9вересня багатонаціональний ракетний стартап Covenant зі штаб-квартирою у США вийшов із тіні та представив свій перший продукт. Недорога крилата ракета Anthem виходить у поки що малонаповнений, але дедалі важливіший сегмент ринку недорогих крилатих ракет – засобів глибокого ураження.
У цьому матеріалі Anthem порівнюється з її основними конкурентами, зокрема Ruta Block 3 компанії Destinus та Flamingo компанії FirePoint, а також аналізуються наслідки зростання промислової конкуренції у сегменті недорогих засобів глибокого ураження для європейського стримування.
Недорога крилата ракета Anthem компанії Covenant
Anthem від Covenant – це недорога крилата ракета, яку компанія пропонує замовникам у всьому світі. Її точні характеристики не розкриті, однак наявні дані вказують на дальність понад 1 500 км і бойове навантаження більш як 200 кг.
Це дає підстави віднести Anthem до важчого сегмента ракет, у якому більша дальність поєднується з більшим бойовим навантаженням і який наразі залишається порівняно малонаповненим. Більшість нових гравців на європейському (і світовому) ринку недорогих крилатих ракет орієнтувалися на сегмент із меншою дальністю та меншим бойовим навантаженням – найчастіше з бойовим навантаженням менш як 100 кг і дальністю близько 1 000 км або менше.
Збільшення бойового навантаження і дальності Anthem має свою ціну. Виробник називає ціну приблизно 500–600 тис. доларів за одиницю. Недорогі крилаті ракети з меншою дальністю та меншим бойовим навантаженням зазвичай коштують 250–350 тис. доларів за одиницю.
Проте ця вища ціна забезпечує ширші можливості ураження цілей, у тому числі розташованих далі в тилу. Більше бойове навантаження також підвищує уражальну дію проти укріплених цілей, особливо у поєднанні з вищою швидкістю в момент влучання, що дає змогу глибше проникати в конструкцію цілі. Більший надлишковий тиск і сильніший тепловий ефект бойової частини також можуть підвищувати ефективність ураження. Водночас для гарантованішого знищення великих промислових об’єктів, імовірно, все одно знадобиться кілька влучань або запалювальна дія бойової частини.
Covenant не розкривала деталей щодо швидкості ракети чи її бойової частини, хоча, ймовірно, йдеться про високу дозвукову швидкість. Компанія також заявляла про підтримку модульного корисного навантаження, адаптованого до вимог замовника, що передбачає можливість інтеграції спеціалізованих бойових частин для підвищення ефективності проти конкретних типів цілей.
Конкуренти серед недорогих крилатих ракет: Ruta Block 3, Flamingo та SkyLance
Хоча сегмент із таким поєднанням дальності та бойового навантаження, як у Anthem, залишається відносно малонаповненим, конкуренти вже є. У Європі одним з основних суперників Anthem у боротьбі за частку ринку може стати Destinus.
Маючи дальність 2 000 км і бойове навантаження 250 кг, Ruta Block 3 компанії Destinus пропонує загалом зіставний набір спроможностей. Водночас на цифрових візуалізаціях Ruta Block 3 має планер з імовірно меншою ефективною площею розсіювання, ніж Anthem. Якщо це підтвердиться, така особливість може підвищити живучість окремої ракети, але водночас збільшити її вартість і ускладнити масове виробництво. Останнє є одним із ключових пріоритетів програми Anthem, яка, за повідомленнями, значною мірою спирається на готові компоненти серійного виробництва для досягнення цієї мети.
За повідомленнями, льотні випробування Ruta Block 3 розпочнуться у 2027 році. Anthem, натомість, до вересня 2026 року вже здійснила понад 200 випробувальних польотів і отримала двох замовників – американських військових та неназваного європейського клієнта, що свідчить про високий рівень технологічної готовності. Водночас Ruta Block 3 спирається на сформований і перевірений ланцюг постачання досвідченого виробника, який нещодавно отримав контракт на постачання 700 ракет Ruta Block 2 меншої дальності для Збройних сил України. Фотографії знайдених в Україні ракет Ruta Block 1 свідчать, що раніше також відбувалися нерозголошені поставки попередньої версії.
Крім Covenant і Destinus, FirePoint також пропонує важку недорогу крилату ракету Flamingo, яка демонструє дедалі кращі, хоча поки що неоднозначні, результати в Україні. За повідомленнями, її розглядають кілька європейських держав, зокрема Німеччина, де Flamingo, вочевидь, конкурує з Anthem і Bars – ще однією українською недорогою крилатою ракетою, яку планують ліцензійно виробляти на німецькому підприємстві, у межах поки що нерозкритої програми засобів для ударів на велику глибину.
Порівняно низькі темпи виробництва та, донедавна, залежність від двигуна, який уже не виробляють і брали зі старих авіаційних запасів, стримували експортні перспективи Flamingo. Виробництво нового спеціально розробленого малоконтурного турбореактивного двигуна для польотів на малих висотах може зняти це обмеження й поліпшити її перспективи. Проте привабливість ракети, ймовірно, залежатиме від кращих результатів бойового застосування в Україні та від здатності FirePoint або різко наростити темпи виробництва, або запропонувати покупцям реалістичний шлях до масового ліцензійного виробництва у стислий термін. Наразі це не видається реалістичним.
