1. російський рубль може обвалитися майже на чверть через падіння нафтових доходів рф.
- російський рубль цього року може впасти майже на 25% на тлі різкого скорочення нафтових доходів і зростання бюджетного дефіциту.
- Гендиректор Сбербанку Герман Греф заявив, що рубль не має шансів утриматися на рівнях 2025 року, коли він зміцнився на 45% до долара. За його словами, курс може ослабнути з нинішніх 77 рублів за долар до близько 100 наприкінці року — тобто приблизно на 23%.
- Фактично російська влада вже готується до слабшої валюти. Міністр фінансів вже планує спрямовувати більше коштів до резервів, що означає скорочення продажу іноземної валюти з Фонд національного добробуту. Саме ці продажі раніше підтримували курс рубля.
- Зменшення валютних інтервенцій автоматично послабить бюджетну підтримку рубля.
- Причина девальваційного тиску — падіння енергетичних доходів через санкції та проблеми з експортом нафти. За даними кремля, у 2025 році ці доходи скоротилися на 24%, а в лютому — удвічі в річному вимірі. Попри це, російська влада називає ситуацію «звичайними труднощами».
2. росія планує збільшити експорт нафти Urals до Китаю на тлі скорочень поставок до Індії.
- росія змушена готуватися до ще глибших знижок на свою нафту марки Urals для китайських покупців.
- Дисконт може зрости ще на $2–5 за барель до нинішніх $10–12 на умовах доставки в порт, а частина трейдерів очікує подальшого розширення знижки вже найближчими місяцями.
- Нових угод щодо Urals у Китаї поки що не укладено, однак переговори готуються з рівня близько мінус $15 за барель на умовах DES (поставка з судна). Це свідчить про послаблення позицій російських постачальників, які змушені поступатися ціною, аби втримати обсяги експорту.
- Попри це, імпорт російської нафти до Китаю у лютому може зрости третій місяць поспіль і потенційно досягти рекордних 2,1 млн барелів на добу.
- Збільшення закупівель пов’язане з тим, що незалежні китайські НПЗ активно користуються знижками після скорочення імпорту з боку Індії. Втім, учасники ринку застерігають, що попит Китаю може наближатися до піку.
- За словами представника великої західної нафтової компанії, квітень може стати критичним місяцем для поставок: невеликі китайські НПЗ («чайники») сформують запаси, після чого попит ризикує просісти.
- У такому разі росія може бути змушена скоротити видобуток, адже альтернативних великих ринків збуту з подібними обсягами для неї фактично не залишилося.
3. російський «АвтоВАЗ» визнав різке погіршення ситуації на російському авторинку та не очікує пожвавлення не раніше другої половини 2026 року.
- За оцінками компанії, ринок нових легкових і легких комерційних автомобілів цього року може лише повторити слабкий результат 2025-го, при цьому початок року виявився гіршим за прогнози.
- Січень і лютий стали найгіршими за останні 20 років спостережень. Галузь, яка й без того тримається значною мірою на державній підтримці та адміністративних обмеженнях імпорту, входить у новий рік із мінімальними шансами на швидке відновлення.
- Погіршення кон’юнктури відбувається на тлі структурних проблем самого виробника. Після розриву кооперації з альянсом Renault–Nissan–Mitsubishi компанія змушена фактично заново вибудовувати технологічні процеси, одночасно стикаючись із санкційними обмеженнями, ускладненим імпортом обладнання та зростанням вартості комплектуючих.
- Додатковий тиск створює конкуренція з боку китайських виробників, які активно нарощують присутність у росії. Сукупність факторів — технологічна ізоляція, дефіцит інженерних кадрів, обмежений доступ до сучасних компонентів і залежність від державної підтримки — формує довгострокові ризики для російського автопрому.
- За відсутності суттєвих інвестицій і відновлення зовнішньої кооперації галузь ризикує закріпитися в стані затяжної стагнації.
4. ЄС домагається координації G7 щодо повної заборони морських послуг для нафти рф.
- Європейський Союз прагне узгодити з партнерами по «Групі семи» повну заборону морських послуг для експорту російської нафти морем. Брюссель підтримує ідею жорсткішого обмеження, однак рішення має бути синхронізоване з країнами G7, щоб уникнути лазівок і розбалансування ринку.
- Європейська комісія запропонувала з 6 лютого запровадити повну заборону на страхування, фрахт, фінансування та інші послуги, пов’язані з перевезенням російської нафти. Наразі діє механізм цінової стелі (price cap), знижений до $44 за барель.
- Потенційна заборона фактично може замінити механізм цінового обмеження та зачепити понад третину морських поставок російської нафти. Водночас питання залишається чутливим через позицію США, підтримка яких вважається ключовою для узгодженого рішення в межах G7.
- У разі погодження ініціативи це може суттєво ускладнити логістику російського нафтового експорту, обмеживши доступ до страхування та фінансових сервісів, без яких великі морські перевезення практично неможливі.
5. Угорська MOL погрожує позовом оператору хорватського нафтопроводу через російську нафту.
- Угорська нафтогазова група заявила про намір вимагати від хорватського оператора Адріатичного нафтопроводу дозволу на транзит морських партій російської нафти до Угорщини та Словаччини. У разі відмови компанія допускає звернення до Єврокомісії та подання позову про відшкодування збитків.
