1. НПЗ Киришинефтеоргсинтез у Ленінградській області рф повністю зупинив переробку нафти після удару БПЛА.
- Унаслідок пожежі пошкоджено всі три установки первинної переробки (АВТ-6, АВТ-2 та АТ-1), а також частину вторинних потужностей.
- Підприємство входить до трійки найбільших у росії з потужністю близько 20 млн тонн на рік і відіграє критичну роль у виробництві пального. Торік завод випустив близько 2 млн тонн бензину та 7 млн тонн дизельного пального.
- Це вже друга атака на об’єкт із початку весни: після березневого удару завод лише частково відновив роботу наприкінці квітня. Нинішні пошкодження знову повернули його до повної зупинки, а строки відновлення залишаються невідомими.
- «Киришинефтеоргсинтез» став шостим НПЗ, який зупинив виробництво за останній місяць.
2. Нафтогазові доходи бюджету рф залишаються нижче минулого року попри короткострокове зростання у квітні.
- Доходи федерального бюджету рф від нафти і газу у квітні 2026 року зросли на 38,7% порівняно з березнем і становили 855,6 млрд рублів. Однак у річному вимірі вони залишаються значно нижчими — мінус 21,2% до квітня 2025 року.
- Попри місячне зростання, яке забезпечив стрибок світових цін на нафту на тлі війни на Близькому Сході, загальна картина для російських фінансів залишається негативною.
- За перші чотири місяці року нафтогазові доходи склали лише 2,3 трлн рублів — це на 38,3% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Таким чином, бюджет отримав лише близько чверті від запланованих на рік 8,92 трлн рублів.
- Ще до загострення на Близькому Сході російські енергетичні доходи падали через низькі ціни на нафту, значні знижки на російські сорти та зміцнення рубля. У 2025 році надходження вже скоротилися на 24% — до 8,48 трлн рублів, що стало мінімумом із 2020 року.
- У першому кварталі 2026 року падіння прискорилося до 45% у річному вимірі. Хоча різке зростання цін на нафту через конфлікт навколо Ірану тимчасово підтримало доходи рф, ця динаміка має нестійкий характер.
- Бюджет дедалі більше залежить від зовнішніх факторів, тоді як структурні проблеми — санкції, знижки на експорт і обмежений доступ до ринків — продовжують тиснути на ключове джерело доходів кремля.
3. Вугільна галузь росії входить у фазу стійкого спаду.
- І квартал 2026 року став черговим свідченням системного спаду вугільної галузі росії — за всіма ключовими показниками. Видобуток скоротився на 6,1% р/р — до 105 млн тонн. Це вже не просто циклічне падіння, а сигнал про втрату стабільного попиту та логістичних можливостей.
- Ще показовіша фінансова ситуація: 51,6 млрд рублів збитку за два місяці та 59% збиткових компаній — тренд залишається негативним. Галузь, що раніше була ключовим експортером, втрачає позиції: заміна європейського ринку азійським стримується інфраструктурними обмеженнями.
- Через дефіцит пропускної здатності БАМа і Транссибу вугільні вантажі програють конкуренцію більш маржинальним потокам — нафті, нафтопродуктам і контейнерам.
4. рф відновлює купівлю валюти на фоні нестабільних нафтових доходів через війну на Близькому Сході.
- рф уперше з довоєнного періоду планує відновити купівлю іноземної валюти на ринку. Про це повідомило міністерство фінансів. З 8 травня по 4 червня відомство планує придбати валюту на 110,3 млрд рублів (близько $1,46 млрд), переважно у китайських юанях, для Фонду національного добробуту. Операції здійснюватиме Центральний банк.
- У чистому вираженні щоденні покупки становитимуть близько 1,18 млрд рублів, тоді як зараз тривають продажі на рівні 4,6 млрд рублів на день.
- Формально ці дії відповідають бюджетному правилу: держава купує валюту, коли ціни на нафту перевищують встановлений поріг ($59 за барель), і продає її — коли падають нижче.
- Однак ще в лютому ці операції були зупинені через слабкі нафтові доходи, спричинені санкційними знижками на російську нафту.
- Зростання цін після фактичного блокування Ормузької протоки наприкінці лютого тимчасово покращило ситуацію, однак навіть зараз фінансові показники залишаються слабкими. За даними мінфіну, у квітні нафтогазові доходи рф становили 855,6 млрд рублів — це на 21,2% менше, ніж рік тому, попри зростання порівняно з березнем.
- Рішення про відновлення купівлі валюти виглядає вимушеним і ситуативним: воно покликане стримати зміцнення рубля, але водночас підкреслює залежність бюджету від зовнішніх шоків. Відкладені операції за попередні місяці частково компенсують обсяги купівлі, що свідчить про спробу згладити вплив на ринок.
- У підсумку, навіть на тлі короткострокового зростання цін на нафту, бюджет рф залишається вразливим: доходи нестабільні, а фінансова політика дедалі більше залежить від геополітичних факторів, які москва не контролює.
5. російський танкер із дизельним паливом для Куби заблокований у морі через посилення американського тиску.
- Судно Universal, що перебуває під санкціями, вже з середини квітня дрейфує приблизно за 1 000 миль від острова, не маючи гарантій безпечного заходу в порт. На борту знаходяться близько 270 тис. барелів дизеля, однак сам факт доставки під питанням.
- Через ризик затримання з боку ВМС США більшість суден уникають рейсів до Куби. У 2026 році лише один російський танкер зміг здійснити поставку — і то за виняткових умов тимчасового політичного послаблення.