Найближчим часом у сегменті недорогих засобів дальнього ураження можуть з’явитися й інші потенційні конкуренти, наприклад, SkyLance компанії Rotron Aerospace –недорога крилата ракета, розробка якої профінансована, але ще не завершена в межах британської програми Brakestop. Утім, наразі про ці системи відомо надто мало, щоб робити певні висновки.
Вимоги до суверенного виробництва без обмежень ITAR
Незалежно від характеристик самих ракетних систем, нині є дві вимоги, від яких залежить, чи вважатимуть постачальника серйозним кандидатом на ринку. Перша – стійкий ланцюг постачання, здатний витримувати ринкові потрясіння. Друга, що стала дедалі важливішою для європейських держав після повернення Трампа до влади у 2025 році, – незалежність від США. Особливо це стосується сегмента глибокого ураження, який європейські держави вважають особливо чутливим і де вони прагнуть мати принаймні певні національні або європейські варіанти, які можна виробляти, експортувати й застосовувати без ризику обмежень з боку американських посадовців.
Компанії зі штаб-квартирами в Європі, які пропонують продукцію без обмежень ITAR, як заявляють кілька європейських ракетних стартапів і компаній, що швидко масштабуються, за замовчуванням відповідають цій вимозі. Несподіваніше інше: Covenant, попри штаб-квартиру у США, за повідомленнями, може експортувати Anthem без погодження американської влади. Схоже, це стало можливим тому, що її виробничі центри в Німеччині та Ізраїлі працюють як квазінезалежні структури з переважно локалізованими ланцюгами постачання та об’єднані в унікальну корпоративну структуру, яка, наскільки мені відомо, не була відтворена деінде й виводить їх за межі американського експортного контролю.
Вимога мати виробництво, незалежне від США, є головною причиною, чому американські недорогі крилаті ракети цього сегмента можуть мати труднощі на європейському ринку, попри значний успіх у себе вдома. Показовим прикладом є RAACM-ER – американська система з дальністю 1 800 км, хоча й із меншим бойовим навантаженням. У наземному варіанті її включено до великої американської рамкової угоди про закупівлі, а нещодавно ВМС США уклали контракт на 70 млн доларів на розроблення морського варіанта. Проте наразі ця система не фігурує в жодних відомих європейських планах – ані щодо імпорту, ані щодо ліцензійного виробництва.
Наслідки для європейського стримування
Очікувана поява недорогих крилатих ракет, придатних до масового виробництва та здатних поєднувати велику дальність із доволі значним бойовим навантаженням, матиме істотні наслідки для архітектури стримування в Європі.
Covenant планує виробити 1 000 ракет Anthem у 2027 році на своїх майданчиках у Німеччині та США, а до 2028 року наростити випуск до 5 000 ракет на рік на кожному з них. Для інших систем цього сегмента також видаються реалістичними річні обсяги виробництва у кілька тисяч одиниць – за умови політичної підтримки та фінансування. У такому разі європейські держави зможуть швидко поповнювати свої ракетні арсенали, зокрема засобами глибокого ураження, які вважаються дедалі важливішими для стримування росії.
Низька ціна цих систем і відносна простота їх розгортання, без потреби в сучасних військово-повітряних силах чи морських платформах, також відкриють сегмент далекобійних ударів для держав, які раніше не могли собі цього дозволити. А країни, спроможні закуповувати лише невелику кількість високотехнологічних систем, тепер можуть створити значно більші за чисельністю арсенали.
Естонія, наприклад, у період з 2022 до 2025 року отримала схвалення на закупівлю до 200 балістичних ракет малої дальності ATACMS. За ті самі кошти вона могла б придбати у три-чотири рази більше недорогих крилатих ракет описаних тут типів. Це дало б їй значно більший арсенал, здатний уражати цілі у стратегічній глибині росії, а не лише поблизу лінії фронту. Водночас слід уточнити: здатність ATACMS оперативно уражати цілі, що потребують негайної реакції, – окрема перевага, яка може бути потрібна державам незалежно від розміру арсеналу. Але великий ракетний запас також є самостійною перевагою і донедавна вона була недосяжною для Естонії та більшості інших невеликих держав. Невдовзі це може змінитися.
Водночас частина посадовців НАТО та європейських країн дедалі більше непокоїться через поширення ракетних озброєнь і ставить питання, як поява спроможностей глибокого ураження у дедалі більшої кількості європейських держав вплине на динаміку ескалації у разі потенційного протистояння з росією, попри переваги для стримування, які вони вбачають у таких спроможностях. У будь-якому разі майже монопольне становище США в цьому сегменті спроможностей усередині НАТО може невдовзі зникнути, помітно змінивши деякі аспекти внутрішньої динаміки Альянсу.
