За даними The New York Times, на окупованих територіях України продовжується систематична русифікація дітей через систему освіти. Протягом майже чотирьох років війни Москва нав’язує шкільну програму, що просочена мілітаризмом та російським шовінізмом. Діти змушені слухати російський гімн, дивитися пропагандистські документальні фільми про Росію як “рятівницю” України та відвідувати обов’язкові заняття з російського патріотизму. Вчителі постійно повторюють, що Росія відіграла героїчну роль у боротьбі з фашизмом під час Другої світової війни, і що нинішня війна проти України є продовженням цієї боротьби. Навчальна програма включає обов’язкові курси з російської військової історії, “Важливі розмови” з прокремлівськими обговореннями поточних подій та “Уроки мужності” про героїчні вчинки російських солдатів. Вже з першого класу дітей записують до клубу “Молода армія”, члени якого носять військову форму, а також існують клуби поліції та екстреної допомоги для дітей з власною формою. Батьки, які намагаються навчати дітей вдома або записувати їх на онлайн-програми українською мовою, отримують погрози від російської влади про позбавлення батьківських прав. Родини, які відмовляються відправляти дітей до російських шкіл, зазнають тиску з боку поліції, їм погрожують забрати дітей. Через це сімейства змушені тікати з окупованих територій складним обхідним маршрутом через Росію та Білорусь до віддаленого прикордонного переходу на північному заході України, проходячи через “фільтраційні” табори, де їх допитують та реєструють.
За даними CNN, Україна переживає надзвичайно складну гуманітарну ситуацію через масовані російські атаки на енергетичну інфраструктуру в умовах лютих зимових холодів. Після тижня інтенсивних обстрілів десятки тисяч людей залишилися без опалення при температурі, що опустилася до мінус десяти градусів Цельсія. У столиці країни опалення було відновлено приблизно у вісімдесяти п’яти відсотках багатоквартирних будинків, проте понад тисяча будівель все ще залишаються без тепла. Протягом останнього тижня Росія щодня атакувала енергетичну інфраструктуру балістичними ракетами, навмисно обстрілюючи теплогенеруючі об’єкти саме в період різкого погіршення погодних умов. Мешканці столиці в середньому не мали електроенергії дев’ять з половиною годин на день протягом грудня, ліфти в багатоквартирних будинках перестали працювати, залишаючи літніх людей у пастці в своїх домівках. У містах були встановлені мобільні укриття, де місцеві жителі можуть зігрітися, зарядити свої телефони та випити теплого чаю, але умови життя залишаються надзвичайно важкими. Понад сімсот тисяч споживачів втратили електропостачання протягом останніх семи днів, і хоча його врешті-решт відновили, ситуація залишається нестабільною з плановими відключеннями тривалістю близько восьми годин.
За даними Bloomberg, Україна продовжує наносити удари по російських енергетичних об’єктах у відповідь на атаки Росії на українську інфраструктуру. Генеральний штаб Збройних сил України повідомив про удари по нафтових бурових платформах у Каспійському морі, зокрема по платформах імені В. Філановського, імені Юрія Корчагіна та імені Валерія Грайфе, які неодноразово зазнавали обстрілів у грудні. Київські війська також завдали удару по установці зенітно-ракетного комплексу середньої дальності “Бук-М3” у частині Луганської області, яка знаходиться під контролем Росії, а також по складу підрозділу матеріально-технічного забезпечення в Херсонській області з метою порушити російську логістику та бойові можливості. Україна посилила атаки на енергетичні активи Росії, включаючи нафтопереробні заводи, морські термінали та так звані тіньові танкери, як спосіб зменшити доходи Москви, які допомагають фінансувати її військові зусилля. Окремо місцеві чиновники повідомили про загибель однієї людини та поранення щонайменше чотирьох внаслідок атаки українського безпілотника на місто Воронеж на південному заході Росії, де губернатор заявив про нейтралізацію сімнадцяти безпілотників у результаті однієї з найбільших атак безпілотників на місто з початку війни.
