"Вітри війни наближаються" - Кирило Данильченко

Отже, після першого успіху у Венесуелі Дональд Трамп планує залучити 100 млрд доларів інвестицій у цю країну, щоб відновити експорт важкої нафти для заводів США в Мексиканській затоці. Історично ці заводи залежали від нафти з Венесуели, утім, як і індійські, і зараз там голод через сировину. Саме тому, до речі, і виник конфлікт з Канадою: Трамп намагався продавити дешеву важку нафту, але там специфічне очищення: такі сорти потрібно постійно тримати підігрітими — ця технологія доступна не скрізь на планеті. Венесуела від співпраці зі США відмовилася і через санкції намагалася співпрацювати з РФ і Китаєм, але тепер, коли Мадуро вивели з гри, вибір зроблено і США беруть нафтовий ресурс країни під контроль як стратегічний резерв у разі великої війни.

Позиція Трампа прозора: США не встрягатимуть у конфлікт у Європі, але продаватимуть європейцям зброю та боєприпаси, щоб зімітувати ту ситуацію, яка сталася під час Другої світової — лендліз. Саме тоді впала гегемонія британців і більша частина Старого світу підсіла на голки кредитів.

Тому зрозуміла риторика щодо Гренландії: якщо буде великий конфлікт з Росією та Китаєм, Гренландія стане щитом, який закриє Атлантику від підводних човнів-рейдерів. Відсилка до окупації Ісландії під час Другої світової війни — тоді США наплювали на суверенітет заради бази для конвоїв. Імовірно, всі ці розмови Трампа — це ультиматум про купівлю або вічну оренду, курс на ізоляцію Північної Америки.Відповідно й одержимість Трампа будівництвом флоту — він хоче відгородитися базами. Ідея «золотих лінкорів» тут набуває сенсу в концепції корабля-арсеналу, але з важливим уточненням: потрібна глибока модернізація силової частини.

Корпуси лінкорів типу «Айова» реально модернізувати хоч завтра. А от старі котли не потягнуть сучасну війну, туди потрібно ставити нові турбіни або реактори, щоб забезпечити хід і живити енергією монструозні радари і РЕБ. Сучасні есмінці — це кришталеві гармати, вони бояться влучання дрона. Лінкор же, з його бронею, не вразливий до рою дріб'язку. Якщо замінити силову установку, зняти вежі й поставити в барбети десятки вертикальних пускових контейнерів, він стане ядром ППО і ПРО, здатним збивати балістику й малі неконтрастні цілі.

А потужна енергетика дозволить увімкнути РЕБ такої сили, що створить мертву зону для супутників і наведення ворога. Це буде плавуча фортеця для війни нового типу. Яка зможе навіть сама штампувати дрони й перехоплювачі на борту, прикривати авіаносці від роїв дронів і підсвічувати цілі потужною РЛС. А літаки ескортного авіаносця захистять його самого від протикорабельних ракет і керованих бомб. Це поки глибока теорія, проте не маячня. Як не були маячнею перші експерименти з дронами перед вторгненням.

У світі ж бачать, що вітри війни наближаються. Колишній прем'єр-міністр оборони Японії Шігеру Ішіба вже заявив, що островам не завадить ядерна зброя. Це було очікувано після того, як Україна, роззброївшись, отримала вторгнення й етнічні чистки. Японці бачать, що США відпускають віжки. Якщо Вашингтон пропонує Берліну взяти лідерство над ЄС, то в Японії також великий досвід лідерства в регіоні, особливо на Тайвані та в Кореї.

Імовірно, держави Затоки чи Південна Корея також вирішать вибивати ногами двері в ядерний клуб. Але оскільки офіційно не можна, усі візьмуть на озброєння політику Ізраїлю або політику ядерної непрозорості. Як кажуть у Єрусалимі: «У нас немає ядерної зброї, але ми можемо жахнути». Ось під цим простим і зрозумілим політичним прапором і минатимуть тридцяті роки двадцять першого століття.

Росія застосовує «Орєшнік» — балістику середньої дальності — для того, щоб налякати Європу, але це виливається в чергові затримання танкерів: усі зрозуміли, що режим спирається тільки на нафту. Це викличе закупівлі додаткових батарей ПРО в Ізраїлі і гонку озброєнь.

Найстрашніше, що ми знову наступаємо на ті самі граблі: коли Гітлер окупував Австрію, можна було вирішити питання малою кров'ю, коли Чехословаччину — сотнями тисяч життів. А коли Польщу — вже загинули мільйони. Зараз світ дивиться, як нам у розпал зими розбивають ТЕС і виморожують міста — і висловлює занепокоєння.

Ми знову повернулися в точку, де право сили вирішує кордони, а ядерна зброя стає пістолетом біля скроні сусіда. Це означає, що в найближчі роки десяток країн обзаведеться бомбою й обмеження дальності ракет 500 км знімуть. Жити в такому світі буде незатишно: прильоти балістики, загрози блокад, удари з авіаносців по нафтових державах і окупація островів заради баз. Це світ Fallout перед тим, як натиснули кнопку, і наразі немає передумов, що ми звернемо вбік.