"ЯК ПІД ГАСЛАМИ «ЯКОСТІ» ДЕРЖАВА ЗАЧИЩАЄ РИНОК ПІД КАСИРІВ АЗС" - Владислав Смірнов

"ЯК ПІД ГАСЛАМИ «ЯКОСТІ» ДЕРЖАВА ЗАЧИЩАЄ РИНОК ПІД КАСИРІВ АЗС" - Владислав Смірнов

НОВІ ВИМОГИ ДО ФАРМАЦЕВТІВ

В історії управління є термін «ефект кобри». Це коли рішення влади, покликане вирішити проблему, не просто її погіршує, а створює катастрофу біблійного масштабу.

Те, що зараз відбувається з фармацевтичною освітою в Україні — це вже не ефект кобри. Це свідома, холоднокровна некроекономіка. Це адміністративна диверсія, загорнута в красиву обгортку «боротьби за якість абітурієнта».

Поки ворог методично знищує наші лікарні ракетами, чиновники в київських кабінетах знищують кадровий резерв системи охорони здоров’я своїми наказами. Тихо, без вибухів, але з гарантованим летальним наслідком для галузі через 3–4 роки.

Давайте розберемо цю стратегічну помилку державної політики по кісточках без емоцій, тільки цифри, факти та причинно-наслідкові зв’язки, від яких стає недобре.

МАТЕМАТИКА ВИМИРАННЯ

У 2024 році МОН встановило «священну корову» — поріг 150 балів НМТ (Національний мультипредметний тест) для вступу на спеціальність 226 «Фармація» (тепер І8). Чиновники сказали: «Нам не потрібні трієчники, нам потрібна еліта».

Звучить красиво? А тепер подивимось на реальність крізь призму статистики, яку мені довелося вигризати, бо офіційною «перемогою» це назвати важко.

Динаміка зарахування на магістратуру «Фармація»:

• 2021 рік: 3313 студентів.

• 2022 рік: 2425 студентів (війна, падіння на 27%).

• 2023 рік: 2231 студент (стабілізація на дні).

• 2024 рік (введено поріг 150): 692 студенти. Падіння на 69%.

• 2025 рік: За попередніми даними, на всю країну на магістратуру після школи вступило близько 163 осіб (дані потребують фіналізації, але тренд — це клінічна смерть).

Ви розумієте, що це означає? Це не «відсів слабких». Це ліквідація генерації.

У країні, де повітряні тривоги тривають довше, ніж шкільні уроки, де діти вчать математику в метро і підвалах, держава ставить планку мирного часу. Вони вимагають від абітурієнта з прифронтового Харкова чи Запоріжжя скласти НМТ так, ніби він готувався в елітному ліцеї Швейцарії.

150 балів з математики та історії для фармацевта — це абсурд. Давайте чесно: чи зробить знання тригонометрії або дати битви під Жовтими Водами вас кращим фармацевтом? Ні. Фармація — це хімія. Це біологія. Це точність дозування. Але система НМТ побудована так, що профільні предмети часто не є визначальними для подолання загального порогу.

Ми відрізаємо тисячі мотивованих дітей, які знають хімію, але «не дотягнули» математику, щоб... що? Щоб отримати порожні аудиторії?

ВЕЛИКИЙ ПАРАДОКС: ДОКТОР ХАУС VS ЗАПРАВНИК

І ось тут ми підходимо до головного цинізму цієї історії. До того самого моменту, де дурість переростає у злочинний умисел.

З одного боку, держава будує неприступну стіну для входу в професію: «Ти повинен бути генієм, щоб вчитися на фармацевта! 150 балів або геть!».

З іншого боку, та ж сама держава (через постанову Кабміну №1803) з березня 2026 року дозволяє продаж ліків на АЗС та через вендингові автомати.

Вдумайтеся в цю шизофренію:

1. Щоб стати за прилавок аптеки і фахово видати ліки, ти маєш пройти пекло НМТ, 5 років магістратури, інтернатуру, скласти надскладні іспити КРОК-1 та КРОК-2.

2. Щоб продавати ті ж самі ліки на заправці, тобі потрібно... просто бути касиром. Пройти «інструктаж».

Це і є державна політика якості? Ви вимагаєте від абітурієнтів академічного героїзму, щоб потім знецінити їхній диплом до рівня чека з автомата?

Це класична схема заміщення професіоналів дешевою робочою силою. Держава фактично каже: «Нам не потрібні фармацевти, які розуміють фармакокінетику і взаємодію препаратів. Нам потрібні оператори касових апаратів, які мовчки проб’ють блістер анальгіну разом з хот-догом».

Це не реформа. Це депрофесіоналізація галузі, яка відповідає за життя людей.

АФЕРА ПІД НАЗВОЮ «НУЛЬОВИЙ КУРС»

Окремий рівень цинізму — це так званий «нульовий курс». Президент, РНБО, усі говорять: «Треба повертати дітей в Україну! Треба зберегти людський капітал!». МОН запускає «нульові курси» для тих, хто не здав НМТ, щоб підтягнути знання. Виглядає як турбота, правда?

