Огляд
Сьогодні ми повертаємося до формату «коротко з різних напрямків»
1. Сумський (Північнослобожанський) напрямок
Передові підрозділи противника (російські війська), зі складу угрупування військ (УВ) «Север», перетнувши державний кордон, продовжують закріплюватись у прикордонній смузі на території Сумської області України по напрямках Грабовське — Рясне та Колотилівка — Покровка, намагаючись утримати прикордонні ділянки місцевості в районі сіл Покровка, Попівка, Високе, Грабовське.
Наразі вони намагаються повністю взяти під контроль село Покровка і просунутись до села Рясне. Глибина проникнення підрозділів російських військ на територію Сумської області України по цих напрямках становить в середньому 1-2 км.
2. Південослобожанський (Харківський, Вовчанський) напрмок
Очевидно, просування передових підрозділів тактичної групи (ТГр) російських військ «Белгород/Харьков», протягом кількох крайніх тижнів, було зупинено. Хоча передові підрозділи 44-го армійського корпусу (АК) та 6-ї загальновійськової армії (ЗВА) продовжують свої спроби просуватися на південь уздовж східного берега річки Сіверський Донець в загальному напрямку Синельникове — Симинівка.
Очевидно, що командування цієї ТГр намагається створити умови для подальшого наступу своїх основних сил у напрямку Вовчанськ — Білий Колодязь, попередньо створивши їм прикриття із західного флангу.
Очевидно, контратаки ЗСУ в районі села Приліпка, які відбулися під час боїв за район Синельникове — Цегельне — Вільча — Лиман, справді мали відповідний ефект — передові піхотні групи противника, які прорвалися до Графського та Симинівки (ймовірно, зі складу 128-ї окремої мотострілецької бригади/омсбр), опинилися у непростій тактичній ситуації, пов'язаній із різким ускладненням їхнього МТЗ.
Адже противник відтак змушений забезпечувати свої передові штурмові групи, які прорвалися до Графського та Симинівки, через відносно вузькі «коридори», по суті прострілюються з обох флангів.
Крім того, очевидно, що російські війська поки не можуть просунутися з боку Вовчанська й у південно-східному напрямку, оскільки змушені продовжувати вести запеклі бої із ЗСУ на південно-східних околицях міста, де останні ще утримують кілька позицій.
3. Купянський напрямок
Перенос основних зусиль командуванням російського УВ «Запад» в районі Куп’янська у смугу 47-ї танкової дивізії (тд) 1-ї танкової армії (ТА) не призвів до радикальної зміни ситуації на цьому напрямку.
Очевидно, штурмові підрозділи 153-го танкового полку (тп), а також 245-го і 272-й мотострілецьких полків (мсп) 47-ї тд, так й не зуміли прорватися до Куп’янська Вузлового й таким чином сприяти розчленуванню та ліквідації плацдарму ЗСУ на схід від Куп'янська.
Крім того, підрозділи 27-ї омсбр, 121-ї та 122-ї мсп 68-ї мотострілецької дивізії (мсд) 6-ї ЗВА так й не зуміли «звернути» оборону ЗСУ по обом берегам Осколу з півночі на південь у районі самого міста Куп'янськ.
У цьому сенсі, за майже місяць запеклих боїв противник зміг просунутися на 3,5–3,7 км у напрямку Степова Новоселівка — Піщане, діючи вздовж залізниці, що веде до Куп'янська, але подальше просування противника на Куп'янськ Вузловий, Ківшарівку та Курилівку було зупинено. Окремі невеликі піхотні групи противника періодично прориваються на східні околиці Курилівки, а також намагаються закріпитися на північно-східних околицях Ківшарівки, однак говорити про стабільний контроль противника над цими ділянками місцевості не доводиться.
У свою чергу, спроби противника атакувати з півночі на південь, у напрямку Лиман Перший — «Заоскілля» (східний район Куп'янська), Лиман Перший — Кучерівка та Вільшана — Петропавлівка, також не принесли йому успіху. Бої в районі Ліцею No7, стадіону «Оскол», Молококонсервного комбінату та оптового магазину «Амбар» тривають без суттєвих змін у позиції сторін.
4. Добропільский напрямок
Очевидно, що протягом останнього часу командування УВ «Центр» противника змушене суттєво обмежити масштаби своїх наступальних дій на цьому напрямку. В першу чергу, це стосується смуги його 51-ї ЗВA.
Наразі російське командування зосередило свої зусилля в смузі 2-ї ЗВА, намагаючись прорватися на ближні підступи до Добропілля з півдня, діючи переважно в напрямку Покровськ — Гришине.