- З кінця січня Угорщина та Словаччина не отримують російську нафту через пошкодження трубопроводу «Дружба» на українській ділянці. Попри заяви про технічну готовність до відновлення прокачування, постачання не поновлені.
- У відповідь Єврокомісія сприяла організації альтернативних поставок через Хорватію, однак мова йде лише про нафту неросійського походження, яка є дорожчою та не покриває повні обсяги потреб.
- Спроба добитися відновлення транзиту саме російської сировини демонструє збереження критичної залежності окремих країн Центральної Європи від постачань із рф.
- Для москви це питання принципове: втрата стабільних маршрутів експорту до ЄС означає подальше скорочення валютних надходжень і посилення тиску на бюджет, який уже відчуває наслідки санкцій та зниження цінових параметрів експорту.
6. Угорщина блокує ухвалення 20-го пакета санкцій ЄС проти росії, намагаючись використати ситуацію для отримання фінансових поступок від Брюсселя.
- За даними дипломатів ЄС, Будапешт пов’язує свою позицію із затримкою погодження заявки на 16 млрд євро в межах оборонної програми SAFE. Йдеться про новий пакет обмежень, запропонований 6 лютого, який передбачає розширення санкцій проти російських енергоносіїв, банківського сектору, товарів і послуг.
- Для його затвердження потрібна одностайність усіх держав-членів. Саме цим механізмом Угорщина фактично утримує в заручниках черговий раунд тиску на москву. П
- аралельно затримується погодження макрофінансової позики Україні обсягом 90 млрд євро. У Брюсселі розраховували ухвалити обидва рішення до річниці повномасштабного вторгнення росії, однак через позицію Будапешта процес зірвано.
- Угорщина подала заявку на 16 млрд євро через механізм SAFE — інструмент спільних оборонних закупівель для посилення здатності ЄС протистояти російській агресії. Єврокомісія поки не завершила її розгляд.
- За інформацією європейських джерел, початковий транш у 2,4 млрд євро також просувається повільно. Ситуація ускладнюється тим, що раніше
- Єврокомісія вже заморозила близько 17 млрд євро для Угорщини через проблеми з верховенством права. Таким чином, внутрішні суперечності в ЄС створюють додаткові можливості для росії виграти час і послабити санкційний тиск, що напряму працює на інтереси кремля в умовах затяжної війни проти України.
7. США різко посилюють тиск на фінансові структури, які обслуговують російські потоки.
- Міністерство фінансів США через підрозділ FinCEN ініціювало застосування спеціального правила щодо швейцарського банку MBaer Merchant Bank AG, яке у разі остаточного ухвалення фактично відріже його від американської фінансової системи.
- Регулятор звинуватив банк у проведенні понад $100 млн через фінансову систему США в інтересах структур, пов’язаних із росією та Іраном.
- Йдеться, зокрема, про обслуговування операцій, що підпадають під підозри у відмиванні коштів та фінансуванні діяльності підсанкційних осіб, включно з Корпус стражів ісламської революції.
- У межах процедури, передбаченої розділом 311 «Патріотичного акту», FinCEN пропонує заборонити американським банкам відкривати та обслуговувати кореспондентські рахунки MBaer.
- Такий крок означатиме фактичну втрату доступу до доларових розрахунків — ключового елементу міжнародних фінансових операцій. Наразі рішення має статус повідомлення з 30-денним строком для подання заперечень.
- Банк заявив про намір оскаржити дії американського регулятора в судовому порядку. Для росії це сигнал про подальше звуження каналів доступу до західної фінансової інфраструктури.
- Навіть невеликі європейські банки, які обслуговують операції з російським слідом, ризикують втратити доступ до доларової системи, що підвищує токсичність будь-яких транзакцій, пов’язаних із російським капіталом.
8. США уповільнюють продаж активів Лукойлу, щоб чинити тиск на росію в мирних переговорах щодо України.
- Рішення ухвалене Управлінням з контролю за іноземними активами (OFAC) і фактично означає чергове затягування процесу продажу портфеля вартістю близько $22 млрд. Йдеться про активи від Іраку до Фінляндії — родовища, НПЗ та мережі АЗС, які компанія вимушена розпродавати після запровадження санкцій США проти неї та державної Роснефть.
- OFAC уже втретє переносить крайній термін для потенційних покупців. Вашингтон пов’язує продовження дедлайну з ширшим переговорним процесом щодо України.
- Американська сторона прагне структурувати можливий продаж так, щоб російська компанія не отримала початкового грошового платежу, а виручка була розміщена на заблокованому рахунку під юрисдикцією США.
- Такий механізм мінімізує негайний фінансовий ефект для москви та обмежує використання коштів для підтримки бюджету і військових витрат. Інтерес до активів проявили понад десяток інвесторів, зокрема ExxonMobil, Carlyle Group, а також консорціуми за участі близькосхідного капіталу.
- Однак через санкційні ризики та політичну невизначеність погодження умов затягується. Для росії це означає збереження підвішеного стану щодо одного з небагатьох джерел потенційної великої ліквідності.
- Продаж активів формально можливий, але за умов, які не дозволяють швидко конвертувати їх у доступні для бюджету кошти.
- Фактично йдеться про використання корпоративної угоди як елемента санкційного тиску в ширшій геополітичній грі.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
