Огляд
Сьогодні «коротко, з різних напрямків»
1. Куп'янський напрямок
З’єднання та частини зі складу угрупувань військ(УВ) противника «Север» і «Запад» продовжують намагатися розблокувати залишки своїх передових штурмових підрозділів, оточених у Куп'янську. З цією метою російські війська намагаються прорватися вздовж східного берега річки Оскіл, діючи у напрямку східної частини міста з півночі, а також з боку Лимана Першого.
У свою чергу, українські війська продовжують ізолювати залишки ворожих штурмових підрозділів у районі Куп'янського медичного коледжу, Центрального ринку та вулиці Цюрупи, також достатньо стало утримуючи позиції в східній частині міста на північ від вулиці Дзержинського.
Очевидно, що російське командування призупинило масовані спроби прорватися до оточених з боку свого плацдарму на Осколі на північ від міста, хоча й не зовсім остаточно, усвідомлюючи всю їхню подальшу марність. У цьому сенсі окремі малі піхотні групи противника, час від часу, все ще намагаються прорватися через Голубівку, вздовж річки до Куп'янська, але регулярно не досягають успіху, оскільки українські війська, очевидно, досить «щільно» блокують їх просування у північну частину міста (район вулиць Мічурина і Лучицького).
Натомість підрозділи 68-ї мотострілецької дивізії ворога (мсд) 6-ї загальновійськової армії (ЗВA), а також його 1-ї танкової армії (TA), зі складу її 27-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) і перегрупованого сюди, принаймні, одного мотострілецького полку (мсп) 47-ї танкової дивізії (тд), ймовірно 245-го або 272-го мсп, вперто намагаються прорватися до району Купянського мосту через Оскіл, розташованого на схід від Центрального ринку, де продовжує діяти одна з оточених, відносно великих піхотних груп противника. В цьому сенсі, варто відзначити, що у районі Молочноконсервного заводу та Куп'янського ліцею No7 точаться запеклі бої. Хоча існує інформація (поки що не підтверджена), що українські війська вибили ворога з району Молочноконсервного заводу і відкинули передові штурмові групи противника на північ від нього.
На мою суб'єктивну думку, противник (російські війська), ймовірно, найближчим часом зосередить свої зусилля на захопленні саме східної частини Куп'янська, діючи з півночі. Однак, на даний момент, українські війська досить стабільно утримують рубіж Кучерівка-Петропавлівка, що дуже ускладнює російським військам виконання цього завдання.
Тому протягом кількох крайніх діб ворог наполегливо намагається (і, ймовірно, продовжить намагатися) витіснити наші війська на південь від цього рубежу, діючи в напрямку Петропавлівки, вздовж дороги з Вільшани та атакуючи позиції ЗСУ на північному сході міста з боку Лимана Першого. Наскільки мені відомо, поки що йому не вдалося досягти значних результатів по цим напрямкам (навіть у тактичному плані).
2. Лиманський напрямок
Російська 20-та ЗВА (144-та мсд, посилена низкою підрозділів 2-ї мсд 1-ї ТА), що діє з плацдарму на річці Чорний Жеребець на північ і північний захід від Лиману, пожвавішала. Схоже, її командування все ж вирішило прорватися до рубежу Олександрівка-Ярова у самий найближчий час, щоб таки заблокувати дорогу з Лиману в напрямку Ізюму, яка проходить на північ від Сіверського Донця.
У цьому контексті ворог наполегливо намагається розширити свій плацдарм на річці Нітріус (район Шандриголове і Середне), одночасно недвозначно позначаючи своє бажання просуватися вздовж цієї річки до Дробишева. Поки що йому вдалося розширити плацдарм лише на кілька сотень метрів (нехай навіть на 1 км), але «зачепитися» за Новоселівку та Дробишево не вдалося. Окремі невеликі штурмові групи ворога, періодично таки добираються до Ярової або Дробишева, але поки їх регулярно «зачищають» українські війська.
У свою чергу, 25-та ЗВА противника, що діє на схід і південний схід від Лиману, наполегливо намагається оточити місто якомога глибше і щільніше — як з півдня, так і з півночі.
Її передові підрозділи не лише змогли просунутися на захід від Ямполя, фактично досягнувши рубежу Діброва-Озерне, а й вели активні дії на північний схід від міста від Зарічного у західному напрямку, намагаючись прорватися на фланг наших підрозділів, які обороняються в районі села Ставки.
Поки що ворог, очевидно, не контролює стабільно ні Діброву, ні Озерне, але робить дуже наполегливі спроби захопити принаймні останнє. Водночас, на мою вкрай дилетанську думку, дії передових підрозділів 25-ї ЗВА на північний схід від Лиману, в цьому сенсі, набагато небезпечніші з тактичної точки зору, ніж подібні дії на південний схід від міста.
Факт у тому, що, просунувшись приблизно на 5 км від Зарічного в західному напрямку протягом півтора місяця, передові підрозділи 25-ї ЗВА отримали можливість повністю «звернути» оборону українських військ по напрямку Колодязі-Ставки перед фронтом 2-ї мсд 1-ї ТА, що діє в смузі сусідньої 20-ї ЗВА.
У цьому сенсі ворог має чіткий шанс «щільно» перерізати дорогу Лиман-Ставки на південь від Ставків, прорвавшись туди саме з боку Зарічного, щоб змусити українські підрозділи, що обороняються в районі Ставків, почати відступ безпосередньо до Лиману або у бік Дробишевого.
Той факт, що цього досі не сталося, лише свідчить про те, що, скажімо так, існує певне «непорозуміння» між командуванням 20-ї та 25-ї ЗВА противнкиа у питаннях їх взаємодії.
