Абсолютно охуєвші бляді і упирі. Зеленський платив їм по 5 тисяч баксів, щоб ці розбещені гонорарами проститутки голосували так як він їм скаже. Але після викриття на «конвертних» зарплатах Юрія Киселя (криворізького нардепа, якому Зеленський продав свій будинок під Києвом коли став президентом) – конвертів вже не видно. Зате нардепи підняли собі виплати до 200 тисяч гривень, що в сумі становить майже ту саму «пятьорку» в конверті. І почали гнать на НАБУ, що це воно заважає їм голосувати за закони, які наближають Україну до Євросоюзу. Мовляв, нас обіжають підозрами, то шо від нас хотіть? У нас стрес, нам потрібно латте на можжевєльнікє і відпустка на Канарах. І продовжують греби бабки лопатніком.
Раджу цю частину статті «Української правди» про демотивацію нардепів просто робить свою роботу за 200 тисяч в місяць. Це довбана психіатрія. Ну чи якась наука, що має препарувати уїбанів. Паталогоантомія, чи шось таке.
Конвертний геноцид. Чому Рада саботує закони МВФ після підозр від НАБУ
Так звана "монобільшість" де-факто уже давно не є більшістю.
На початку вторгнення депутати зібрались з силами, і Рада працювала на повну. Але поступово, з кожним роком великої війни ситуація деградувала.
Хтось із народних обранців роз'їхався по "ужгородських котлах", хтось утік за кордон, когось – вигнали з фракції.
Таке хитання в "Слузі народу" було завжди. Але попри все фракція стабільно мала робоче ядро, яке до початку війни з антикорупціонерами та "Міндічґейту" трималося на рівні 170–180 осіб.
Крім того "Слуга народу" могла підключати групу "Довіра" олігарха Андрія Веревського, який завжди готовий допомогти лояльними плюс-мінус 20 голосами. Була змога домовлятись із групою Ігоря Палиці "За майбутнє", яка голосувала завжди недисципліновано, але 10–15 голосів за потреби могла зібрати.
Плюс голоси "полонених", як нардепи самі себе називають, з орбіти олігархів Сергія Льовочкіна та Дмитра Фірташа, як і невелика група Вадима Столара з решток ОПЗЖ. Завжди шукала можливості бути корисною і фракція Юлії Тимошенко, яка обмінювала голоси, то на якісь додаткові виступи, то на слоти в "Єдиному марафоні", то на зменшення активності силовиків щодо своїх людей.
Одним словом, при своїх 180 голосах, "Слуга" завжди мала змогу голосувати спущений з Банкової порядок денний. Аж поки все не почало різко сипатись влітку 2025-го року, коли Офіс президента вирішив влаштувати в країні маленьку корупційну революцію і з тріском програв її "картонковому Майдану".
Рада у війні Офісу президента з антикорупційними органами виконувала лише функцію реалізатора "злочинного задуму". Але, якщо президент після того скандалу зумів навіть відновити власний рівень довіри, то парламент оговтатися так і не зміг.
Коли ж НАБУ прийшло з підозрами щодо зарплат у конвертах, зокрема й до близького не останнім людям у "Кварталі" нардепа Юрія Кісєля, то й так хитка конструкція "мономеншості" захиталася зі ще більшою амплітудою.
У "Слузі" тепер скаржаться, що в підозрах Кісєлю й іншим фігурантам написано про виплати за голосування безневинних ратифікацій міжурядових угод.
"За весь час війни в Раді було два рази, коли голосували якусь "шкуру": соєві правки і блоки для Хмельницької АЕС. Все. І тут залітають НАБУшники і кажуть, що депутатам платять за ратифікації. Ну це повна дурниця. Всі розуміють, що депутатам прилітає через війну президента і антикорупціонерів. Ну ок, хай вони там все між собою вирішать, а тоді ми будемо щось голосувати", – пояснює обурення "слуг" один із впливових депутатів "СН".
Депутати сором'язливо замовчують, що питання ратифікацій було лише одним із голосувань, за які фігуранти отримували "мотивацію" в конверті. Але важливо, що всередині владної фракції домінує саме описана вище інтерпретація дій антикорорганів.
Після того, як у грудні минулого року депутатам підняли зарплати, потреба доплат у конвертах зникла сама собою. Зараз, як переконують співрозмовники УП у Раді, ніхто "слугам" не доплачує. Але вони й не голосують.
"Ми маємо класні НАБУ і САП – герої. А те, що тепер ми не можемо проголосувати жодного закону по Facility чи для МВФ – це дрібниці. Нікому вони не цікаві", – з гіркою іронією каже один із депутатів у керівництві "Слуги".
"Купа людей кажуть: "Я краще взагалі ні за що не голосуватиму, ніж потім до мене прийде НАБУ". Ядро у фракції впало до 110–120 депутатів. Як голосувати складні закони – незрозуміло. НАБУшники ж не прийдуть голосувати", – втомлено додає співрозмовник з-поміж депутатів, які воліють звалити всю провину на тих, хто викрив "конверти", а не тих, хто їх наповнював.
Здавалось би, голосування 10 березня в Раді лише підтвердили слова джерела УП. Депутати мали проголосувати один чутливий закон про так званий податок на OLX та кілька урядових законопроєктів.
Але ухвалення провалилось навіть при тому, що законопроєкт про оподаткування цифрових платформ мав голосуватись тільки в першому читанні. Скандальні норми про запровадження оподаткування міжнародних посилок, дешевших за 150 євро, і впровадження ПДВ для ФОПів мали спробувати вписати в нього до другого читання.
Навіть за такого лайтваріанту за цей закон і за урядовий соцпроєкт "Слуга народу" змогла зібрати лише по 120–130 голосів.
Проте в голосуваннях 10 березня треба дивитись не лише на провалені закони, але й на підтримані. Без цього картинка не буде повною.
Перші два голосування (ратифікація Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадовців у міжнародних ділових операціях і дозвіл ГУР користуватися спецрадіочастотами) знайшли широку підтримку в залі і були схвалені. "СН" дала за закони 183 і 170 голосів відповідно. А вже через 6 хвилин при голосуванні "податку на OLX" цей потенціал кудись зник.
"А ніхто не розуміє, як так можна: ми маємо забирати у людей гроші на кожній посилці і бути козлами, а Юля і президент будуть роздавати свої чергові тисячі, єПідтримки і так далі. І от ми зараз нагребемо на себе цього негативу, а президент його взагалі підпише потім? Не раз же було у нас, що він просто кидав і не підписував", – пояснює один із десятків "слуг", які саботували МВФівський закон.
"Начальник думає, що він далі може просто спускати нам свої ідеї, а ми будем без питань їх голосувати. Якщо ми разом всі, то візьми на себе публічну відповідальність разом з нами. Та просто хоч поговори з депутатами. Але нам легше забрати у когось чергові пільги, з боями шукати якийсь жалкий мільярд на житло ВПО. А потім на якусь дурню, типу чекапу для людей після 40 років – нате 10 мільярдів. Бо це красиво у вечірньому звернені прозвучить", – роздратовано додає співрозмовник УП в "СН".
