують через втрату більшості в Палаті представників на виборах наступного року, тоді як демократи все більше впевнені в перемозі. Однак обидві партії, можливо, переоцінюють ставки в цій боротьбі.
З моменту вступу на посаду в січні президент Дональд Трамп в основному керував країною, навіть не консультуючись із законодавчою гілкою влади. Він ввів мита по всьому світу, а потім переглянув їх без будь-якого конкретного дозволу Конгресу, аргументуючи це тим, що десятиліття тому Конгрес надав президенту надзвичайні повноваження в галузі торгівлі. Він також проводить військову кампанію в Карибському басейні без схвалення законодавчої влади.
Цього року йому дійсно знадобився Конгрес для ухвалення податкового законодавства, але з того часу республіканці не мають законодавчої програми. Зауважте, що коли урядовці виступають за скасування філібустерства, вони рідко згадують про законопроекти, які хочуть ухвалити після його скасування. Міністр фінансів Скотт Бессент не навів жодного прикладу, коли нещодавно висловлював свою думку в The Post, натомість зосередившись на прогнозі, що демократи все одно скасують філібустерство, якщо матимуть таку можливість.
Відсутність програми республіканців полегшує демократам ведення публічних дебатів з різних питань, як вони це робили щодо охорони здоров'я та вартості життя. Але це також означає, що якщо демократи отримають більшість у Палаті представників, вони не зможуть реально перешкодити Трампу, відмовляючи йому в прийнятті бажаних ним законів, оскільки він не вимагає від Конгресу багато чого.
Правда, більшість у Палаті представників дасть демократам більше важелів впливу в переговорах про видатки. Але це не позбавить демократів відчуття безсилля щодо ініціатив Трампа, яким вони найбільше протистоять. Демократична Палата представників не зможе зупинити депортації Трампа, скасувати його політику щодо різноманітності, рівності та інклюзивності або змусити його поновити на роботі федеральних службовців, чиї посади він ліквідував. Навіть якщо демократи також отримають контроль над Сенатом і самі скасують процедуру філібустерства, він все одно матиме право вето на законодавство.
Демократична Палата представників могла б і буде розслідувати дії адміністрації. Деякі з цих розслідувань можуть бути корисними. Але важко уявити, на цьому пізньому етапі політичної кар'єри Трампа, будь-які розкриття, які б похитнули його вплив на республіканських виборців, що є джерелом його влади.
Судячи з листів про збір коштів, які я отримую від груп, що підтримують республіканців, республіканці найбільше бояться демократичної Палати представників через можливість третього імпічменту Трампа. Але чому? Оскільки засудження Сенатом є неможливим, імпічмент став лише прославленою резолюцією про осуд. Трамп був на шляху до перемоги на виборах 2020 року після свого першого імпічменту, програвши лише через пандемію COVID-19 і реакцію громадськості на його керівництво під час неї. Друге імпічмент не завадило йому повернутися на посаду президента. Навпаки, третє імпічмент — навіть таке, що має беззаперечні докази — ще міцніше прив'яже до нього його прихильників.
Демократи часто кажуть, що Трамп поводиться так, ніби він король, але водночас вони, здається, вважають, що «синя хвиля» зможе зупинити його. Це малоймовірно, як через обмеження, властиві більшості в Палаті представників, так і через експансивні уявлення Трампа про виконавчу владу. Тривала тенденція до посилення президентської влади, яка прискорилася за Трампа, широко обговорюється (і часто засуджується) в усьому політичному спектрі. Але менш широко визнається, можливо, через те, що це занадто пригнічує, що вибори до Конгресу втратили своє значення через атрофію законодавчої влади.
Це не означає, що демократам немає сенсу намагатися виграти Палату представників. Якщо вони досягнуть успіху, це може допомогти їм підготуватися до більшої перемоги в 2028 році — і до більшості в уряді, починаючи з 2029 року. Вони можуть провести кілька пробних запусків своєї власної програми. Перемога на проміжних виборах 2006 року, а потім знову на президентських виборах 2008 року дозволила демократам прийняти Obamacare та інші важливі політичні зміни.
Але найважливішими будуть президентські вибори 2028 року. І доки Трамп може ігнорувати Конгрес, він не буде справді «кульгавою качкою».