Водночас 51-а ЗВА, чиї частини та з’єднання зазнали досить вагомих втрат у попередніх боях за Мирноград і плацдарм на Казенному Торці, змушена суттєво обмежити свої наступальні дії, проводячи спорадичні атаки лише по напрямках Родинське — Шевченко та Сухецьке — Білицьке, тобто, намагаючись спрямувати їх якомога ближче до основної осі наступу 2-ї ЗВА Гришине — Новоолександрівка. Іншими словами, щоб прикрити наступ 2-ї ЗВА з флангу (а саме – з півночі).
У свою чергу, за напрямками Дорожне – Новий Донбас, Нове Шахове – Вільне противник дещо скоротив свої атакуючі\штурмові дії, місцям – майже до мінімуму. Крім того, досягнувши кар'єрів на південь від Кучерів Яр, противник фактично поки що не зробив акцентованих спроб захопити сам Кучерів Яр значними силами, періодично діючи на північ лише окремими малими піхотними групами.
Водночас командування 2-ї ЗВА УВ «Центр», де, очевидно, наразі російське командування цього угрупування зосереджує свої основні зусилля, намагається будь-якою ціною прорватися до Новоолександрівки через Гришине. Має тактичний успіх. Передові підрозділи 2-ї ЗВА, після місяця активних і впертих боїв за Гришине, все ж змогли його зайняти і підійти до Новоалександровки зі сходу та півдня.
Також противник продовжує наступати по напрямку Удачне — Сергіївки, де його передові підрозділи зайняли шахту на північ від Удачного і наблизились до Сергіївки з півдня.
Очевидно, що на Добропільскому напрямку найближчим часом противник спробує прорватися на північний захід на суміжних флангах 2-ї та 51-ї ЗВА і дістатися району Новогришине — Добропілля (село) — Чернігівка — Шевченко. Тобто вийти на ближні підступи до міста Добропілля з півдня.
Однак подібне завдання з південного сходу та сходу, яке має, ймовірно, вирішувати 51-а ЗВA, наразі не виглядає настільки «однозначно решаемым». Принаймні, інтенсивність атак/штурмових дій у смугах обох армій (2-ї та 51-ї ЗВА) наразі в цьому сенсі дуже помітно відрізняється.
Якщо 2-а ЗВА (27-ма мсд, 15-та та 30-та омсбр), яка посилена частиною сил 41-ї ЗВА, досить активна, продовжує накопичувати штурмову піхоту у передових частинах і підрозділах, проводить наполегливі та вперті атакуючі дії на різних ділянках і напрямках, то 51-ша ЗВА фактично обмежила подібні дії лише своїм лівим флангом (суміжним із 2-ю ЗВА).
Це означає, що принамні в операційній зоні УВ «Центр» російські війська більше не можуть ОДНОЧАСНО прориватися до Добропілля з півдня, південного сходу та сходу. Тобто, вони ВЖЕ вимушені вирішувати цю проблему поетапно, крок за кроком.
Ймовірно, спочатку 2-га ЗВА прорветься з боку Покровська на ближні підступи до Добропілля з півдня, потім основні зусилля командування УВ «Центр», очевидно, знову будуть перенесені в смугу 51-ї ЗВА, яка має вирішити подібне завдання зі сходу та південного сходу. Після чого, власне, й розпочнеться штурм Добропілля...
Однак наступ УВ «Центр» на Добропілля, на даний момент, не виглядає цілком доцільним з точки зору оперативної необхідності. Яка, очевидно, визначається пріоритетом для противнка (російських військ) Слов'янсько-Краматорського напрямку на період його літньої кампанії.
По-перше, Добропілля явно «не в той бік».
По-друге, охоплення та подальший штурм Добропілля займуть не лише «гостродефіцитний» для противника час, а й відвернуть його значні сили та засоби, які він міг би використати з набагато більшою користю для себе, у контексті майбутньої наступальної операції на Слов'янськ і Краматорськ, на Лиманському, Слов'янському або Костянтинівському напрямках.
По-третє, щоб прорватися до Добропілля, й в подальшому організувати та провести його штурм, очевидно, російському командуванню доведеться підсилити саме УВ «Центр», оскільки це угрупування, ще не прорвавшись до Добропілля, ВЖЕ змушене обмежувати свої наступальні дії за масштабом і розмахом через недостатність власних сил (наприклад, 51-шу ЗВА вже доведеться дуже серйозно поповнити, аби вона змогла відновити свою здатність наступати на більш-менш широкому фронті, а 2-й ЗВА, після її ГІПОТЕТИЧНОГО прориву на ближні підступи до Добропілля з півдня, внаслідок якого, очевидно, вона також зазнає значних втрат, у майбутньому стануть необхідними такі самі маніпуляцій, як і 51-й ЗВА вже зараз).
