1. Українські безпілотники у ніч на 26 березня атакували один із найбільших нафтопереробних заводів росії — «Киришинефтеоргсинтез» (КИНЕФ) у Ленінградській області.
- Підприємство є другим у росії за обсягами переробки нафти — до 20 млн тонн на рік, що становить близько 7% усієї нафтопереробки країни. Завод виробляє бензин, дизельне пальне, авіаційний керосин, мазут та продукцію нафтохімії.
- Це не перша атака на підприємство. Українські безпілотники вже завдавали ударів по заводу чотири рази — у березні 2024 року, а також у березні, вересні та жовтні 2025 року.
- Після осіннього удару минулого року підприємство змушене було тимчасово зупиняти роботу ключової установки первинної переробки АВТ-6, що є однією з найпотужніших на заводі.
- Нинішня атака відбулася на тлі серії ударів по ключовій експортній інфраструктурі російської нафти. 23 та 25 березня безпілотники атакували найбільші балтійські порти Приморськ і Усть-Луга, після чого відвантаження нафти там було тимчасово зупинене.
- У результаті під ударом опинилося до 40% російських експортних потужностей, що еквівалентно приблизно 2 млн барелів нафти на добу. Системні атаки на російську нафтову інфраструктуру ускладнюють москві використання високих світових цін на енергоносії.
- Перебої з роботою портів і НПЗ обмежують можливість росії нарощувати експорт і отримувати додаткові доходи від енергетичних ринків. У ситуації, коли нафтогазові надходження залишаються ключовим джерелом фінансування бюджету та війни, такі удари створюють для російської економіки дедалі відчутніший фінансовий тиск.
2. Масовані удари українських безпілотників по нафтовій інфраструктурі росії призвели до безпрецедентного збою у роботі її експортної системи.
- Під ударом опинилося до 40% експортних потужностей російської нафти, що еквівалентно приблизно 2 млн барелів на добу. Для країни, яка залишається одним із найбільших постачальників нафти на світовий ринок, це один із наймасштабніших логістичних збоїв за всю сучасну історію галузі.
- Найбільші проблеми виникли у ключових балтійських портах — Приморську та Усть-Лузі, які після нової хвилі атак дронів знову змушені були зупинити відвантаження. Усть-Луга, через яку на експорт щодня відправляється близько 700 тис. барелів нафти, зазнала удару вночі, після чого в порту спалахнула пожежа.
- Займання виникло на об’єктах портової інфраструктури, що також використовуються для експорту нафтопродуктів, вугілля та добрив.
- Паралельно зупинився і Приморськ — найбільший російський нафтовий порт на Балтійському морі з пропускною здатністю близько 1 млн барелів на добу. Після атаки 22 березня там загорілися резервуари з паливом.
- Хоча обидва порти на короткий час намагалися відновити роботу, вони так і не повернулися до нормального режиму через пошкодження інфраструктури, пожежі та ризик нових ударів.
- Проблеми торкнулися й Новоросійська, одного з ключових чорноморських експортних вузлів росії. Порт із потужністю близько 700 тис. барелів на добу після попередніх атак працює з відставанням від графіка відвантажень.
- Через зупинку балтійських терміналів у морі почали накопичуватися танкери. За даними MarineTraffic, у Фінській затоці вже щонайменше 50 суден очікують можливості зайти до Приморська або Усть-Луги. Дим від пожеж у портовій зоні видно навіть із території Фінляндії — уздовж десятків кілометрів узбережжя затоки.
- Для російської економіки, де нафтогазові доходи залишаються ключовим джерелом валютних надходжень, такі перебої створюють серйозний ризик для бюджету. Особливо через атаки, які відбуваються у період високих світових цін на нафту — понад 100 доларів за барель, коли експортні доходи мали б бути максимальними.
3. російська промисловість продовжує втрачати динаміку: у лютому 2026 року виробництво скоротилося ще на 0,9% після падіння на 0,8% у січні.
- Спад триває вже другий місяць поспіль. Про це свідчать дані Росстату. Загалом із 28 галузей, які відстежує статистичне відомство, 22 продемонстрували спад.
- Особливо різко погіршилася ситуація в металургії. Падіння виробництва у лютому прискорилося до 15,1% проти 6,6% у січні. російська економіка входить у 2026 рік із виразними ознаками виснаження.
- Масштабні бюджетні вливання у військово-промисловий комплекс фактично витіснили ресурси з цивільних секторів економіки. Додатковий тиск створюють мобілізація та масова еміграція, які загострили дефіцит робочої сили.
- Подальше посилення державного контролю, підвищення податків, націоналізація активів і жорстке регулювання лише поглиблюватимуть економічні проблеми. У такій моделі управління російська влада здатна завдати власній економіці не менших втрат, ніж зовнішні санкції.
4. Російська гірничо-металургійна компанія «Мечел» різко погіршила фінансові результати, що відображає загальну кризу в сировинному секторі рф та вплив жорсткої монетарної політики.
- За підсумками 2025 року чистий збиток, що припадає на акціонерів, зріс більш ніж удвічі — до 78,6 млрд рублів проти 37,1 млрд роком раніше. Виручка компанії скоротилася на 26% — до 286,9 млрд рублів, тоді як показник EBITDA обвалився на 86% — до 7,7 млрд рублів.
- Така динаміка пов’язана зі зниженням обсягів продажів і цін, а також різким падінням попиту на ключову продукцію. Видобуток вугілля за рік зменшився на 33% — до 7,3 млн тонн через зупинку нерентабельних активів. Продажі коксівного вугільного концентрату впали на 29%, енергетичного вугілля — на 37%.