За даними Politico, президент України Володимир Зеленський заявив про посилення тиску на Москву за допомогою нових операцій, спрямованих проти Росії, після тижня російських атак, які призвели до знеструмлення українських міст через мінусові температури. Зеленський повідомив, що деякі операції росіяни вже відчули, деякі все ще тривають, а він також схвалив нові, які включають глибокі удари та спеціальні заходи, спрямовані на послаблення можливостей Росії продовжувати війну. У рамках зусиль Києва щодо зменшення наступальних можливостей Росії, українські війська атакували нафтобазу Жутовська у Волгоградській області Росії в ніч на суботу, а також завдали ударів по трьох бурових платформах у Каспійському морі, що належать російському нафтовому гіганту «Лукойл», які використовуються для постачання палива збройним силам противника. Генеральний штаб заявив, що ці удари є частиною ширших зусиль, спрямованих на стратегічне виснаження можливостей противника вести війну проти України. Минулого тижня спостерігалася ескалація російських ударів по енергетичній інфраструктурі України, в результаті чого Запорізька та Дніпропетровська області залишилися без електроенергії та опалення, а температура впала значно нижче нуля, у столиці внаслідок нових нападів загинуло щонайменше чотири людини та ще двадцять п’ять отримали поранення, приблизно половина багатоквартирних будинків міста залишилася без світла та опалення.
За даними ABC News, Велика Британія обговорює з союзниками по НАТО шляхи посилення безпеки в Арктиці для протидії загрозам з боку Росії та Китаю. Міністр транспорту Гайді Александер заявила, що переговори є звичайним процесом, а не відповіддю на нещодавні погрози президента США Дональда Трампа анексувати Гренландію, який у п’ятницю заявив, що хотів би укласти угоду про придбання Гренландії, напівавтономного регіону Данії, щоб запобігти її захопленню Росією чи Китаєм. Велика Британія погоджується з Трампом, що Росія та Китай стають дедалі більш конкурентоспроможними в Північному полярному колі, і Александер наголосила на важливості зробити все можливе разом з усіма союзниками по НАТО, аби забезпечити ефективний стримуючий фактор у цій частині земної кулі проти президента Росії володимира путіна. Лідер Ліберально-демократичної партії Ед Дейві запропонував Великій Британії розгорнути війська до Гренландії у складі спільного командування з Данією, заявивши, що якщо Трамп серйозно ставиться до безпеки, він погодиться брати участь і відмовиться від своїх обурливих погроз, оскільки розрив альянсу НАТО лише зіграє на руку путіну.
За даними WELT, дебати навколо миротворчої місії для України набирають обертів, при цьому кілька країн готові направити війська, хоча конкретних зобов’язань мало, і Німеччина не є єдиною країною, яка вагається. Президент Франції Еммануель Макрон разом із прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером та у присутності президента Володимира Зеленського підписали меморандум про взаєморозуміння щодо розгортання військ в Україні, при цьому Велика Британія та Франція не лише поновили свої обіцянки направити війська у разі припинення вогню, але й мають намір створити військові бази в Україні. Макрон оголосив, що Франція може надіслати кілька тисяч солдатів, а це означає, що Париж візьме на себе основний тягар контингенту, міністр оборони Великої Британії Джон Гілі оголосив у Києві, що на підготовку місії буде виділено двісті мільйонів фунтів стерлінгів. Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес висловив відкритість до направлення військ, Естонія також планує надіслати підрозділ розміром з роту, інструкторів та штабних офіцерів, однак важливі країни-підтримки, такі як Польща та Італія, поки що виключають розгортання військ в Україні. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що цілком можливо, що Німеччина могла б розгорнути сили для України на сусідній території НАТО після припинення вогню, залишивши свої варіанти відкритими щодо можливого розміщення військ як в Україні, так і в сусідніх країнах. Найважливішим фактором успіху цієї амбітної місії залишаються американські гарантії безпеки, при цьому згідно з Паризькою декларацією США погодилися забезпечити безпеку механізму моніторингу припинення вогню, хоча незрозуміло, який саме внесок має Вашингтон, оскільки уряд США неодноразово виключав розгортання наземних військ.
