Аналіз соціологічного опитування, люб'язно доданий КМІС, Київський міжнародний інститут соціології до опублікованого дослідження, дозволяє пояснити один цікавий феномен.
Здавалося б, 61% українців продовжують довіряти Володимиру Зеленському, не довіряють – 33%.
Здавалося б, підтримка стабільна - принаймні, так подають це провладні коментатори.
Можна б розслабитись і врешті зайнятись нарешті ділом… По справ купа – як безпосередньо у конституційних повноваженнях Президента, так і щодо проділок його оточення…
Але є важливі нюанси – які, очевидно, непокоять Зеленського і оте саме його оточення. Тому й не вщухає критика опонентів, політичні переслідування і потік лайна з провладних майданчиків і телеграм-каналів.
Адже серед 61%, які довіряють президенту, повністю йому довіряють лише 25%. Решта 36% – скоріше довіряють йому (а серед 33% тих хто не довіряє, 17% зовсім не довіряють, а 16% – скоріше не довіряють).
Ба більше. Серед тих, хто «частково довіряє» Зеленському, суттєво менше тих, хто бажав би його балотування на другий термін. Тому й виходить, що такого балотування радше не бажають, ніж бажають...
Цікаво, що, за результатами соціологічного експерименту методом «задуманого знайомого», поставленого дослідниками, виявилося, що реальний рівень довіри до Зеленського є суттєво нижчим, ніж те, що показують опитування. На думку соціологів, головною причиною цього є те, що деякі люди в опитуванні дають «державницьку» відповідь.
Тобто, частина суспільства, яка не у захваті від діяльності Зеленського, вважає, що має заявляти про його підтримку.
Щоб «не грати на руку ворогові». Це не так підтримка Зеленського як політика, скільки протидія наративам путіна про «нелегітимного президента» у доступному для громадян форматі.
Навіть попри критику Зеленського, збереження інституційної стабільності в країні для багатьох патріотичних громадян є більш важливим від особистого неприйняття чинного Президента.
Прикметно, що майже половина (42%) вважають нинішню владу суцільно заплямованою і стверджують, що ніхто з її представників не має лишатися у владі після війни.
48% вважають, що є фахівці, які можуть бути корисні. Але сумнівно, що них опитувані зараховують Зеленського і його найближче оточення.
Соціологи роблять однозначний висновок: попри збереження рівня довіри до нинішнього глави держави, ситуація для нього точно не є «безхмарною».
«Значна частина довіри до нього – це відображення зазначеної раніше "державницької" позиції (це на додачу до доволі високої недовіри – усе ж таки третина українців не довіряють йому)»,- ідеться в коментарі.
Тому й біснуються "позитивні блогери", поки їх ще не повикидали з теплих місць при Національних меморіалах чи держкомпаніях.
Зеленському і чинній владі загалом потрібно бути свідомим, що він все ще отримує аванси довіри від суспільства зовсім не тому, що він «найвеличніший лідер сучасності».
Що він так і не відробив раніше надані аванси.
І що йому це неодмінно пригадають після закінчення війни.