- Ситуація підкреслює обмеженість можливостей росії як енергетичного донора навіть для союзників. Санкційний тиск і контроль морських шляхів зривають логістику, перетворюючи навіть поодинокі поставки на складні та ризиковані операції.
6. Експорт нафти з росії зріс до максимумів за час повномасштабної війни.
- Середній обсяг морських поставок за чотири тижні до 3 травня піднявся до 3,66 млн барелів на добу. Виручка досягла приблизно $2,42 млрд на тиждень, а за останній тиждень — близько $2,57 млрд, що є найвищим рівнем із початку війни.
- Перебої з постачанням через Перську затоку, включно з фактичним обмеженням судноплавства в районі Ормузької протоки, підштовхнули ціни вгору та змусили окремі країни активніше закуповувати російську нафту.
- На цьому фоні частково послабився і санкційний тиск. Водночас зростання відбулося після відновлення відвантажень із ключових портів — Приморська, Усть-Луги та Новоросійська. Але нові удари по інфраструктурі, зокрема по Приморську, створюють ризики для стабільності цих потоків.
- Основним драйвером попиту залишається Азія: Індія імпортує близько 1,5 млн барелів на добу, загальні потоки в регіон сягають приблизно 3,4 млн барелів. Водночас поява поставок у такі країни, як Японія та Філіппіни, свідчить про спроби розширити географію збуту.
- Попри зростання доходів, ситуація залишається нестійкою. Значна частина нафти — близько 115 млн барелів — перебуває в морі, що вказує на логістичні затримки та обмежену гнучкість системи.
- росія тимчасово виграє від зовнішньої кон’юнктури, але водночас залишається залежною від геополітичних криз і вразливою до подальших ударів по інфраструктурі.
7. рф збільшила експорт дизпалива у квітні.
- Обсяги відвантажень зросли на 8% м/м — до 3,25 млн тонн, майже досягнувши рівня квітня 2025 року. Однак цей приріст має ситуативний характер: він обумовлений різким стрибком світових цін і попиту на тлі конфлікту на Близькому Сході, а не відновленням внутрішньої стійкості галузі.
- Фактично росія намагається максимально монетизувати короткострокову кон’юнктуру, компенсуючи попередні втрати.
- При цьому удари дронів по ключовій інфраструктурі продовжують підривати експортні можливості. Балтійський порт Приморськ втратив близько 17% відвантажень дизеля стандарту Євро-5 у порівнянні з березнем.
- У чорноморському напрямку ситуація ще гірша: атаки на порт Туапсе та місцевий НПЗ призвели до пожеж і фактичної зупинки переробки з середини квітня через неможливість відвантаження продукції. Це демонструє високу вразливість російської експортної моделі до ударів по логістиці.
- Структура експорту також свідчить про погіршення якості ринків збуту. Основні обсяги йдуть до Туреччини та Бразилії, причому постачання до Туреччини зросли більш ніж на третину.
- Паралельно серед великих імпортерів — Марокко, Гана та Сирія, що відображає зміщення у бік менш платоспроможних або політично залежних ринків.
- Окремо показовим є зростання «сірих» логістичних практик. Близько 340 тис. тонн нафтопродуктів перебувають у морі без визначених пунктів призначення, ще близько 200 тис. тонн фактично дрейфують в очікуванні покупців або вказівок. Додатково близько 0,5 млн тонн спрямовані до рейдових стоянок поблизу Порт-Саїда та Лімасола, де традиційно здійснюються перевалки «борт-борт».
- Зростання таких операцій прямо вказує на посилення санкційного тиску і спроби його обходу. Навіть на тлі тимчасового зростання обсягів, російський експорт дизеля демонструє ознаки фрагментації: зростає залежність від кон’юнктури, погіршується географія продажів, а логістика дедалі більше переходить у напівтіньовий режим.
- Це підвищує операційні витрати, ризики і в довгостроковій перспективі підриває стабільність експортних доходів.
8. Група сенаторів- демократів США закликала адміністрацію Дональда Трампа негайно відновити санкції проти російської нафти, попередивши про зростання доходів рф від експорту енергоресурсів на тлі геополітичної напруги.
- Ініціатором звернення виступив сенатор від Колорадо Майкл Беннет, до якого приєдналися ще 13 членів Сенату. У листі до міністра фінансів Скотта Бессента законодавці наголошують, що призупинення обмежень дозволило росії отримати додаткові фінансові ресурси для продовження війни проти України.
- За їхніми оцінками, на тлі зростання світових цін на енергоносії доходи рф від нафти суттєво збільшилися, зокрема могли подвоїтися у квітні. Сенатори підкреслюють, що рішення адміністрації послабити санкційний режим не дало очікуваного ефекту для внутрішнього ринку США. Натомість воно усунуло ціновий дисконт на російську нафту, дозволивши їй продаватися за вищими цінами та відновлювати позиції на зовнішніх ринках.
- Окрему увагу автори звернення приділяють впливу конфлікту з Іраном, який, на їхню думку, спричинив різке зростання цін на енергоносії та посилив глобальну енергетичну нестабільність.
- Це, у свою чергу, створило додаткові можливості для рф наростити нафтові доходи та частково компенсувати бюджетний тиск.
- Сенатори закликали використати всі доступні інструменти для обмеження так званих «надприбутків» рф від війни, підкресливши, що відсутність жорсткого санкційного тиску лише посилює позиції кремля та створює додаткові ризики для безпеки союзників США.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
