Огляд
Сьогодні – Костянтинівський напрямок
Ситуація там розвивається достатньо динамічно.
1. Противник (російські війська) силами тактичних груп (ТГр) «Бахмут» і «Дзержинск» зі складу угрупування військ (УВ) «Юг» продовжує активні наступальні дії з метою захоплення міст Костянтинівка, Дружківка та прилеглих до них районів місцевості, а згодом – для виходу на ближні підступи до Краматорська з півдня та південного сходу.
Основою цих ТГр є низка частин і з’єднань 8-ї загальновійськової армії (ЗВA) та 3-го армійського корпусу (AK) УВ «Юг». Вони також підсилені окремими силами та засобами зі складу армій УВ «Центр» (51-а ЗВA) та УВ «Днепр» (58-а і 18-а ЗВA). Зокрема:
ТГр «Дзержинск»
- 4-та окрема мотострілецька бригада (омсбр) – 3-тя ЗВА УВ «Юг»
- 103-й мотострілецький полк (мсп) 150-ї мотострілецької дивізії (мсд) – 8-а ЗВА УВ «юг»
- 10-й танковий полк (тп) 20-ї мсд – 8-а ЗВА УВ «Юг»
- 78-й моторизований полк (мтп) спеціального призначення (СпП) «Север – Ахмат», 42-га мсд - 58-а ЗВА УВ «Днепр»
- 54-й мсп 6-ї мсд – 3-й АК УВ «Юг»
- 1194-й мсп – 3-а ЗВА УВ «Юг»
- 1219-й, 1436-й та 1465-й мсп – 51-а ЗВА УВ «Центр»
- 20-й і 155-й «зведені» мсп – військово-морський лот (ВМФ) зс рф
- частина сил 77-го окремого мотострілецького полку (омсп) 7-ї військової бази (ВБ) зс рф в Абхазії (м. Гудаута) — 49-а ЗВА УВ «Днепр»
ТГр «Бахмут»
Фактично, це головні сили 3-го армійського корпусу УВ «Юг», зокрема:
- 72-га омсбр – 3-й армійський корпус УВ «Юг»
- 1008-й, 1307-й та 1442-й мсп 6-ї мсд – 3-й армійський корпус УВ «Юг»
- 89-й тп 6-ї мсд – також 3-й армійський корпус УВ «Юг».
Окрім згаданих вище сил і засобів противника на Костянтинівському напрямку, діють також основні сили 70-ї мсд (18-а ЗВА УВ «Днепр») — 24-й, 26-й і 28-й мсп, а також 17-й тп, які діють в районі Часів Яр, у загальному напрямку на Дружківки. На протилежному фланзі, у напрямках Софіївка — Райське та Русин Яр — Дружківка, діють частини та підрозділи 150-ї та 20-ї мсд 8-ї ЗВА УВ «Юг».
2. Поточна ситуація
Протягом минулого і поточного тижнів російське командування (УВ «Юг» — 8-ї ЗВА та 3-го АК) посилило свої наступальні дії в районі Костянтинівки, ймовірно, аби прискорити темпи захоплення цього району оборони ЗСУ, оскільки в попередній період (лютий-березень) воно, ймовірно, суттєво відстало від графіка реалізації комплексу заходів, щодо підготовки до наступальної Краматорсько-Слов'янської операції.
Противник ще не спромігся (станом на 15.04.2026) захопити Костянтинівку та Дружківку. Крім того, його основними силами так й не вдалося дістатися ближніх підступів до Краматорська з півдня та південного сходу. Дуже ймовірно, що саме ця обставина спонукала російське командування вжити більш рішучих дій проти Костянтинівського району оборонної ЗСУ.
Судячи з розподілу сил і засобів противника, російське командування наразі зосереджує свої основні зусилля на правому фланзі смуги наступу 8-ї ЗВА, на обох кінцях Клебанбицького водосховища, у напрямках Бересток — Костянтинівка та Пліщіївка — Костянтинівка.
