Як і будь-яка притомна людина, я ділю на 10 слова Трампа про «прекрасну розмову» з Сі, де обговорювалося питання російсько-української війни.
Але інформація, що перед цією розмовою Сі говорив із Путіним, на певні роздуми наводить. Як і незвично скупі коментарі обох делегацій з Абу-Дабі, що є непрямим, але чітким доказом: сторони ставляться до переговорів серйозно (вперше за тривалий час). (Я тут не про гарантії успіху мову веду, а про підхід. - К.В.)
Ну, і про мотиви Путіна. У ФБ заведено глузувати з експертів, котрі посилаються на економічні проблеми РФ, мовляв, Путіну начхати на них, бо населення рабське й ніколи не протестує.
На мій погляд, це не так. І доказ лежить перед очима. Одна з двох головних причин нестачі грошей у бюджеті - високий курс рубля. Якби Путін погодився його девальвувати, йому значно легше було б фінансувати як війну, так і інші сфери.
Але він цього не робить. Чому? Бо, на відміну від вас, прекрасно уявляє, в чому суть негласного суспільного договору з його населенням. І не бажає цей договір порушувати. (До речі, те ж стосується мобілізації).
Іншими словами, причина поставитися до мирних перемовин серйозно в Путіна є.
Інша справа, чи переважає вона негатив від підписання припинення вогню на тлі фактичного провалу «СВО». І чи є вже тиск від Сі. І чи вважає реальним «батіг» від Трампа. Про це все можемо лише здогадуватися. І чекати.
І стояти...
