російські продавці були змушені різко знижувати ціни, щоб утримати попит з боку Китаю — найбільшого імпортера нафти у світі — та компенсувати ймовірну втрату індійського ринку, зазначають трейдери.
У разі припинення закупівель з боку Нью-Делі Китай фактично залишиться єдиним великим покупцем дешевої російської нафти, що ще більше посилює залежність москви від одного напрямку експорту. Базовий сценарій аналітиків JPMorgan передбачає, що після укладення торговельної угоди Індія імпортуватиме російську нафту в обсязі 800 тис. – 1 млн барелів на добу, що відповідає 17–21% загального імпорту нафти країни. Для порівняння, пік імпорту російської нафти в Індію було зафіксовано у червні минулого року — близько 2 млн барелів на добу.
На цьому тлі головними вигодонабувачами ситуації стають китайські покупці. За оцінкою аналітиків, насамперед незалежні нафтопереробні заводи провінції Шаньдун поглинають основну частину «витіснених» російських барелів, збільшуючи маржу, обсяги виробництва та стратегічні запаси завдяки значним знижкам і сприятливій внутрішній політиці.
За даними торгових джерел, цього тижня знижки на нафту марки ESPO Blend, що постачається з тихоокеанського порту Козьміно до Китаю, зросли майже до 9 доларів за барель порівняно з 7–8 доларами в останні місяці. Знижки на нафту марки Urals, яка зазвичай експортується до Індії, становлять близько 12 доларів за барель і, за словами трейдерів, можуть зрости ще більше.
росія дедалі активніше продає нафту з глибоким дисконтом, втрачаючи переговорні позиції та змушено обмінюючи цінові поступки на збереження обсягів експорту.
