Чи не вважаєте, що давно час переглянути сенс заїзджених слів "еліта", "звичайна людина" тощо?
Звичайними людьми у нас чомусь називають тих, хто можливо зробив у своєму житті більше, ніж ті, хто має владу. Можновладці, або наближені - виходить, не звичайні.
Напрошується також "пройтися" по вислову "ми люди маленькі" - але це вже особисте позиціонування малоросів, які не сформували свою позицію, самооцінку, впевненість у собі. Якщо вони маленькі - хто ж їм винен?
Елітою у нас прийнято називати людей з грошима. Часто з суттєвими грошима. І ці люди можуть втекти закордон під час війни, чхати звідти на війну, й досі називатися елітою. Можуть красти з бюджету, як не в себе. Можуть красти під час війни - і досі називатися елітою.
Не має значення рівень освіти в "еліти", не враховується здатність до вчинку. Не толеруються такі речі, як патріотизм, принциповість, критичне мислення (боронь Боже, "це ж не популярне"). А великі насправді люди часто називаються звичайними.
Совковість все ще нав'язує нашому населенню примітивні речі, оціночні судження, які більше притаманні росії, ніж Україні. Це на росії дрібні люди при владі й з грошима- еліта, бо іншої еліти немає. Це у них історично притискали й зменшували мислячих, щоб створити маленьких. Бо мислячі шкодять системі. Це заважає контролю.
Нам це нащо? Особливо зараз?
Тільки що почула в Ютубі ось це: "еліта виводить гроші", і зачепило. Війна висвітлює недосконалість наших уявлень про те чи інше. Вона ж підштовхує до переоцінки наших поглядів, які нам нав'язані росіянами.
Не можуть в Україні люди, які віддають свої життя, називатися звичайними. Як не може порожнеча (не в кожному випадку, але ж) називатися елітою
