Він хоче і на хер сісти — дружити з другом "Владіміром", щоб угорці робили йому рімінг, а ті їм за це — АЕС на пільгових умовах і по хорошій ціні "Матір вуглеводицю". І рибку з'їсти — отримати субвенції, програми ЄС, квоти та іншу смакоту.
Зараз у нього стандартна передвиборча істерика. Він відчуває, що вперше його партія пролітає, і починає мобілізувати електорат образом зовнішнього ворога. Які зовнішні вороги у приниженої внаслідок попереднього поділу, країни без моря, затиснутої з усіх боків сильними сусідами, з анальними болями часів втрати Закарпаття і страхами плебсу? Брюссельська бюрократія та Україна.
Він верещить і слиною плюється, бо йому треба навіяти, що брюссельська бюрократія збере синів угорців на війну і душить бізнес, а ваші пенсії та гроші на розвиток громад підуть українцям. Усі ці перепалки — це навіть не хака і не показування члена з-під спідниці шотландців перед боєм. Бо чувак із зайвою вагою нічим ризикувати не збирається. Навіть якщо його трохи відсунуть від керма, будуть розповідати, як при ньому каталися, як сир у маслі, а зараз — розруха буде тотальна.
Чи можна було уникнути конфронтації? Ні, імхо, ні. Більше ворогів у Орбана не передбачається. Ну не країна ж, яка, врешті-решт, будує цифровий ГУЛАГ, масово розстрілює полонених і передає їх у стані дистрофії, вбиває людей отрутою тропічної жаби та «Новачком», знімає чотиригодинні відео зі зґвалтуваннями у УФСІН та палками від швабр. У жодному разі не вона. Ми.
Ну й нехай. Собака, що голосно гавкає рідко кусає. Засуджую на його руках і із-за його дій по затягуванню допомоги, кров наших побратимів і посестер, та близьких. Я якраз отримав на днях книгу Аберкромбі "Чорти" - символічно і в тему.