У свою чергу, російський 3-й армійський корпус зосередив свої основні зусилля на фланзі, прилеглому до смуги 8-ї ЗВА, діючи з рубежу Ступочки -Предтечіне в напрямку східної частини Костянтинівки і через район «Дачі» по напрямку Олександро-Шультіне-Костянтинівки. Зокрема:
- російські передові підрозділи (ймовірно, з 4-ї омсбр, й можливо зі складу 103-го мсп 150-ї мсд), очевидно, вже понад 2 тижні ведуть запеклі бої в напрямку Яблунівка — Степанівка, намагаючись повністю зайняти Степанівку і просунутися далі до Довгої Балки. Поки що їм вдалося «зачепитися» лише за Степанівку, у її південній частині.
- Передові штурмові групи противника, просуваючись протяжним зарослим яром від авторозв’язки на дорозі Т-0504, розташованої на південний захід від Берестка, на північ, змогли дістатися південно-західних околиць Іллінівки (район вулиці Набережної та місцевого кладовища).
- Противник також продовжує закріплюватися в районі Берестка і накопичувати там штурмову піхоту, очевидно готуючись до масового «проникнення» безпосередньо в Костянтинівку, по обидва боки дороги Т-0504 через автозаправку «Лідер», тепличне господарство (між вулицями Дорожньої та Героїв Праці) і в напрямку Костянтинівського технічного училища Луганського національного аграрного університету.
Очевидно, аби забезпечити ці дії з флангу, передові підрозділи російської ТГр «Дзержинск» (ймовірно, зі складу 10-го тп, а також «зведених» 20-го і 155-го мсп) вперто намагаються атакувати передові позиції ЗСУ в районі Іванопілля та Пліщіївки, намагаючись відтіснити піхотні групи ЗСУ, які їх утримують, на північ.
Поки що всі ці дії противника в смузі його 8-ї ЗВА, після захоплення її підрозділами Берестка кілька тижнів тому та «проникнення» її окремих штурмових груп в Іллінівку, не принесли йому результату, на який він, очевидно, сподівався — російські війська не змогли прорватися до західної (центральної) частини Костянтинівки, хоча протягом попереднього місяця вони свідомо та наполегливо готувалися до цього. Крім того, противник досі не зміг повністю витіснити передові підрозділи ЗСУ з району Іванопілля та Пліщіївки.
Однак у зоні 3-го армійського корпусу російське командування все ж змогло досягти низки тактичних успіхів, зокрема:
- Ймовірно, передові підрозділи російської 72-ї омсбр, діяючи з рубежуї Ступочки - Предтечіне, змогли просунутися до «Шанхайського ставку» і дістатися до східних околиць Костянтинівки, на південь від Новодмитрівки, в районі міського кладовища.
- А передові підрозділи 6-ї мсд цього корпусу, очевидно, змогли збільшити свою присутність у південно-східній частині міста, діючи через район «Дачі», хоча в цьому районі все ще тривають запеклі міські бої і він вважається «сірою» (спірною) зоною. Тут бої точаться в районі залізничного вокзалу, Київської та Одеської вулиць.
Головна проблема для передових підрозділів російського 3-го АК, які просуваються до Костянтинівки з боку Предтечіне та Ступочки, полягає в тому, що ЗСУ продовжують утримувати свої позиції в районі Часів Яр (Южний - Шевченко - ЦехNo2 - Землянки) у смузі сусідньої 70-ї мсд. Її нещодавні спроби прорватися до Віролюбовки і дістатися району Стінки — Миколаївка — Червоне — Подільське, діючи вздовж залізниці з боку Часів Яру, закінчилися марно. І тому ризик флангових контратак ЗСУ проти підрозділів російського 3-го армійського корпусу, які прорвалися до Константинівки південніше, залишається незмінним. Відповідно російське командування ТГр «Бахмут», очевидно, змушене розвернути частину своїх сил зі Ступок на північ, замість того, аби використовувати їх по напрямку, фактично, на Костянтинівку.