Але для спеціальності «Фармація» це не працює. Поріг 150 — це бетонна стіна. Ти можеш ходити на курси, ти можеш бути генієм хімії, але якщо система НМТ тебе відсіяла — ти не станеш фармацевтом в Україні.

Що робить цей абітурієнт? Він не йде в ПТУ. Він їде в Польщу, Словаччину, Німеччину. Там немає штучного бар’єра в 150 балів для іноземців. Там дивляться на реальні знання і бажання вчитися. Ми своїми руками виштовхуємо майбутню еліту за кордон, даруючи Європі готових, мотивованих студентів, а собі залишаємо демографічну яму.

НЕКРОЕКОНОМІКА: КОМУ ЦЕ ВИГІДНО?

Я не вірю в випадкову дурість такого масштабу. Коли система роками б’є в одну точку, це не помилка. Це стратегія.

Кому вигідне знищення класичної фармацевтичної освіти?

1. Лобістам рітейлу. Великі торгові мережі та мережі АЗС давно облизуються на ринок ліків. Єдина перешкода — ліцензійні вимоги щодо наявності дипломованих фахівців.

Схема ідеальна: Спочатку ви створюєте штучний дефіцит кадрів (через поріг 150). Через 3–4 роки аптеки починають масово закриватися, бо нікому працювати. І тоді виходять «рятівники» — супермаркети та заправки: «Дивіться, аптек немає, люди страждають! Дозвольте нам продавати все підряд без фармацевтів!». І їм дозволять.

2. «Оптимізаторам» бюджету. Менше студентів — менше видатків на університети. Можна скорочувати кафедри, звільняти професуру, закривати корпуси. Це економія на майбутньому, яка сьогодні подається як «ефективний менеджмент».

Ми бачимо реалізацію концепції некроекономіки — системи, яка споживає залишки ресурсу (людського, інфраструктурного), не створюючи нічого нового.

НАСЛІДКИ: ТОЧКА НЕПОВЕРНЕННЯ

Якщо ми не змінимо це сьогодні (не завтра, а саме зараз, перед вступною кампанією 2026), нас чекає колапс.

1. Смерть фармацевтичної науки. Без набору студентів зникнуть наукові школи. Хто розроблятиме нові українські ліки через 10 років? Касир заправки? Ми перетворимося на країну-імпортера, повністю залежну від іноземної фарми. Це пряма загроза національній безпеці під час війни. Власне виробництво ліків — це питання виживання нації.

2. Криза безпеки пацієнта. Фармацевт — це останній бар’єр перед помилкою лікаря. Це людина, яка каже: «Бабусю, вам не можна це пити разом з вашими ліками від серця». Вендинговий автомат цього не скаже. Студент-недоучка цього не знає. Ми отримаємо хвилю медикаментозних отруєнь і смертей, яких можна було уникнути.

3. Закриття університетів. Уже зараз профільні ВНЗ на межі виживання. Ще два роки такого набору — і відновлювати буде нічого. Кафедри розпадуться, викладачі підуть торгувати на базар або виїдуть.

ЩО РОБИТИ? ПОКИ НЕ ПІЗНО

Ситуація критична, але не безнадійна. Рішення лежить на столі, і воно просте, як двері.

Потрібно негайно, наказом МОН, внести зміни до Порядку прийому на 2026 рік:

1. ЗНИЗИТИ поріг для спеціальності І8 «Фармація» до 120–125 балів. Це не «зниження планки». Це повернення до реальності.

2. Визнати КРОК, а не НМТ, головним фільтром якості. У нас є Єдиний державний кваліфікаційний іспит (ЄДКІ). Це КРОК-1 та КРОК-2. Це жорсткі, професійні екзамени. Якщо студент слабкий — він вилетить на КРОК-1. Але дайте йому шанс зайти в систему! Не можна оцінювати майбутнього хірурга чи фармацевта за тестом з історії, складеним під звуки сирени.

3. Заблокувати профанацію з продажем ліків на АЗС. Доки ми не забезпечимо країну фахівцями, будь-яка лібералізація ринку — це злочин. Ліки — не снікерси.

ЗАКЛЮЧНЕ СЛОВО

Панове урядовці, депутати, чиновники МОН! Персонально звертаюсь до: Юлія Свириденко, Mihail Radutsky, Оксен Лісовий, Mykola Trofymenko, Ірина Верещук, Serhii Babak

У вас є вибір. Або ви визнаєте, що 150 балів під час війни — це помилка, і виправляєте її, рятуючи галузь. Або ви продовжуєте грати в «елітарність», і тоді історія запам’ятає вас як могильників української фармації.

Фармацевтична спільнота, бізнес, аптечні мережі — всі криком кричать про проблему. Ігнорувати цей крик далі неможливо. Ситуація з підготовкою медиків не менш драматична.

Знизьте поріг. Дайте дітям вчитися. Не замінюйте професіоналів автоматами. Бо коли настане час лікувати вас самих, може виявитися, що ліки вам продає автомат, який зламався, а виготовити їх нікому, бо завод закрився через брак технологів.

Це далеко не тільки питання освіти, набагато більше - це питання національної безпеки. Завтра не буде фармацевтів в Україні, а, відповідно, фахівців які тримають на плечах здоровя нації.