"Світом править не таємна ложа, а явна лажа" - Валерій Пекар

Людство виникло як зграя хтивих хитрих жорстоких безволосих мавп.

Завдяки зусиллям всіх поколінь, які були до нас, ми поступово стаємо все більше людьми і все менше тваринами.

Але нас постійно тягне вниз.

Я це називаю "закон слизького схилу": якщо лише ненадовго й подекуди припинити затяті зусилля йти вгору, ми швидко сковзаємо вниз.

Деградувати легко й навіть приємно, принаймні попервах.

Не треба сперечатися, хто більше винен, -- самі люди чи їхні інституції, бо інституції -- це наші милиці, гаки й альпенштоки, нами самими створені, щоб іти вгору. Дертися вгору попри силу тяжіння, яка волає до нас із кожної клітини нашого тіла.

На цій планеті нема дорослих, окрім нас самих.

Нота оптимізму: подивіться, як далеко ми зайшли за якихось 12 тисяч років, за одну секунду вічності.

Нота песимізму: подивіться, як легко й швидко можна сковзати вниз, чи то в найрозвиненішій країні світу, чи то в найжалюгіднішій.

Майбутнє не визначено наперед.