Командування 25-ї ЗВА чітко зосереджує основні зусилля саме на південний схід від Лиману, а не на північ чи північний схід від нього, що свідчить про те, що воно вважає, що 20-та ЗВА може цілком самостійно впоратися з наступом на північ і північний захід від Лиману.
Більше того, очевидно, що йому глибоко байдуже на те, куди саме українські підрозділи можуть відступити з околиць Ставків — до району Лиману або до району Дробишевого. Хоча насправді для 20-ї ЗВА ворога це досить важливо, адже її найближча задача — зайняти район Новоселівка — Дробишево — Пришиб — Ярова. Насправді 25-та ЗВА противника, намагаючись «мимохідь» витіснити українські підрозділи з району Ставків, явно ризикує «виштовхати» їх безпосередньо на напрямок «головного удару» 20-ї ЗВА, що значно ускладнить виконання останньою свого поточного завдання.
3. Костянтинівський напрямок
Передові частини та підрозділи тактичних груп (ТГр) противника «Дзержинськ» і «Бахмут» продовжують намагатися наступати південніше, південно-східніше та східніше Костянтинівки, щоб закріпитися в останній і створити умови для подальшого охвату всієї агломерації Дружиківка-Костянтинівка з південного заходу та сходу.
Основні зусилля ворога були зосереджені на захопленні сіл Бересток, Степанівка, Плещеївка, Іванопілля, а також на подальшій консолідації у південно-східній частині Костянтинівки.
За останні 2 доби противник здійснював у середньому 10-12 штурмових дій на день у цих напрямках малими піхотними групами (2-3 в/сл), які більше нагадували спроби «проникнення» у бойові порядки передових українських підрозділів, ніж повноцінні атаки/штурми. І все це без використання військової техніки (навіть легкого автомототранспорту). Ворог майже ніде не мав успіху. Зокрема, ТГр «Дзержинськ»:
- У напрямку Яблунівка — Іллінівка та Яблунівка — Степанівка кілька піхотних груп (2-3 в/сл), ймовірно зі складу 1436-го мсп 51-ї ЗВА та 54-го мсп зі складу 6-ї мсд 3-го армійського корпусу (АК), намагалися проникнути в бойові порядки наших передових підрозділів і раптово атакувати щонайменше 2 передові позиції. Невдало.
- У свою чергу, на північний схід від Клебанбицького водосховища штурмові групи підрозділів 103-го мотострілецького полку 150-ї мсд 8-ї ЗВА та 4-ї омсбр 3-ї ЗВА, діючи в напрямках Деліївка — Плещіївка та Олександро-Шультіне — Іванопілля, а також Щербінівка — Плещеївка, намагалися просунутися в Плещеївці та Іванопіллі. Їм це не вдалося.
Ворожі підрозділи, що діяли на схід від Костянтинівки зі складу ТГр «Бахмут» (72-га омсбр 3-го АК, 89-й танковий полк і 77-й окремий мотострілецький полк із приданими мотострілецькими полками мобілізаційного резерву), також проводили подібні дії з метою закріплення в південно-східній і східній частинах Костянтинівки. Їм це не вдалося.
У напрямку Часів Яр-Стінки (смуга 70-ї мотострілецької дивізії), очевидно, невеликі піхотні групи противника у звітний період все ж-таки досягли певного успіху — вони просунулися з Новопівнічного району міста в напрямку Стінки (північний захід від міста) на відстань до 1 км, ще не закріпившись.
Загалом ситуація на Костянтинівському напрямку залишається складною для ЗСУ (противник явно достатньо близький до повного охоплення міста), однак очевидно, що наразі він досі не здатен зосередити достатню кількість штурмової піхоти на жодній ділянці цього напрямку, щоб різко підвищити рівень інтенсивності своїх атак/штурмових дій і, відповідно, глибше і більш інтенсивніше просунутись у тактичній зоні. Більше того, той факт, що його окремі малі піхотні групи діють у південно-східній частині Костянтинівки, ще не приніс йому швидких і успішних результатів навіть у тактичному плані.
Однак щодо Костянтинівського напрямку можна також відзначити дві особливості дій ворога, які свідчать про достатньо інтенсивну підготовку російським командуванням так званого активного етапу масового «проникнення» в місто (тобто, по суті – штурму), відповідно до улюбленої його тактики дій під час захоплення більш-менш великих населених пунктів.
- Відмічаються регулярні і наполегливі спроби НАКОПИЧИТИ штурмову піхоту та логістичні засоби саме на передових позиціях у більш значних обсягах ніж раніше, причому, переважно на тих ділянках, де, очевидно, планується масова «інфільтрація» в майбутньому (наприклад, у напрямку Іллінівки, Степанівки, Берестка, а також у районі Предтечіно та Олександро-Шультіне).
- Водночас зафіксовані досить наполегливі та очевидні спроби зосередити свої групи тактичних БПЛА якомога ближче до лінії фронту (зафіксовані майже на всіх ділянках смуг 8-ї ЗВА та 3-го АК). Наприклад, фіксуються постійні спроби ворога завести їх навіть до південно-східної частини Костянтинівки, де положення підрозділів противника далеке від стабільності.
Іншими словами, наразі ворог НЕ готовий до повномасштабного штурму Костянтинівки, але дуже активно і наполегливо готується до нього. Я вважаю, що після «розв'язки» в районі Покровськ-Мирноград і оцінки російським командуванням своїх подальших перспектив у напрямку Добропілля, воно таки буде готовим розпочати штурм Костянтинівки.