3. Перспективи
В оперативному сенсі з квітня кожен додатковий день, витрачений російським командуванням на штурм Костянтинівки, «грає проти нього». Чим довше вони «застрягають» у районі Костянтинівки та Дружківки, тим більш ймовірно, що час, необхідний їм на те, щоб доповзти до південних і південно-східних околиць Краматорська, різко, майже у геометричній прогресії, зростає, можливо, навіть до безкінечності. Тобто, російському командуванню буде дуже й дуже складно досягти однієї з найважливіших передумов для початку наступальної операції на Слов'янськ-Краматорськ (фактично, одного з головних запланованих етапів усієї російської літньо-осінньої кампанії 2026 року).
До речі, це дуже справедливо і для Лиманського напрямку. Поки там буде утримуватися Лиманський плацдарм ЗСУ — тим ймовірніше, що російська 3-тя ЗВА цього літа буде змушена виключно «самотужки», і переважно зі сходу (тобто, «в лоб») штурмувати українські укріплені райони перед Слов'янськом і Краматорськом.
Тепер численні російські «експерти» можуть із задоволенням спекулювати на тему – що б сталося, якби російські війська змогли прорватися, так би мовити, «великим колом» до Дружківки взимку та навесні цього року (через Часів Яр і вздовж Казенного Торця і, фактично, оточити увесь цей «проблемний» Костянтинівський район оборони ЗСУ.
Однак війна, як і вся історія, не терпить умовних допущень у минулому часі. «Безрозсудні» атаки російських морських піхотинців біля Володимирівки цієї зими яскраво свідчать, що російське командування все ж мало такі плани. Але вони залишалися лише «цікавою ідеєю», не більше, оскільки російська морська піхота так й не прорвалася... ні до Костянтинівки, ні до Дружківки.
І тому російські 8-а ЗВА та 3-й АК тепер мають буквально прогризати українську оборону до Костянтинівки «малим колом», майже «в лоб», прикриваючи південні та південно-східні підходи до неї трупами своєї штурмової піхоти. Це все – довго, нудно, а найголовніше – дуже криваво і дуже вартісно.
Іншими словами, зараз у боях за Костянтинівку (а позаду неї також є ще й Дружківка) ті сили та засоби УВ «Юг» (і водночас низка резервів УВ «Центр» і навіть УВ «Днепр»), які теоретично мали бути використані для «кидка до Краматорська» з півдня, буквально «згорають». Більше того, якщо вони «вигоряють» у цих боях достатньо глибоко (наприклад, до повної або часткової втрати своєї боєздатності), то вся ідея «Слов'янсько-Краматорської оперативної наступальної операції» може не бути врятована навіть оперативним розгортанням свіжого ударного угрупування російських військ на цьому напрямку.
Я вже писав ще у 2022 році, що іноді здається, що російське командування, плануючи свої дії, не враховує можливість будь-якого опору з боку українського командування та ЗСУ загалом.
Певне відчуття власної «безумовної» переваги, зверхності і майже «залізної» впевненості у перевазі власних інтелектуальних здібностей над українськими опонентами постійно грають з російським командуванням, у цьому сенсі — «жорстокі жарти».
Наприкінці зими будь-який офіцер оперативної служби, навіть найнижчого рангу, міг би дійти висновку, що російським військам все одно доведеться штурмувати Костянтинівку навесні цього року «великою кількістю крові». Однак російське командування з впертістю, гідною набагато кращого використання, продовжувало і продовжує, навіть зараз, ВЖЕ фактично після боїв за Покровськ, «малювати стрілочки» у напрямку Добропілля, іншими словами, «не в той бік».
Ймовірно, вони вірять, що ЗСУ добровільно, без бою покинуть Костянтинівку, і вона сама потрапить до їхніх рук, як стиглий плід. А наступ російських військ на Краматорськ із півдня відбуватиметься виключно у вигляді невиснажливого, швидкого і приємного маршу.
Ну, ну, малюйте далі...
