Чергова гівнокарта із окремого виду гівнопропаганди - "пропаганди історичних мап"—Джон Сміт

"Русь у 882 році" це:

1. Новгород, якого не існувало ще років сто,

2. землі майбутньої ще незаснованої і незавойованої Московії, куди київські князі ще не прийдуть пару століть,

3. і внизу - манюнький пиптик в районі держстолиці: "доказ", що Україна не має відношення до Русі.

Комедія.

Насправді, такого спама в стрічці зараз з'явилось повно. Орки давно вирішили проповідувати "історію через карти" (карти як завжди крапльоні). Бо іноземець не знає глибоких нюансів, а тому легше заковтне "історичний доказ", що рускіє і українці ніби мають рівні права на "спільний" історичний спадок, а тому війна ніби має виправдання з боку орків.

Але ми маємо знати і доводити, що:

1. Докази цій версії (маячні) не існують, вони створені лише через 3 століття після виникнення Русі.

2. Доказ один в єдиному екземплярі - нашому ж літописі написаному аж у 12 ст. Що важливо: за царювання князя-вихідця з Новгорода, мама якого шведка.

3. В жодному місці нашого літопису руські князі ніколи не називають свій рід "Рюриковичами". Ніхто з князівської верхівки до 12 ст ніякого Рєріха-предка не знав.

4. Термін "Русь" (в значенні початковий мазерленд) в усіх місцях літописів наші предки застосовували виключно до конкретної, чітко окресленої території - в середині периметра сучасних Київської, Чернігівської, частин Черкаської і Житомирської областей і трохи на суміжних територіяї Росії і Білорусі (до річок Сейм і Прип'ять).

5. Все інше поза цим периметром було не Русь. Це були колонії. І це знову-таки чітко вказано в літописах ("А се — інші народи, які данину дають Русі...").

6. Східні і західні сучасні джерела (Бертинські хроніки, Ібн-Хордабех), всі місця у наших літописах (навіть про скандинавські імена послів Олега-Ігоря), археологія (та ж любима норманістами Шестовиця) чітко підтверджують, що вікінги - підлеглі слов'янам. Вони перебувають у слов'ян на службі, виступають від їх імені, як найманці і торгові представники. А головні руси уже за часів Олега - це ті, хто клянуться слов'янськими богами за слов'янськими обрядами - Перуном і Волосом. І ніколи Одіном чи Фрейром.

Путін вигадує і проповідує псевдоісторичні брєдні, як пишуть Гардіан, бо йому треба обгрунтувати права Московії на нашу землю. А з іншого боку рускіє - народ, що так і недосформувався, ведуть війну проти нас в тому числі за ідентичність, яку хочуть поцупити у нас, а власника убити. В їх з медінським шизофазичних вигадках колонія заснувала метрополію. Кієв бил дєрєвєнькой, а неіснуючий у 9 ст Новгород - пєрвая сталіца русі. Ну, а 862 год це - ключєвая дата історії, бо путін вірить нашому літопису, що за 1000 км від столиці Русі якісь неруські племена могли прикликали правити ними когось невстановленого.

Насправді, казки про "Ладогу-пєрвую (варяжскую) століцу Русі" розбивають скандинавські ж саги.

У сагах є згадка, що коли дочка шведського короля Олафа Шетконунга, принцеса Інгігерда в 1019 році виходила заміж за новгородського князя Ярослава Мудрого, то в посаг отримала місто Альдейгьюборг (Стара Ладога) з прилеглими землями, які отримали Інгегерди) [48], а ярлом (посадником) Ладоги був призначений Рёгнвальд Ульвссон - ярл Вестергетланд (родич Інгегерди по материнській лінії) (Сага про Еймунд). Ульв (Уліб) та Ейлів - сини Регнвальда. За скандинавськими джерелами, Ейлів став ярлом у Ладозі після смерті батька, а Улеб згаданий у літописі під 1032 роком як новгородський воєвода.

Вся та їхня Ладога це придане від шведського короля за наречену для нашого руського князя Ярослава Мудрого.

Це наші україно-шведські стосунки на нашому україно-шведському приграниччі.

Путінські московити там взагалі ні до чого.)