Польський шовінізм щодо України має не лише історичний, а й дуже матеріальний фундамент. Україна — великий аграрний, логістичний, промисловий і демографічний конкурент. Польський фермер, перевізник, виробник і політик дуже добре розуміють: якщо Україна повноцінно зайде в європейський ринок, баланс сил у регіоні зміниться.
Це було видно під час зернової кризи та блокад кордону. OSW прямо зазначав, що імпорт агропродовольчої продукції з України спричинив велику суперечку в кількох державах ЄС, зокрема Польщі, і став одним із факторів фермерських блокад на кордоні наприкінці 2023 — на початку 2024 років.
CSIS також описував повну блокаду українсько-польського кордону польськими фермерами як частину кризи навколо українського зерна й конкуренції на ринку.
Тобто за красивими словами про “солідарність” часто стоїть простий інтерес: Польща хоче, щоб Україна була воєнним буфером проти Московії, але не хоче, щоб Україна стала повноцінним економічним конкурентом у ЄС.
Це ключове.
Україна дає кров, фронт, досвід, дані, технологічну еволюцію і попит.
Польща бере логістику, експортний статус, європейські кошти, промислову локалізацію і політичну роль “центру безпеки”.
Україна для Варшави зручна як фронтир. І зовсім незручна — як рівний економічний гравець: видно не лише в дронах. Це видно в торгівлі загалом.
OSW прямо зазначає, що після російського вторгнення польський товарний експорт до України різко зріс: +54% у 2022 році, ще +17,5% у 2023 році; якщо тенденція перших місяців 2024 року зберігалася, між 2021 і 2024 роками вартість польського експорту до України могла майже подвоїтися. Україна піднялася з 15-го місця серед експортних партнерів Польщі у 2021 році до 7-го у 2023 році і 6-го після перших чотирьох місяців 2024 року. Водночас польський торговий профіцит із Україною зріс із €2,1 млрд у 2021 році до €7,1 млрд у 2023 році, а польський експорт до України майже утричі перевищив імпорт з України.
Польща не просто “допомагає”. Польща отримала від війни різке розширення українського ринку для своїх товарів. Польський державний торговельний портал також визнає: польський експорт до України зріс із €3,1 млрд у 2014 році до €11,8 млрд у 2024 році, тобто майже в чотири рази; Україна стала одним із найважливіших ринків для польських товарів. Найбільше виграли сектори промислового обладнання, будівельних матеріалів, промислової хімії, споживчих товарів і харчових продуктів.
Ось тут і лежить польський інтерес бути «адвокатом України» на всіх міжнародних треках, бо Польща хоче Україну як ринок збуту для польських товарів, а не конкурента з більш якісним технологічним, інтелектуальним, матеріальним наповненням . Тому вони будуть вставляти нам квоти, плати, умови, вимоги «вибачень» та «визнання своєї вторинності по відношенню до поляків» на шляху до НАТО та ЄС. На прикладі дронів все вже зрозуміло.