- Водночас виробництво сталі скоротилося на 2% — до 3,3 млн тонн, на фоні падіння внутрішнього споживання сталі в рф на 14%.
- Фінансовий тиск посилився через високу ключову ставку: витрати на обслуговування боргу зросли, а фінансові витрати збільшилися на 24% — до 56,5 млрд рублів. Чистий борг компанії досяг 279,3 млрд рублів, а співвідношення боргу до EBITDA різко зросло до критичних 36,1х проти 4,6х роком раніше, що свідчить про суттєве погіршення платоспроможності.
- Попри часткове відновлення цін на вугілля у другій половині року та спроби перезапуску окремих потужностей, загальна ситуація залишається нестабільною.
- Навіть поступове зниження ключової ставки не забезпечує швидкого покращення, оскільки накопичені проблеми — падіння попиту, високе боргове навантаження та зростання витрат — продовжують тиснути на результати.
- Динаміка «Мечела» демонструє глибину кризи в російській вугільній і металургійній галузях, які втрачають ефективність і дедалі більше залежать від зовнішньої кон’юнктури та доступу до фінансування.
5. Доходи росії від експорту нафти і газу різко зросли на фоні глобального енергетичного шоку.
- За оцінками Київської школи економіки, кремль наразі отримує близько 760 млн доларів на день від продажу енергоносіїв. У березні місячні доходи можуть зрости майже вдвічі — з приблизно 12 млрд до близько 24 млрд доларів.
- За підсумками року очікується щонайменше 218,5 млрд доларів надходжень, що на 63% більше порівняно з базовими оцінками. Це означає додатковий прибуток на рівні близько 84 млрд доларів навіть за умов швидкого завершення війни та стабілізації ринку.
- У разі затягування конфлікту ще на пів року доходи можуть сягнути 386,5 млрд доларів, що на 188% перевищує попередні прогнози. Основним фактором такого стрибка стало зростання цін: нафта Brent подорожчала приблизно на 38% — до близько 100 доларів за барель, тоді як російська нафта зросла ще сильніше — на 72%.
- Попри різке збільшення доходів, така динаміка не свідчить про зміцнення російської економіки. Виручка формується за рахунок нестабільних факторів — геополітичної напруги та цінових перекосів, що робить її вразливою до будь-яких змін ринку. Це лише тимчасово компенсує структурні проблеми, зокрема залежність від сировинного експорту, обмеження через санкції та зростаючі витрати.
6. росія почала передавати Ірану ударні безпілотники. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на матеріали західної розвідки.
- москва і Тегеран досягли таємної домовленості про постачання дронів у перші дні конфлікту, а завершення доставки останніх партій очікується до кінця березня.
- Точна кількість безпілотників і їхні модифікації не розкриваються. У західній розвідці припустили, що йдеться про дрони «Герань-2» — російську версію іранських Shahed-136, які рф виробляє на своїх підприємствах.
- Водночас, Тегеран звертався до москви із запитом на постачання сучасніших систем протиповітряної оборони. Однак російська сторона відмовилася передавати комплекси С-400, побоюючись подальшої ескалації у відносинах зі США.
7. Європейський Союз призупинив схвалення кредитного плану для Угорщини в межах оборонної програми SAFE на суму понад €16 млрд.
- Причиною стала позиція Будапешта, який продовжує блокувати рішення ЄС щодо виділення €90 млрд на військову допомогу Україні. Про це повідомляє польське видання RMF24 із посиланням на джерело серед європейських дипломатів.
- Формально в Європейській комісії заявляють, що процедура ще триває і рішення буде ухвалене після завершення оцінки угорського плану. Однак у дипломатичних колах ЄС визнають, що затримка має політичний характер. Брюссель не поспішає відкривати фінансування для Будапешта через дії уряду Віктора Орбана, який «порушує принцип лояльної співпраці», блокуючи фінансову підтримку країни, що протистоїть російській агресії.
- Йдеться про кошти оборонної програми SAFE, яка передбачає кредитування держав-членів для посилення військового потенціалу та підтримки оборонної промисловості. Угорщина претендує на одну з найбільших сум у межах цієї ініціативи — понад €16 млрд.
- Фактично ситуація демонструє зростання напруження всередині ЄС через позицію Будапешта щодо війни росії проти України. Блокування пакету допомоги створює ризики для оборонних планів Євросоюзу і водночас посилює ізоляцію угорського уряду в європейській політиці.
8. У Чорному морі загострюються ризики для російського нафтового експорту: у ніч на 26 березня безпілотники атакували танкер, який перевозив нафту з порту Новоросійськ.
- За даними турецьких ЗМІ інцидент стався приблизно за 15 морських миль від Босфорської протоки. Йдеться про танкер Altura класу Suezmax, який транспортував близько 1 млн барелів російської нафти Urals. Танкер перебуває під санкціями ЄС, Великої Британії, України та Швейцарії, що додатково ускладнює його обслуговування та страхування.
- Це вже щонайменше п’ятий випадок атак на танкери з російською нафтою у Чорному морі з початку року. Раніше під удари потрапляли судна, пов’язані з перевезенням сировини з російських портів, зокрема поблизу терміналів і на підходах до Туреччини.
- Серія інцидентів демонструє зростаючу вразливість логістики російського нафтового експорту та підвищення ризиків для судноплавства в регіоні.
- Це створює додатковий тиск на експортні операції рф, підвищує вартість перевезень і страхування та ускладнює використання навіть непрямих каналів постачання енергоносіїв.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
